Методичні вказівки до виконання курсової роботи

1) цілі, які можуть бути виражені в грошовій формі;

2) цілі, які не можуть бути виражені в грошовій формі.

Залежно від сфери виявлення можуть бути сформульовані наступні види цілей: економічні, екологічні, соціальні та ін.

 

 

Необхідним принципом ефективності реалізації проекту є багатоваріантність розроблюваних проектних рішень з метою подальшого вибору з них найкращого. Саме тому на даному етапі формулюються раціональні з точки зору можливості та доцільності реалізації варіанти проекту для того, щоб рішення про найбільш оптимальний з них прийняти після проведення їх аналізу. Раціональні варіанти – це найбільш прийнятні з погляду цілей і задач проекту, а також з погляду аналізу місцевих умов (кліматичних, ландшафтних, грунтових, геологічних, екологічних тощо), доступності і вартості сировини, енергії, робочої сили тощо.

 

 

Після того, як сформульовані альтернативні варіанти проектних рішень, здійснюється технічний аналіз проекту, який передбачає аналіз техніко-технологічних альтернатив, масштаб проекту, терміни реалізації, доступність і достатність джерел сировини, робочої сили та інших ресурсів, витрати на реалізацію проекту. Оскільки технічний аналіз відповідає на питання: як виробляти і з якими витратами, то він є основою для подальшого еколого-економічного аналізу.

Основні питання, що стосуються технічного аналізу інвестиційного проекту, включають:

1. Місце розташування (місце реалізації проекту).

2. Масштаб проекту, можливість збільшення масштабу виробництва.

3. Технологія. Обгрунтування вибору технології має показати, чому зроблено вибір саме на користь пропонованої технології, а не будь-якої іншої, тобто, треба продемонструвати альтернативність технологічних рішень і невипадковість вибору саме такого варіанта.

4. Обладнання, організація його експлуатації та ремонту. Вибір обладнання значною мірою зумовлений вибором технології. У цьому розділі треба навести конкретний перелік обладнання із зазначенням його постачальників, обгрунтувати вибір того чи іншого постачальника. Необхідно передбачити в проекті, що будь-яке обладнання рано чи пізно виходить з ладу і його необхідно ремонтувати, а отже, забезпечувати виробництво запасними частинами.

5. Інфраструктура. Вимоги до інфраструктури також є похідними від обраної технології. У цьому пункті треба проаналізувати, які елементи необхідної інфраструктури наявні, а які доведеться створювати додатково. Інфраструктура завжди є дуже дорогим об'єктом інвестицій і має тривалі строки окупності, тому в разі відсутності істотних елементів інфраструктури проект, швидше за все, перестане бути економічно виправданим. Перелік можливих об'єктів інфраструктури: будинки й споруди, в тому числі виробничі, адміністративні, складські, допоміжні (гаражі тощо), соціально-побутові; торговельні підприємства, транспорт, лінії електропередачі; водопостачання і каналізація; житло та об'єкти соціальної інфраструктури (лікарні, кінотеатри, клуби, спортивні споруди тощо).

6. Організація підготовки і здійснення проекту: вибір проектувальника, організація тендеру тощо.

7. Підготовка та освоєння виробництва: забезпечення виробництва робочою силою; забезпечення сировиною, матеріалами та запасними частинами на пусковий період; підготовка технічної документації із запуску виробництва; плани дій в разі нерегламентної роботи обладнання; плани дій в разі необхідності ремонту.

8. Забезпечення якості. На всіх стадіях виробничого процесу – від приймання сировини до здавання готової продукції – необхідно передбачити використання певних стандартів.

9. Розрахунок витрат на виконання проекту. До витрат на здійснення проекту (інвестиційних витрат) входять такі елементи: земля (якщо земельна ділянка переходить у власність) і підготовка майданчика; виробничі будівлі й споруди; машини та обладнання; витрати на ліцензії, права користування та інші нематеріальні активи; витрати на підготовку виробництва; оборотний капітал.

10. Матеріально-технічне постачання. Перелік питань цього пункту наступний: номенклатура й кількість матеріалів і комплектуючих виробів на одиницю продукції та на програму виробництва; ринок сировини і матеріалів, постачальники, їх надійність, альтернативні варіанти поставок; розміщення замовлень і форми контрактів; організація контролю за поставками сировини, матеріалів і комплектуючих виробів; спеціальний аналіз особливо критичних видів сировини і матеріалів: – енергоносіїв та електроенергії (потреби, джерела, можливі зриви поставок, тарифи, необхідні документи тощо); – води (потреби, резервуари, захист від забруднення, стан водогонів і каналізації, гонів і каналізації, оформлення дозволів).

11. Поточні витрати виробництва та збуту. До поточних витрат виробництва відносять витрати на купівлю сировини, матеріалів, комплектуючих, оплату праці працівників, виробничі та невиробничі витрати. Як правило, вони поєднані наступним чином: основні матеріали; вироби, що купуються; основна зарплата; соціальне страхування; технологічна електроенергія; транспортні витрати; амортизація устаткування; допоміжні матеріали; енергія та вода; технічне обслуговування; зарплата адміністративного та обслуговуючого персоналу; витрати на маркетинг та збут.

Підсумком технічного аналізу є визначення суми необхідних інвестицій (основного та оборотного капіталу), а також поточних витрат.

Початкові інвестиції визначаються як сума основного капіталу (інвестиції в основний капітал плюс передвиробничі витрати) і чистого оборотного капіталу. Інвестиції в основний капітал включають:

1. Затрати на передінвестиційні дослідження, проведення вишукувальних робіт, на розробку проектних матеріалів, науково-дослідні, експериментальні, конструкторські та проектні роботи.

2. Затрати на купівлю чи оренду земельних ділянок, капітальні вкладення в покращання земель.

3. Технологічні витрати.

4. Затрати на придбання та монтаж обладнання: виробниче; допоміжне; витрати на технологію для захисту навколишнього середовища; запчастини, швидкозношувальні предмети, інструмент.

5. Вартість будівництва чи реконструкції: підготовка та облаштування ділянки; будівлі; зовнішні роботи; витрати на інженерно-конструкторські роботи; витрати на транспорт; страхування; податки, збори.

6. Створення соціальної інфраструктури.

1. Витрати