Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
речі та їх приналежності; складні речі; продукція, плоди, доходи; майно; гроші; валютні цінності; цінні папери. Поняття «речі», що міститься у цивільному законодавстві є найбільш широким і охоплює будь-які матеріальні цінності.
Отже, предметом цього злочину не можуть бути цінності нематеріального характеру (нематеріальні блага): результати робіт; послуги; результати інтелектуальної, творчої діяльності; інформація; особисті немайнові блага (здоров’я, ім’я, авторство тощо). Іншими словами, не може настати відповідальність за ст. 150¹ за систематичне прохання у сторонніх осіб надати які-небудь послуги, виконати певну роботу, здійснити творчу діяльність, передати інформацію тощо [4].
Отже, основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують право кожної людини на свободу, повагу її честі та гідності. Додатковим безпосереднім об’єктом може, зокрема, виступати здоров’я малолітньої особи.
1.2 Об'єктивна сторона використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом
Недослідженість кримінально-правової характеристики об'єктивної сторони може негативно вплинути на застосування вказаної статті на практиці.
Об'єктивна сторона злочину — це зовнішній бік (зовнішній вираз) злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.
Ці складові злочинної поведінки притаманні будь-якому злочину як явищу реальної дійсності і мають місце у всіх випадках, коли вчиняється злочину.
Об'єктивна сторона складу злочину — це сукупність передбачених законом про кримінальну відповідальність ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння, що посягає на об'єкт кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.
Загальновідомо, що суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) є поряд з іншими такими складовими, як суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок, місце, час, спосіб, знаряддя й засоби, а також обстановка вчинення злочину, ознаками при характеристиці зовнішнього прояву суспільно небезпечного посягання [12].
З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 150¹ КК України, полягає у вчиненні суспільно небезпечної дії - використанні малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.
Диспозиція ч. 1 ст. 150¹ є описовою і безпосередньо з неї випливає, що під заняттям жебрацтвом розуміється систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. При цьому випрошувати матеріальні цінності у сторонніх осіб може як дитина, так і доросла особа, яка використовує дитину (найчастіше коли дитина ще не вміє розмовляти). Власне випрошування може відбуватися усно, письмово або конклюдентними діями (акт поведінки, який сам по собі свідчить про наміри чи бажання особи) [4].
Дегтярьова І.В. Конкретизуючи зміст форм використання малолітньої дитини, зазначає що під усним випрошуванням грошей, речей чи інших матеріальних цінностей як виду суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 150¹ КК України, слід розуміти випрошування грошей, речей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб у словесній формі, вербально, яке здійснюється малолітньою дитиною, дії якої контролює доросла особа, чи самою особою, поряд з якою чи на руках у якої знаходиться малолітня дитина [13]. Прикладом усного випрошування грошей, речей чи інших матеріальних цінностей можуть бути матеріали архівної кримінальної справи від 14.11.2014 № 642/8748/14-к Ленінського районний суд м. Харкова, які мають наступний зміст: підсудна являючись матір'ю неповнолітньої дочки знаходячись на вокзалі ст. Харків-пас., що розташований на території Ленінського району м. Харкова, зневажаючи принципи суспільної моральності у сфері належного виховання неповнолітніх дітей та діючи з умислом, направленим на втягнення своїх неповнолітніх дітей у заняття жебрацтвом, шляхом уговорів та обіцянок понудила свою неповнолітню дочку на протязі часу з 12 години до 15 години шляхом випрошування грошей, неповнолітня звертаючись до сторонніх осіб, прохала «Подати гроші на хліб», тим самим від сторонніх осіб та інших отримала гроші. [20]
Під випрошуванням грошей, речей чи інших матеріальних цінностей, яке здійснюється письмово, на думку Дегтярьової І.В., слід розуміти випрошування грошей, речей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб із використанням особою, поряд із якою чи на руках у якої знаходиться малолітня дитина, чи самою малолітньою дитиною, дії якої контролює доросла особа, способу передачі інформації за допомогою будь-якого відтворення незникаючими знаками прохання про надання допомоги у вигляді грошей, речей чи інших матеріальних цінностей, а також пред’явлення різних документів, у яких засвідчено чи охарактеризовано певний стан здоров’я малолітньої дитини (медичні довідки, якими зафіксовані певні хвороби дітей чи їх інвалідність) [13]. Так, наявність письмової форми підтверджується матеріалами архівної кримінальної справи від 21.07.2015 № 159/3626/15-к Ковельського міськрайонного суду Волинської області, яка містить дані про те, що: підсудна 07.06.2015 року, перебуваючи поблизу магазину «Арка», що в м. Ковелі, використовуючи для заняття жебрацтвом, свого малолітнього сина, тримаючи його на руках та для виникнення у перехожих почуття жалю до дитини, демонструючи ксерокопію виписки № 1748 на імя малолітнього сина з вказівкою на діагноз хвороба Гіршпунга, тим самим від сторонніх осіб та інших отримала гроші. [20]
Під випрошуванням грошей, речей чи інших матеріальних цінностей, яке здійснюється конклюдентними діями, слід розуміти випрошування грошей, речей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб малолітньою дитиною, дії якої контролює доросла особа, чи особою, поряд із якою чи на руках у якої знаходиться малолітня дитина, використовуючи такий акт поведінки, який сам собою свідчить про наміри чи бажання особи (так зване «випрошування з простягнутою рукою» чи «стояння на колінах»; знаходження поряд з предметами чи тримання