Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин

•здійснити теоретичний аналіз проблеми міжетнічних відносин у соціально-психологічному аспекті;

•визначити основні компоненти у структурі міжетнічних відносин;

•охарактеризувати роль і значення етнічної ідентичності в системі самокатегоризації особистості;

•виявити зміст, основні типи й рівні етнічної ідентичності в контексті їх трансформацій;

•здійснити соціально-психологічне дослідження етнічних стереотипів у системі міжетнічного сприймання;

•визначити основні соціально-психолгічні детермінанти, які визначають ступінь міжетнічної напруги;

•здійснити соціально-психологічне дослідження спрямованості міжетнічної взаємодії.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Розробляючи соціально-психологічний підхід до дослідження структури міжетнічних відносин, ми спиралися на концепції російських (В.С. Агеєва, Г.М. Андреєвої, О.І. Донцова, Л.М. Дробижевої, І.С. Кона, Н.М. Лебедєвої, С.В. Лурьє, В.Г. Криська, В.Ф. Петренка, Ю.П. Платонова, Б.Ф. Поршнєва, Л.Г. Почебут, Т.Г. Стефаненко, Г.У. Солдатової, П.М. Шихирєва), українських (В.М. Павленка, М.І. Пірен, І.В. Ващенко, Н.В. Хазратової, В.В. Клименка та ін.), а також казахстанських учених (М.М. Муканова, К.Б. Жарикбаєва, С.М. Джакупова, Д.Д. Дуйсенбекова, Н.О. Ладзиної, Л.С. Назирової та ін.).

Головною теоретико-методологічною основою дослідження став запропонований Г.М.Андрєєвою підхід, згідно з яким процеси соціального пізнання мають вивчатися у контексті реальних соціальних груп (Андрєєва, 1997), в даному випадку національно-етнічних.

У контексті такого розуміння особливої значущості набуває принцип суб'єктивної інтерпретації, за яким соціальні уявлення не є “чистим” продуктом конструювання реальності суб'єктом, що пізнає, а є результатом взаємодії між людиною та її оточенням (Солдатова, 1998).

Ситуація, що склалася після розпаду поліетнічної імперіі СРСР і трансформацій, що відбулися у всіх сферах життєдіяльності колишніх радянських людей, мала істотний вплив як на окремо взяту людину, так і на великі національно-етнічні групи. Політичні, соціальні, економічні трансформації викликали зміни механізмів соціального пізнання, ролей соціальних інститутів, створення нового соціального світу в цілому і його окремих елементів (Андрєєва, 2000). У зв'язку з цим особливості розвитку пострадянського простору визначили сферу міжетнічних відносин як одну з найважливіших у контексті соціальних трансформацій.

Методологічну та змістову базу даної роботи, з огляду на міждисциплінарний характер теми, склали також антропологічні, соціологічні, політологічні та етнологічні дослідження міжгрупових і міжетнічних відносин (С.О. Арутюнов, Ю.В. Бромлей, Л.М. Дробижева, А.Ф. Дашдамиров, В.А. Тишков, З.В. Сикевич та ін).

Методи емпіричного дослідження. Для проведення емпіричної перевірки гіпотез дослідження був розроблений спеціальний методичний інструментарій, що включав 10 методик, методичних розробок і опитувальників: серед них – тест настановлень на себе М. Куна і Т. Макпартленда, методична розробка “Визначення основних компонентів етнічної ідентичності” (Т.Г. Стефаненко), методична розробка щодо виявлення типів етнічної ідентичності та ступеня етнічної толерантності (Дж. Фінні, Г.У. Солдатової), методика семантичного диференціалу Ч. Осгуда, методика психосемантичного аналізу “множинної ідентифікації” В.Ф. Петренка, модифікована шкала соціальної прийнятності Э. Богардуса, діагностичний тест відносин (Г.У. Кцоєвої-Солдатової) та ін. Використовувалися також методи анкетування і напівстандартизовані інтерв'ю.

Досліджуваними були студенти Казахського національного університету ім. аль-Фарабі (2001, 2006), Російсько-Казахстанського університету (2001, 2006), Південно-Казахстанського університету ім. М.О. Ауезова (2001, 2006), Актюбінського державного педагогічного інституту (2001, 2006). Загальна кількість досліджуваних – 1850 студентів.

Вірогідність отриманих результатів зумовлено методологічною обґрунтованістю вихідних позицій і теоретичних положень, цілісним підходом до вирішення поставленої проблеми, узгодженістю загальнонаукових і конкретних методів дослідження, адекватних об'єкту, меті, завданням і логіці дослідження, різноманітністю джерел інформації, поєднанням кількісного і якісного аналізу, статистичною обробкою емпіричних даних.

Для обробки отриманих даних були використані математичні методи (параметричний метод – t-критерій Стьюдента, непараметричний метод – критерій ф* (кутове перетворення Фішера), H-критерій Крускала-Уоліса, метод лінійної кореляції Пірсона) і статистичні методи обробки матеріалів, які виконувалися за допомогою пакету прикладних комп'ютерних програм універсальної обробки табличних даних Microsoft Excel ХP. Для проведення процедури факторного аналізу використовувався пакет статистичних програм STATISTICA 6.0. Для дослідження і репрезентації когнітивних структур автостереотипів і гетеростереотипів використовувалися психосемантичні методики. Отримані в ході дослідження дані підсумовувалися і були піддані процедурі факторного аналізу методом головних компонент з подальшим варимакс-обертанням. Середні розрахункові показники за біполярними шкалами знаходилися з використанням прикладної комп'ютерної програми “SPSS” for Windows. Використання даного комплексу теоретичних і емпіричних методів дозволило досягти мети дослідження, довести правильність висунутих гіпотез.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають:

•в обґрунтуванні розгляду міжетнічних відносин як цілісності та у виокремленні основних компонентів ії структури: етнічної ідентичності, міжетнічного сприймання та міжетнічної взаємодії;

•в обґрунтуванні умов і шляхів застосування міжетнічної напруги як показника стану міжетнічних взаємин;

•у з’ясуванні впливу позитивного чи негативного характеру міжетнічних взаємин на роль і питому вагу етнічної ідентичності в соціальній ідентичності особистості;

•у розкритті зв'язку між ступенем стабільності міжетнічних взаємин і переважанням тих чи тих типів етнічної ідентичності;

•у визначенні впливу особливостей макросоціальної ситуації на авто- і гетеростереотипи, характерні для етнічних груп, що взаємодіють;

•у з'ясуванні стану і тенденцій зміни відносин між казахами й росіянами – преставниками студентської молоді Республіки Казахстан.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в процесі вироблення загальнодержавної та регіональної політики в національній сфері, для прогнозування розвитку міжетнічних відносин та утвердження толерантних взаємин у процесі міжетнічного спілкування, а також з метою запобігання дезінтеграційним тенденціям у суспільстві. Отримані результати становлять особливу цінність для поліетнічного й мультикультурного Казахстану.

Впровадження результатів роботи. Матеріали дисертаційного дослідження використані для створення систематизованої науково-інформаційної