Менеджмент в туризмі

— тур-менеджмент;

— менеджмент страв і напоїв;

— менеджмент круїзів;

— менеджмент подорожей;

— екскурсійний менеджмент.

На сучасних туристичних підприємствах (у турфірмах, готелях та ін.) сформувалися певні види менеджменту, спільні для будь-яких організаційних форм туристичних підприємств. На невеликих підприємствах менеджери часто поєднують ті або інші функції. Може спостерігатися об'єднання напрямів.

3. Менеджмент, як управління організацією роботи туристичного підприємства, передбачає три основні напрямки:

1) менеджмент створення туристичного підприємства;

2) менеджмент підготовки туристичного продукту;

3) менеджмент його реалізації.

У менеджменті можна виокремити такі напрями:

1. Кадровий менеджмент (менеджмент людських ресурсів) у туризмі має велике значення, адже від правильного добору персоналу багато в чому залежить успіх діяльності турфірми або готелю. Прийом на роботу з обліком професійних і психологічних характеристик претендентів, підвищення кваліфікації, звільнення — все це робота менеджера з кадрів (персоналу). У готелі в обов'язки такого менеджера також входить перевірка зовнішнього вигляду співробітників, особливо тих, хто працює із клієнтами.

2. Адміністративний (організаційний) менеджмент — охоплює організацію всієї управлінської діяльності туристичного підприємства.

3. Фінансовий менеджмент (менеджмент фінансових ресурсів) останніми роками набуває дедалі більшого значення: практично в усіх готельних ланцюгах світу або великих туристичних компаніях існує посада фінансового менеджера, в обов'язки якого входить відстеження грошових потоків й ухвалення стосовно них раціональних рішень, тобто рішень про вкладання вільних коштів.

4. Маркетинг-менеджмент. Відділ маркетингу нині існує в кожній турфірмі або готелі. Управління процесом маркетингу покладається на менеджера, який займається цим напрямом. У його функції входить аналіз ринку, розробка пропозицій щодо створення або вдосконалення турпродукту чи готельної послуги, формування цінової політики, а також просування продукту, наприклад, розробка рекламних акцій.

 Про маркетинг варто говорити не тільки на мікро-, а й на макроеконо-мінному рівні, коли стоїть питання про просування продукту на туристичний ринок регіону або країни. Останніми роками попит на поїздки в деяких країнах (Туреччина, Єгипет, Ізраїль) знизився через діяльність терористичних організацій. Тому на державному рівні в цих країнах розробляються програми з просування турпродуктів, туррегіонів на ринок, у бюджетах передбачаються кошти на агресивну телевізійну рекламу, участь у виставках. Реалізують ці програми служби РК.

5. РR-менеджмент. Цей напрям на деяких підприємствах туризму е складовою маркетингової діяльності. Великі ж підприємства, наприклад, готельні ланцюги, мають спеціальні підрозділи, які підтримують зв'язки з громадськістю, тобто виконують функції менеджменту (оцінка ставлення громадськості до турпродукту, послуг, турфірм, готелів та ін., "ідентифікація" політики й дій туристичного підприємства або його співробітника з громадськими інтересами; реалізація програми дій для знаходження громадського розуміння й сприйняття). Як і у випадку з рекламою, РІЇ займаються не тільки підприємства, а й цілі регіони та країни. Останнім часом з'явився так званий чорний РИ, коли деякі країни провадять агресивну політику відносно інших країн, формуючи негативну громадську думку про країни-конкуренти. Наприклад, для Туреччини основними конкурентами у сфері туризму є Греція й Іспанія. Щоб показати їх у непривабливому світлі, засоби масової інформації в Туреччині зосереджують свою увагу на негативних подіях, які сталися в цих країнах. У 2002 р. це були епідемія невідомої хвороби в Греції й терористичні акти з боку баск-ських сепаратистів в Іспанії. Часто незначні події зводяться в ранг катастрофи.

Менеджери з РК організовують презентації, участь у виставках, прес-конференції, а також готують матеріали для преси. У РК існують два основні правила:

1) громадську думку про своє підприємство доцільно формувати самим, не очікуючи, поки її сформують інші;

2) позитивна громадська думка формується важко й довго, але втратити її можна дуже швидко.

Отже, РК у туризмі — це самостійна функція менеджменту, яка полягає в налагодженні й підтримці комунікації між туристичним підприємством і громадськістю.

6. Транспортний менеджмент. Багато готелів світу мають власний транспорт для переміщення туристів, свій автобусний парк мають і турфірми. Так, ізраїльська фірма "Метрополітен" першою в Ізраїлі освоїла нову форму обслуговування туристів. Міні-автобуси або легкові автомашини збирають туристів на екскурсії з готелів усіх міст країни й привозять їх у визначене місце, наприклад, у Тель-Авіві, де туристи пересідають у більші комфортабельні автобуси і вирушають на екскурсію з гідом. Після екскурсії їх привозять на те ж місце, звідки забрали, і розвозять по містах і готелях маленькими автобусами або автомашинами. Автобуси можуть здаватися й у винайм.

7. Інноваційний менеджмент. Упровадження сучасних комп'ютерних і інформаційних технологій, а також інших інновацій у виробничий процес підвищує ефективність діяльності туристичного підприємства. Прикладом інновацій у готельному бізнесі може служити пропозиція клієнтам 4- і 5-ЗІркових готелів самим вирішувати питання про те, змінювати білизну щодня чи ні. Проходить це під гаслом захисту навколишнього середовища, боротьби за екологію й водночас допомагає готелю заощадити на миючих засобах і воді, що є актуальним для більшості європейських країн,

8. Інвестиційний менеджмент передбачає ухвалення рішень щодо інвестицій. Цей напрям щільно пов'язаний з фінансовим менеджментом і може розглядатися як його складова.

9. Стратегічний менеджмент. Цим напрямом повинно займатися керівництво туристичного підприємства. Важливими є три складові стратегічного менеджменту: аналіз стану справ, розробка й вибір альтернативи, заходів щодо реалізації цієї альтернативи. Нині для туристичного підприємства досить