Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин

На другому етапі емпіричного дослідження етнічної ідентичності в системі міжетнічних відносин було проведено вивчення її соціально-психологічного змісту, що визначається когнітивним і афективним компонентами та проявляється у почутті належності до своєї етнічної спільноти (у казахській вибірці – 6,24%, у російської – 7,30%) та почутті значущості своєї етнічної спільності (у казахів – 8,54%; у росіян – 9,68%). Крім того, аналіз отриманих результатів дослідження показав, що за цими параметрами значущих відмінностей між вибірками казахів та росіян не було виявлено. Таким чином, була підтверджена друга гіпотеза.

Для вивчення тенденцій, що характеризують основні трансформації етнічної ідентичності в системі міжетнічних відносин в умовах стабілізації поліетнічного і мультикультурного суспільства, нами були визначені шість типів етнічної ідентичності (від індиферентності до етнофанатизму) з різними проявами її рівнів (від гіпоідентичності до гіперідентичності).

Було встановлено, що з 2001 року по 2006 рік у рівнях етнічної ідентичності відбулися значні трансформації у всіх трьох вибірках (див. малюнки 1, 2). Характерні для трьох регіонів динамічні групові трансформації типів та рівнів етнічної ідентичності виступили показником посилення міжетнічної взаємодії внаслідок врівноваження відстежених в дослідженні дезінтеграційних та інтеграційних тенденцій.

Отже, знайшло підтвердження припущення про те, що етнічна ідентичність є динамічним утворенням, внаслідок чого вона здатна до трансформації в міжетнічних відносинах. Динамічні групові трансформації типів і рівнів етнічної ідентичності здійснюються під впливом соціально-економічних, політичних, психологічних факторів і свідчать про посилення міжетнічної взаємодії. Тим самим доведена відповідна гіпотеза дослідження.

Третій розділ “Соціально-психологічне дослідження етнічних стереотипів у контексті міжетнічного сприймання” присвячений розгляду сучасних підходів до дослідження етнічних стереотипів, аналізу результатів крос-культурного емпіричного дослідження змісту та специфіки прояву авто- і гетеростереотипів.

Основу теоретичного осмислення проблеми етнічних стереотипів склало уявлення, що автостереотипи – це суб’єктивна самохарактеристика національно-етнічної групи, яка розкривається у поглядах, судженнях, оцінках, співвідносних зі своєю власною національно-етнічною спільнотою та її представниками. Гетеростереотипи становлять сукупність оціночних суджень про інші національно-етнічні групи; залежно від характеру та особливостей міжетнічних відносин, вони можуть бути як позитивними, так і негативними.

Емпіричне дослідження етнічних стереотипів проводилося в декілька етапів, кожен з яких мав самостійне значення, але разом із тим служив основою для наступного.

На першому етапі дослідження були отримані вільні описи – портрети типового представника казахського етносу та типового представника російського етносу.

На другому етапі дослідження, спрямованому на емпіричне вивчення афективного компонента етнічних стереотипів, проводилося вимірювання суб’єктивних значень понять. Вказаний компонент обумовлює позитивне чи негативне ставлення до виділених особливостей етнічних стереотипів “типового казаха” і “типового росіянина” і надає їм оціночного характеру, Статистичний аналіз середніх розрахункових показників автостереотипів і гетеростереотипів за біполярними шкалами у відсотковому співвідношенні показав, що для студентів обох досліджуваних груп найбільш значущими виявилися якості, які сприяють успішній взаємодії не тільки в своєму етнічному середовищі, але й в умовах поліетнічного оточення. Студенти казахської національності при сприйнятті представників російської національно-етнічної групи, у першу чергу, відзначили “ділові” якості. При сприйнятті представників казахського етносу російські студенти КазНУ ім. аль-Фарабі, в першу чергу, виділили “ділові” якості, студенти ПКДУ ім. М.О. Ауезова – “ділові” та “духовні” якості, а актюбінські – ті якості, які сприяють міжетнічній взаємодії.

Для визначення оцінки якостей, що відображають не тільки зміст автостереотипів і гетеростереотипів, але й значущі зв’язки між ними, виокремлені соціально-психологічні характеристики були піддані кореляційному аналізу. 

В результаті наступного якісного аналізу і змістовної інтерпретації емпіричних даних було виявлено, що у респондентів залежно від їх національно-етнічної належності та регіону проживання має місце різне розуміння змісту етнічних стереотипів, що знаходить вияв у відмінностях у кореляціях між оцінками якостей, що визначають міжетнічне сприймання.

Цей висновок слугував основою для реконструкції категоріальних структур, які опосередковують міжетнічне сприймання представників досліджуваних етносів. При цьому оцінка аналізованих об’єктів була здійснена за градуальними шкалами з наступним зменшенням вихідного простору опису за допомогою факторного аналізу. Суб’єктивні семантичні простори, що описують диференціацію оцінюваних якостей, були побудовані на основі емпіричних даних шести груп респондентів – казахів та росіян м. Алмати (КазНУ ім. аль-Фарабі), м. Шимкента (ПКДУ ім. М.О. Ауезова), м. Актобе (АДПІ). Отримані в ході факторного аналізу результати дозволили виділити 6 факторів. Однак для подальшого обговорення були відібрані лише ті з них, які мали найбільший відсоток загальної дисперсії – 41% і 23%. А саме, були розглянуті два фактори – фактор “Активність” (F1) і фактор “Сила” (F2).

Проведене порівняння розміщення в семантичному просторі якостей автостереотипів і гетеростереотипів респондентів досліджуваних груп виявило відмінності між групами. Однак в цілому зіставлення семантичних просторів, які розкривають сприймання себе та один одного казахстанськими студентами, показало наявність істотної схожості у визначенні категоріальної структури етнічних стереотипів, а також їх переважно позитивний характер.

Для вивчення емоційно-оцінного компонента етнічних стереотипів було проведено вимірювання їх амбівалентності, вираженості, спрямованості.

Кількісний аналіз емоційно-оцінного компонента етнічних стереотипів за параметром “амбівалентність” засвідчив таке. Респонденти казахської та російської національно-етнічних груп, що проживають у м. Алмати, не надають явної переваги позитивному чи негативному полюсу оцінки. Для респондентів – казахів і росіян, що проживають у м. Шимкенті, характерна значна поляризація за шкалами “Мій ідеал”, “Типовий росіянин”. У респондентів –