Літакобудування в Україні: регіональні особливості

«Антонов» приймає участь у міжнародних світових проектах, а також ініціює їх. Одним з таких проектів, в якому беруть участь 240 підприємств із 14 країн світу, є створення родини регіональних реактивних літаків нового покоління Ан-148. Цей літак став першим у вітчизняній промисловості, розробленим цілком на основі цифрових технологій. Це забезпечило скорочення строків його проектування та відкрило шлях до запровадження цифрових технологій на етапах серійного виробництва, освоєння льотним та технічним складом авіакомпаній та супровід в експлуатації. Ан-148 пройшов всебічну програму випробувань та отримав сертифікат льотної придатності. Серійно літак виробляється у «Воронезькому Акціонерному Літакобудівному Товаристві» (Росія) та на «Авіанті». Легкий воєнно-транспортний багатоцільовий літак Ан-32 може експлуатуватися в різних кліматичних умовах

Сприятливим фактором для успішного розвитку вітчизняної галузі літакобудування є можливості, пов’язані зі очікуваним списанням старих «АН-ів»протягом найближчих п’яти років. За умов розумної маркетингової стратегії використання цього фактору дозволить зберегти лояльність авіакомпаній, які використовували літаки сімейства Антонов. Слід відзначити, що Україна сьогодні планує обслуговувати старі АН-26 та АН-24, що використовуються в ЄС та на Кубі. З точку зору короткострокових переваг, це безумовно, позитивний момент. Однак, для подальшого розвитку цього буде недостатньо. Слід розробити програму назаміну старих літаків. Наприклад, укладаючи контракт на ремонт старих АН-24, запропонувати замовнику придбання кількох нових машин на пільгових умовах. Дещо покращує ситуацію з просуванням на російський ринок літака АН-158 та АН-148.

Державне авіабудівне підприємство «Антонов» планує побудувати 340 нових літаків «АН» до 2024 року. Йдеться про літаки сімейства АН-148 і АН-158. І вже зараз понад 60 українських літаків АН-148 і АН-158 у різних державах світу замовлено контрактами. Будуть вироблятися вони в кооперації двох авіаційних заводів в Україні – це підприємство «Антонов» і в Росії – це Воронежський авіаційний завод. Всі контракти розраховані приблизно до 2012-2015 років. Воронежський авіаційний завод, відповідно до планів підготовки і виробництва, повинен виробляти близько 24-36 літаків щорічно (типу АН-148). І якусь кількість, можливо, буде виробляти підприємство « Антонов» (додаток Б).

Дохід АНТК ім. Антонов в 2006 році виріс на 11% порівняно з 2005-м. Прибуток компанії збільшився на 6%. «Авіалінії Антонова» за 2006 рік здійснили 623 рейса та перевезла 44800 різних вантажів.

Від авіаційної не відстає й вітчизняна космічна галузь. Я вважаю, що космічна діяльність є потужним фактором інтенсифікації міжнародної співпраці України та засобом набуття нашою державою статусу регіонального лідера.

Одним з перших кроків, спрямованих на розвиток космічної галузі України, стало створення в 1992 році Національного космічного агентства. До сфери його управління увійшло понад 40 конструкторських бюро, промислових підприємств, військових частин, наукових установ та організацій, які безпосередньо займалися космічною діяльністю.

Провідними представниками вітчизняної космічної галузі є добре відомі далеко за межами України державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля», державні підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», «Завод «Арсенал», казенне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Арсенал», державне науково-виробниче підприємство «Об'єднання «Комунар».

Науковими організаціями та підприємствами НКАУ розроблені та виготовляються ракети-носії «Циклон», «Зеніт», «Дніпро».

Створення ж екологічно чистого ракетно-космічного комплексу «Зеніт»стало досягненням світового рівня.

Прорахована «Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України» особливо ретельно, оскільки на її реалізацію передбачаються величезні кошти. В ній визначили шляхи і засоби розв'язання проблем реалізації нової моделі космічної діяльності України, навели перелік конкретних завдань і заходів, визначили виконавців, чіткі строки виконання, обсяги та джерела фінансування. Крім того, в ній зафіксовано основні очікувані результати від реалізації.

З огляду на всі вищезазначені тенденції розвитку літакобудування України можна сформулювати основні напрямки її подальшого розвитку.

По-перше, МЕС у галузі літакобудування є обов’язковою умовою для успішного функціонування цієї галузі в Україні. Для того щоб конкурувати у сфері літакобудування з провідними авіабудівними компаніями різних держав, Україна має об’єднувати свої зусилля з іншими країнами. Розвиток міжнародної співпраці у цій сфері залишається пріоритетним напрямом діяльності літакобудівних підприємств України. Розробка та реалізація спільних проектів з іноземними партнерами (літакобудівними підприємствами), кооперування у сфері літакобудування мають бути першочерговими завданнями для всіх авіабудівних підприємств України. Але необхідно звернути увагу на питання щодо створення спільних авіапідприємств. Це питання має бути дуже докладно вивчене, оскільки злиття українського авіапідприємства з підприємством значно більших масштабів іншої країни буде фактично означати поглинання підприємства України. Створення спільних підприємств на даному етапі створює загрозу втрати літакобудівної галузі. За існуючих обставин дуже важливим аспектом, який має забезпечити успішне функціонування літакобудівної галузі України та зберегти українське авіабудування від повного поглинання, є необхідність введення обмежень на перенесення спільного виробництва у країну-партнера. Необхідно максимально залучати виробничі потужності українських підприємств, що дозволить збільшити не тільки рівень виробництва, а й забезпечить населення додатковою кількістю робочих місць. Це також буде означати початок використання прихованих резервівпідприємств українського авіабудування.

Для того, щоб у авіаційній промисловості була єдина промислова політика, єдиний сервісний центр, єдині пріоритет, щоб в авіапромисловості було привабливе інвестиційне поле було створено концерн «Антонов» на базі трьох державних підприємств – АНТК ім. Антонов, Київський завод «Авіант» і Харківський авіазавод.

По-друге, необхідно реалізовувати імпортозаміщуючі заходи та створювати модифікації літаків з використанням деталей не тільки російських