бази соціально-психологічних і етнопсихологічних даних по ряду регіонов Казахстану (м. Алмати, м. Чимкента і м. Актобе). Вказані матеріали покладено також в основу навчальних посібників і типових програм для вищих навчальних закладів Республіки Казахстан: “Этнопсихология” (1998) – у співавторстві, “Этнопсихология” (2003), “Экономическая психология” (2005); “Кросс-культурное исследование структуры межэтнических отношений (социально-психологический аспект) (2006), типові програми з курсів “Этнопсихология” (1998, 2005); “Социально-этничские проблемы современной психологии ” (2004).
Пошук
Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
37
Мова:
Українська
Результати дослідження включено в лекційні курси Казахського національного університету ім. аль-Фарабі і Казахстансько-Російського університету. Запропонований підхід до аналізу міжетнічних відносин успішно реалізований в дипломних і магістерських роботах студентів і магістрантів факультету філософії, політології та психології Казахського національного університету ім. аль-Фарабі. Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Південно-Казахстанського державного університету ім. М.О. Ауезова, Актюбінського державного педагогічного інституту, Міжнародної академії бізнесу, Алматинського економічного університету. Матеріали емпіричних досліджень використовуються в діяльності Асамблеї народів Казахстану, Комітету з мов Міністерства культури та інформації Республіки Казахстан.
Апробація результатів дисертації була проведена у формі доповідей і повідомлень і дістала схвалення на міжнародних і республіканських конференціях, семінарах і симпозіумах з проблем психології: “Состояние и перспективы развития этнопсихологии и этнопедагогики в странах СНГ” (Алматы, 1998); “Наука и образование на современном этапе развития общества” (Алматы, 2000); “Актуальные проблемы психолого-педагогической науки Казахстана” (Алматы, 2000); “Современные дистанционные технологии в едином образовательном пространстве: проблемы и перспективы” (Астана, 2000); “Восток – Запад: диалог культур” (Алматы, 2001); “ХХI век: время понимания великих традиций” (Алматы, 2001); “Развитие психолого-педагогической мысли в республиках Центральной Азии” (Алматы, 2002); “Бизнес и образование: вектор развития” (Алматы, 2003); “Казахстанская цивилизация в контексте глобализации и поиски путей культурной идентификации” (Алматы, 2004); “Актуальные проблемы психолого-педагогической науки” (Алматы, 2004); “Проблема формирования цивилизационного сознания” (Алматы, 2004); “Актуальные проблемы политического развития казахстанского общества в условиях глобализации” (Алматы-Павлодар, 2004); “Самопознание – программа гармоничного развития человека” (Алматы, 2004); “Taълим жараенида мустақил тафаккур риволаниши” (Ташкент, 2005); “Бизнес и образование: вектор развития” (Алматы, 2005); “Современное состояние этнопсихологии и этнопедагогики в республиках Центральной Азии и других тюркоязычных народов СНГ. Перспективы их развития” (Алматы, 2005); “Актуальные проблемы этнопсихологии и этнопедагогики в изысканиях молодых ученых Казахстана и Кыргызстана” (Алматы, 2006).
Основні теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження висвітлювались у доповідях, обговорювалися на засіданнях Вченої ради, методологічних семінарах кафедри етнічної і педагогічної психології Казахського національного університету ім. аль-Фарабі, на засіданнях Комітету з мов Міністерства культури та інформації Республіки Казахстан, Асамблеї народів Казахстану тощо.
Структура і обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження і складаються зі вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладений на 395 сторінках. Матеріал представлений у 5 таблицях, 30 малюнках, 5 гістограмах, 19 додатках. Список використаних джерел склдається з 308 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі показано актуальність теми дослідження, охарактеризовано стан проблеми, визначено мету і завдання, окреслено теоретичні і методологічні засади роботи, охарактеризовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади крос-культурних досліджень міжетнічних відносин” здіснено аналіз та осмислено еволюцію крос-культурних підходів до проблеми міжетнічних відносин в контексті становлення і розвитку соціально-психологічних концепцій і теорій, визначено предмет психології міжетнічних відносин.
Потреба в дослідженні специфіки етносів, що проживають у поліетнічних державах, та відносин між ними, актуалізувалась у зв'язку зі змінами соціокультурної, політичної та економічної ситуації. Сьогодні крос-культурні студії охоплюють, поряд з академічними дослідженнями, також і прикладні, пов'язані із моніторингом передконфліктних і конфліктних ситуацій. У зв'язку з цим інструментальна база крос-культурних досліджень потребує вдосконалення, розробки сучасного категоріально-поняттєвого апарату, оновлення методів емпіричних і теоретичних досліджень. Зокрема, постає завдання створення узагальненої теорії етнічності.
Екскурс в історію становлення крос-культурних досліджень в Казахстані показав акцентування уваги на власне ментальних процесах, пов'язаних із світовідчуванням, світобаченням. Докладаються зусилля до розкриття типових і особливих рис національної вдачі, що виявляються у традиціях, звичаях, через взаємодію з представниками інших культур. Сучасні казахстанські крос-культурні дослідження відзначаються розширенням проблематики, поглибленням теоретико-методологічних засад, вдосконаленням інструментарію, більшою прикладною спрямованістю.
Вивчення основних поглядів на проблему міжетнічних відносин як предмету крос-культурних досліджень (І.С. Кон, Л.М. Дробижева, Г.М. Андрєєва) показало, що сьогодні вона є однією із найважливіших проблем соціальної психології.
Необхідність виокремлення психології міжетнічних відносин в окрему галузь соціальної психології, на думку Г.М. Андрєєвої, диктується, перш за все, ускладненням самого суспільного життя, де ці відносини виявляються ареною складних міжгрупових конфліктів, зокрема і етнічних. Цієї позиції дотримуються і інші російські дослідники (Г.У. Солдатова,1998; Т.Г. Стефаненко, 2006), які розглядають психологію міжетнічних відносин як один з найважливіших напрямів сучасної соціальної психології, що вимагає до себе найпильнішої уваги в умовах інтенсивної міжетнічної взаємодії та можливої дестабілізації.
У зв'язку з цим ми вважаємо правомірним перенесення на дослідження предмету психології міжетнічних відносин категорії, запропонованої Л.С. Виготським і відомої як “соціально-історична ситуація розвитку”. Враховуючи процеси дезінтеграції колишньої – радянської – соціальної спільноти (з її багатовимірними характеристиками, що включають, зокрема, і поліетнічний склад населення), сьогодні треба наново емпірично виявити і описати в моделях той образ соціального світу (включаючи його конфліктність на етнічному ґрунті), який відповідає новим соціально-політичним реаліям.
Соціально-психологічне дослідження передбачає вивчення відображення реальних міжетнічних відносин у свідомості людей –