Літакобудування в Україні: регіональні особливості

Отже, на протязі тривалого часу пріоритетними в структурній політиці літакобудування можуть стати:

прискорення розвитку наукомістких літакобудівельних виробництв;

соціальна переорієнтація комплексу, передбачено пришвидшення нарощення випуску продукції громадянської авіації;

екологізація виробництва, що передбачує випуск ресурсозберігаючих видів техніки, застосування ресурсозберігаючих технологій літакобудування, розширення використання прогресивних конструкційних матеріалів.

 

 

Авіація – одна з наймолодших галузей техніки.

Існує ряд передумов для розвитку літакобудування:

1. історичний:

В травні 1910 р. в Києві був побудований перший літак повністю із вітчизняних матеріалів. Піднявся в повітря на ньому його конструктор – професор О. С. Кудашев.

Історія авіаційного Києва пам’ятає видатного льотчика і талановитого конструктора – Петра Миколайовича Нестерова. Тут він в 1913-1914 рр. займався вдосконаленням конструкції літака „Ньюпон-4”, розробляв дослідну конструкцію семициліндрового двигуна потужністю 120 к. с. з повітряним охолодженням. В серпні 1913 р. провів груповий переліт ланкою з трьох літаків за маршрутом Київ- Остер- Київ з посадками на польових аеродромах. В першій половині 1914 р. Петро Миколайович виконав два рекордних перельоти: Київ- Одеса за 3 год. 10 хв. і Київ- Гатчина за 9 год. 35 хв. Для того часу це було великим досягненням.

10 лютого 1914 р. Київське товариство повітреплавання відзначило Нестерова за наукову розробку питання про глибокі крениі присудила золоту медаль товариства. Пізніше, Київське міське товариство від імені міста вручило відважному пілоту – новатору пам’ятний золотий жетон.  Ім’я автора ідеї першого в світі гідролітака і першого в світі винищувача з шассі, що забирається в повітрі – Дмитра Павловича Григоровича також походить з Києва. Григорович спроектував на початку 1913 р. перший у світі гідролітак „М-1”і в тому ж році „М-2” і „М-4”, котрі використовували, як злітну і посадочну смугу водяний простір.

Найбільша епоха в розвитку авіації в Україні належить геніальному конструктору Київського Окремого Конструкторського Бюро – Антонову Олегу Костянтиновичу (1906- 1984). Майже за 60 років конструкторської діяльності під керівництвом Олега Костянтиновича було створено декілька десятків різних машин – вантажних, пасажирських, спеціальних. Особисто Антонов вніс неоцінимий вклад в розвиток світової науки з питань планеризму, літакобудування, економіки.

В 1930 р. О. К. Антонов очолив конструкторське бюро, яке розробляло планери. Під його керівництвом було побудовано декілька тисяч ширяючих апаратів. В роки війни конструктор створював планери для армії – вантажні, десантні, транспортні. А в 1946 р. він почав працювати для Аерофлоту: був спроектований і побудований чудовий літак АН- 2, який і до нині служить на господарських роботах в Україні та інших державах колишнього радянського простору. АН-2- це біплан.

Таким чином, АН – марка літаків, побудованих в конструкторському бюро, яким довгий час керував Олег Костянтинович Антонов. Діапазон їх – від найменших АН-2 і АН-14 „Бджілка” до повітряного вантажника АН-72. В 1961 р. два літаки АН -12 і ІЛ -18 зробили переліт Москва -Мирний (Антарктида) майже за 45 льотних годин.

В наші дні конструктори створили спеціальний арктичний літак АН-74. Майже будь-яка площадка – лід, сніг – підійдуть йому для посадки. Для цього літак знарядили лижним і колісним шасі. А якщо все-таки сісти неможливо, то літак має обладнання для парашутного скидання вантажу. До речі, це перший реактивний літак О. К. Антонова. Всі решта – турбогвинтові.

Першим авіаційним двигуном, який підняв літак в повітря, був звичайний автомобільний двигун. Поступово поршневі двигуни вдосконалювались.

В 50-і роки на середніх і тяжких літаках появились турбогвинтові і турбореактивні (їх часто називають просто реактивними) двигуни.

В ті ж 50-і роки був створений пасажирський АН-24, на базі якого розроблені вантажний АН-26 і спеціальний літак для аерофотозйомок АН-30. Транспортні АН-12 і АН-22 „Антей” перевозять великі вантажі. Найбільший у світі транспортний літак, створений в конструкторському бюро О. К. Антонова- АН -124 „Руслан”.

Для серійного випуску деталей такого літака прийшлось розробляти нові технологічні процеси (наприклад, обробка великих деталей проводилась на станках з програмним управлінням, деякі деталі виготовлялися з допомогою вибуху). Широко використовуються в конструкції літака скло і вуглепластики. Завдяки цьому вага деяких деталей зменшилася майже на третину, що дуже важливо в авіації.

Традиції ОКБ продовжились в створенні вантажного літака „Мрія”, який здатний виводити на стартову висоту космічні кораблі багаторазового використання типу „Буран” для запуску в космічний простір; пасажирського літака з принципово новим конструктивним рішенням турбогвинтових двигунів і на подібному принципі – літака для гасіння лісових пожеж. На момент лютого місяця 2004 р. проводиться створення нового військово – транспортного літака АН -70 з двигуном Д-27 заводу „Прогрес”. Кабміну доручено президентом України протягом трьох місяців організувати серійне виробництво літака.

Держзамовниками виступають оборонні відомства України та Росії. АН -70 складатимуть на київському заводі „Авіант” і на російському підприємстві „Політ” в Омську. Загальна потреба України та Росії в літаках такого класу – 230 машин. Крім того, лайнером зацікавилися на Близькому Сході та в Азіатсько -Тихоокеанському регіоні, зокрема в Об”єднаних Арабських Еміратах, Індії та Китаї.

2. Економічні