Консультування проблем підліткового віку

Під час кризи істотно перебудовується соціальна позиція дитини стосовно оточуючих людей, авторитету матері і батька. Відбувається також криза особистості-»Я», тобто виникає ряд вчинків, мотив яких пов'язаний з проявом особистості дитини, а не з даним миттєвим бажанням, мотив диференційований від ситуації. Простіше говорячи, криза протікає по осі перебудови соціальних взаємин особистості дитини і оточуючих людей.

Найбільш істотною рисою кризи семи років можна назвати початок диференціації внутрішньої і зовнішньої сторони особистості дитини. У 7-річному віці ми маємо справу з початком виникнення такої структури переживань, коли дитина починає розуміти, що значить «я радію», «я засмучений», «я сердитий», «я добрий», «я злий», тобто у неї виникає осмислене орієнтування у власних переживаннях. Аналогічно тому, як дитина трьох років відкриває своє відношення з іншими людьми, так семирічна дитина відкриває сам факт своїх переживань. Завдяки цьому виступають деякі особливості, які характеризують проблеми кризи семи років.

1. Переживання набувають сенсу (дитина розуміє, що вона сердиться), завдяки цьому виникають такі нові відносини до себе, які були неможливі до узагальнення переживань. Виникають нові зв'язки між переживаннями, коли вони набувають відомого сенсу.

2. До кризи семи років вперше виникає узагальнення переживань або афективне узагальнення, логіка почуттів. Є глибоко відсталі діти, які на кожному кроці переживають невдачі: звичайні діти граються, ненормальна дитина намагається приєднатися до них, але їй відмовляють, вона іде по вулиці, і над нею сміються. Одним словом, вона на кожному кроці програє. У кожному окремому випадку у неї є реакція на власну недостатність, а через хвилину вона вже задоволена собою. В цей період у дитини виникає узагальнення почуттів, тобто, якщо з нею багато разів траплялася якась ситуація, у неї виникає афективне утворення, характер якого відноситься до одиничного переживання або афекту. Наприклад, у дитини першого періоду дошкільного віку немає дійсної самооцінки, самолюбства, а рівень запитів до самих себе, до свого успіху і положення виникає саме у зв'язку з кризою семи років.

Дитина раннього віку любить себе, але самолюбство є узагальненим відношенням до самого себе, яке залишається однаковим у різних ситуаціях, проте самооцінки як такої, узагальнених відносин до навколишніх і розуміння своєї цінності в дитини цього віку немає. Лише до 7 років виникає ряд складних утворень, які й приводять до того, що труднощі поведінки різко і докорінно змінюються.

Такі новоутворення, як самолюбство і самооцінка, залишаються, а симптоми кризи минають. У кризі семи років завдяки тому, що виникає диференціація внутрішнього і зовнішнього, що вперше виникає значеннєве переживання, виникає і гостра боротьба переживань. Дитина, яка не знає, які взяти цукерки – більші чи солодші, не перебуває у стані внутрішньої боротьби, хоча вона і коливається. Внутрішня боротьба (протиріччя переживань і вибір власних переживань) стає можлива тільки наприкінці дошкільного віку.

 

 

У батьків, які мають дітей-підлітків, і у самих підлітків часто виникають проблеми, які вимагають проведення психологічного консультування. Серед них виділяють наступні варіанти:

між батьками і дітьми, які досягли підліткового віку, постійно виникають конфлікти з різних питань;

з невідомої причини діти-підлітки не хочуть вчитися, поводяться зухвало, несумлінно виконують свої обов'язки вдома, не виконують дані батькам обіцянки і т. д. ;

батькам здається, що діти-підлітки щось від них приховують. Батьки разом з тим зауважують, що діти часто проводять час не вдома, уникають спілкування з ними;

підліток нічим серйозним, з погляду батьків, не цікавиться і не хоче займатися своїм розвитком.

Розглянемо практику проведення психологічного консультування у всіх цих випадках.

1. Конфлікти між підлітками і батьками у сім’ї – дуже часте явище, яке певною мірою є природним, якщо мати на увазі не конфлікти як такі, а протиріччя у поглядах батьків і дітей, які їх породжують,. Оскільки конфлікти між підлітками і дорослими людьми зустрічаються практично майже в кожній сім’ї, то їх можна вважати нормальним явищем.

Такі конфлікти звичайно пов'язані з переходом дитини на більш високий рівень психологічного розвитку, з переходом від дитинства до дорослості, тому вони не повинні викликати в батьків особливого занепокоєння, зокрема, за майбутнє конфліктогенної дитини. У цьому, насамперед, і повинен постаратися переконати психолог-консультант клієнта.

Потрібно дати зрозуміти клієнтові, що гострий міжособистісний конфлікт, на відміну від нормально наступаючої підліткової вікової кризи, неминучим наслідком якої стає загострення взаємин з оточуючими людьми, – це аномальне явище. Такий конфлікт перешкоджає психологічному розвитку підлітка, якщо його швидко і вчасно не усунути.

Для нормального розвитку людини будь-якого віку необхідні постійні, побудовані на позитивній емоційній основі, відкриті і довірливі взаємини з оточуючими людьми. Для дітей це – взаємини з батьками, вчителями, однолітками. Адже тільки з їх допомогою підліток може успішно вирішити складні внутрішні проблеми, які хвилюють його у перехідний період.

Способи вирішення підліткового