Кримінально-правова характеристика використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

Вищезазначені форми використання малолітньої дитини не є вичерпними. Існують й інші форми суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 150¹ КК України, наприклад умисне стимулювання уразливого стану дитини дорослою особою під час її використання для заняття жебрацтвом та умисне використання предметів під час використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, наявність яких викликає розчулення в оточуючих. При цьому під умисним стимулювання уразливого стану дитини дорослою особою під час її використання для заняття жебрацтвом розуміються дії дорослої особи, спрямовані на створення уразливого стану дитини, що відбувається шляхом: пощипування дитини, що викликає її плач; використання дитини, яка жадібно споживає продукти харчування, бо до здійснення цього суспільно небезпечного діяння її умисно не кормлять; одягання на дитину зношеного, пошкодженого чи брудного вбрання та вбрання, яке не відповідає погодним умовам чи порі року. У свою чергу, під умисним використанням предметів, наявність яких викликає розчулення в оточуючих, при використанні малолітньої дитини для заняття жебрацтвом слід розуміти використання допоміжних засобів для хворих осіб чи інвалідів, які мають обмежені можливості пересування. При цьому під умисним використанням слід розуміти таке використання, коли реальної потреби в таких засобах немає (наприклад, цілком здорова дитина, яка знаходиться в інвалідному візку) [13].

Поняття систематичне означає вчинення зазначених дій багаторазово (три і більше епізоди усного висловлення прохання подати милостиню або письмове чи конклюдентними діями висловлення такого ж прохання трьом і більше стороннім особам). Випрошувати матеріальні цінності у сторонніх осіб може як дитина, так і доросла особа, яка використовує дитину (найчастіше - у випадках, коли дитина ще не вміє розмовляти). Власне, такими діяннями можуть бути: тримання на руках немовляти чи іншої маленької дитини, контролювання зовні дій дитини, яка самостійно випрошує матеріальні цінності у сторонніх осіб [13].

Злочин, передбачений ст. 150¹, є прикладом продовжуваного злочину - злочину, що складається із двох чи більше тотожних діянь, які є реалізацією єдиного злочинного наміру винної особи щодо використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Такими діяннями можуть бути: тримання на руках немовляти чи іншої маленької дитини, контролювання зовні дій дитини, яка самостійно випрошує матеріальні цінності у сторонніх осіб, 

тощо [10].

При використанні малолітньої дитини для заняття жебрацтвом суб’єкт злочину не здійснює безпосередній вплив на свідомість та волю потерпілої особи з метою викликати у неї рішучість (бажання) займатися жебрацтвом, а лише використовує малолітнього як своєрідне «знаряддя» при випрошуванні майна у сторонніх осіб [15].

Дегтярьова І.В.  звертає увагу на те, що існує проблема щодо розуміння самого поняття «використання», яка має місце в судовій практиці, що породжує, у свою чергу, неоднозначність трактування цього поняття в науці, особливо при розгляді співвідношення таких категорій, як використання і втягнення [13].

І. Г. Поплавський зазначає, що «втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність передбачає певну поведінку або ініціативу винної особи, пов’язану з впливом на неповнолітнього для використання (виділено мною) його у злочинній діяльності» [8]. Тобто в даному випадку учений втягнення ототожнює з використанням.

Поняття «втягування» згідно з тлумачним словником має наступні значення: введення когось або чогось силою, примушування до входу, зваблення, заманювання, заплутування, примушення взяти участь, дозволяння втягнути себе.

Поняття «використання» у цьому ж словникові тлумачиться «як утримання для користування». Тобто ці поняття розглядаються як самостійні [14].

Згідно з іншим тлумачним словником термін «втягнення» означає спонукання, притягнення до участі. Термін «використання», у свою чергу, означає користуватися кимсь чи чимось, використати з користю. Тобто обов’язковою ознакою діяння виступає корисливий мотив.

Термін «використовувати» може мати і наступне значення: застосовувати, вживати що-небудь з користю, користуватися чимось. При цьому поняття «втягуваного» має наступну інтерпретацію: той, який використовується, призначений, пристосований для втягування; термін «втягувати» - залучати, притягати, заохочувати когось до участі в чомусь  [13].

Отже, навіть за наведеними визначеннями, можна чітко простежити певний зв’язок між терміном «використання» і терміном «втягнення».

Принципова відмінність між поняттями «втягнення» та «використання», як зазначають Н. М. Крестовська та М. А. Готвянська, полягає в наступному. «Втягнення» - це схиляння дитини до злочину або іншої негативної девіації, тобто вчинення дитиною активної протиправної або аморальної дії (крадіжки, шахрайства, вживання спиртних напоїв, жебракування тощо). Використання, у свою чергу означає трактування злочинцем дитини не як людини, а як корисної для нього речі, що своїм виглядом спонукає інших осіб до безоплатної передачі йому певних матеріальних цінностей (грошей, продуктів тощо), тобто в такому разі дитина є