Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

 

АЙМАГАНБЕТОВА Ольга Хабіжанівна

 

УДК 316.733/ 454: [574: 470 + 571]

 

 

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи

 

 

Київ – 2007

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Казахському національному університеті імені аль-Фарабі, м. Алмати

Науковий консультант доктор психологічних наук, професор Джакупов Сатибалди Мукатайович, Казахський національний університет ім. аль-Фарабі, завідувач кафедри етнічної та педагогічної психології, м. Алмати.

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор Пірен Марія Иванівна, Українська Академія державного управління при Президентові України, професор кафедри політології доктор психологічних наук, доцент Ващенко Iрина Володимирівна, Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України, професор кафедри загальної психології і педагогіки доктор психологічних наук, доцент Хазратова Нігора Вікторівна, Київский славістичний університет, завідувач кафедри психології.

Захист відбудеться 4 липня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Iнституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківьска, 2.

Автореферат розісланий 4 червня 2007 року.

 

 

Актуальність дослідження. Останніми роками в усій соціогуманітарній сфері поняття “міжетнічні відносини” стало одним з найбільш обговорюваних та осмислюваних. При цьому дослідження міжетнічних відносин стає не тільки мультидисциплінарним напрямом наукового знання. Воно стає також призмою, крізь яку розглядаються, вивчаються, оцінюються багато важливих рис динаміки сучасного життя.

Інтерес до дослідження міжетнічних відносин не випадковий в умовах поліетнічного і мультикультурного суспільства, яким сьогодні є Казахстан, чий розвиток перебуває на перетині декількох ціннісних матриць: етнокультурної, пострадянської, ліберально-демократичної, євразійської. Їх поєднання зумовлює загальний світоглядний контекст соціального вибору в Казахстані, і тому нагальним є дослідження їх взаємодії в контексті впливу на відносини, що складаються між національно-етнічними групами в сучасному казахстанському суспільстві.

Для кожного казахстанця, хто усвідомлює своє буття в соціальному просторі й часі, останні півтора десятка років збіглися з інтенсивним перевизначенням відносин, зокрема – особливою акцентуацією відносин міжетнічних. Для цього було немало чинників різного порядку, починаючи зі зміни економічного і модернізації політичного устрою і завершуючи розпадом колишніх ідеологем, які виступали своєрідними інтеграторами у взаєминах етносів в умовах радянської державності.

Сьогодні Республіка Казахстан – це поліетнічна і мультикультурна держава, що оновлюється, і від того, як тут складаються процеси взаємодії та взаємної адаптації народів, залежить дуже багато. Понад це, від того, яким буде характер міжетнічних відносин, залежить доля не тільки Казахстану, але і всього пострадянського простору.

У сучасному Казахстані найбільшу популярність отримали дослідження міжетнічних відносин, що провадяться в соціологічному і політологічному ракурсі на матеріалі окремих регіонів. Як правило, праці з даної проблематики мають емпірико-прикладний характер, констатують певну сукупність соціологічних і культурологічних даних, містять політологічні умовиводи і прогнози.

Щодо дослідження міжетнічних відносин у контексті соціально-психологічного знання необхідно відзначити, що таких досліджень на матеріалі Казахстану дуже мало.

Принципова відмінність соціально-психологічного погляду на проблему міжетнічних відносин полягає в тому, що тут у центрі уваги не міжетнічні процеси і явища самі по собі або їхні різноманітні зв'язки, опосередковані суспільними відносинами, а внутрішнє відображення і сприйняття цих процесів особистостями як членами тих чи інших національно-етнічних груп, тобто когнітивно-емоційна сфера.

З огляду на сказане, у межах соціально-психологічного дослідження актуалізується не тільки вивчення особливостей міжетнічних відносин, але, насамперед, дослідження діагностики, динаміки та тенденцій іх розвитку. У зв'язку з цим актуальність соціально-психологічного вивчення структури міжетнічних відносин в контексті крос-культурних досліджень очевидна. Це один з найперспективніших шляхів, що становить особливу цінність для поліетнічної та мультикультурної держави, якою є Казахстан.

Об'єкт дослідження – міжетнічні відносини, притаманні студентській молоді Республіки Казахстан. Сучасний контингент казахстанського студентства – це те покоління, чия соціалізація відбувається в атмосфері посиленого взаємовпливу культур, зміни етичних акцентів. У роки навчання студентам доводиться адаптуватися не тільки до умов професійної діяльності, але і до соціального, етнокультурного середовища, що впливає на формування їх особистості.

Предмет дослідження – соціально-психологічні характеристики та взаємозв’язки основних компонентів, які складають структуру міжетнічних відносин. В ході дослідження предмет конкретизувався як сукупність основних соціально-психологічні характеристик їх етнічної ідентичності, її компонентів, типів і рівнів, авто- та гетеростереотипів, характеристики міжетнічної напруги, міжетнічного спілкування, адаптації і акультурації.

Мета дослідження – вивчення особливостей етнічної ідентичності, міжетнічного сприймання та взаємодії як важливих соціально-психологічних конструктів, які характеризують в процесі суб'єктивнє відображення індивідами соціально-етнічної реальності та визначають поле міжетнічних відносин.

Гіпотези дослідження:

1.Етнічна ідентичність посідає важливе місце в системі самовиявления особистості і є відображенням відносин, що склалися між національно-етнічними групами;

2.Етнічна ідентичність, що визначається когнітивними і афективними компонентами, знаходить свій прояв у почутті етнічної належності та в почутті значущості своєї належності до певної етнічної групи.

3.Етнічна ідентичність є динамічним утворенням; групові трансформації етнічної ідентичності відбуваються під впливом політичної, соціально-економічної, психологічної ситуацій;

4.У представників казахської та російської національно-етнічних груп переважає позитивна спрямованість на міжетнічну взаємодію.

Відповідно до поставленої мети й висунутих гіпотез визначено основні