Методичні вказівки до виконання курсової роботи

 

Наприклад, загальний ефект від підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь (або запобігання її зниженню) визначається по різниці економічної оцінки угідь до і після реалізації проекту

За відсутності розроблених і затверджених економічних оцінок земельних ресурсів загальний ефект від підвищення або запобігання зниженню продуктивності земель визначається по середньорічному приросту чистої продукції.

Госпрозрахунковий ефект від скорочення або запобігання середньорічним витратам на додаткове очищення забруднених природних ресурсів визначається за формулою

Загальний ефект від скорочення витрат комунально- побутового господарства та інших галузей невиробничої сфери на санітарне очищення і прибирання забрудненої території, ремонт житлового фонду і громадських будівель, відновлення насаджень тощо визначається сумою заощаджених витрат (для невиробничих потреб) і приросту чистої продукції (для галузей і підприємств, що функціонують на основі госпрозрахунку). Госпрозрахунковий ефект в цьому випадку обчислюється по скороченню середньорічних реальних витрат у відповідних галузях і на підприємствах, зниженню собівартості, зменшенню витрат на ремонти та ін.

У лісовому господарстві ефект від здійснення природоохоронних заходів може бути обчислений по скороченню середньорічних розмірів операційних витрат або зниженню собівартості робіт по відновленню лісових насаджень.

Другою складовою чистого екологічного ефекту є економічний збиток від реалізації інвестиційного проекту. Під економічним збитком від деградації довкілля (або еколого-економічним збитком) розуміється грошова 

оцінка негативних змін в довкіллі в результаті його забруднення, в якості і кількості природних ресурсів, а також наслідків таких змін. Величина еколого-економічного збитку в загальному вигляді визначається як сума всіх видів витрат та втрат в різних сферах впливу проекту:

1) Витрати на природоохоронні заходи та попередження негативних наслідків. До природоохоронних заходів відносяться всі види господарської діяльності, направлені на зниження і ліквідацію негативної антропогенної дії на природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу: будівництво і експлуатація очисних і знешкоджуючих споруд і пристроїв, розвиток маловідходних і безвідходних технологічних процесів і виробництв, розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог, рекультивація земель, заходи по боротьбі з ерозією грунтів, по охороні і відтворенню флори і фауни, охороні надр і раціональному використанню мінеральних ресурсів тощо.

2) Реальні збитки, що завдані елементам навколишнього середовища – вартість втрачених або пошкоджених природних об’єктів, що включає:

- збиток, що завдається матеріальним об'єктам: у виробничому секторі; в споживчому секторі;

- збиток, що завдається здоров'ю і життю населення: від підвищеної захворюваності населення; від втрати працездатності; від підвищеної смертності населення;

- збиток природно-ресурсній системі і відповідним галузям: збиток, що завдається земельним ресурсам і сільському господарству; збиток лісовим ресурсам і лісовому господарству; збиток, спричинений забрудненням водоймищ, призначених для виробничих цілей і питного водопостачання; збиток рибним ресурсам і рибному господарству; збиток територіям, що особливо охороняються, рекреаційним, ресурсам біорізноманіття.

Отже, результат реалізації проекту може проявлятись у різних сферах: соціальна сфера, житлово-комунальне і промислове господарство, агропромисловий комплекс, лісові об'єкти, а також впливати на різні види природних ресурсів: водні, земельні, флори, фауни тощо. Для кожного об'єкту впливу необхідно проаналізувати і врахувати можливу зміну елементи та додаткові витрати.

Наприклад, витрати на медичне обслуговування населення унаслідок ураження шкідливими викидами в довкілля можуть бути визначені за формулою 

3) Упущена вигода–це неотримані потенційні доходи: збитки від недоотримання платежів за природні ресурси, що втратили свою цінність при реалізації проекту; можливі доходи від альтернативного використання природних ресурсів тощо.

Розрахований чистий екологічний ефект, а також витрати на природоохоронні цілі та попередження екологічних збитків необхідно обов’язково врахувати при визначення повної еколого-економічної ефективності інвестицій на реалізацію проекту в наступному підрозділі.

 

 

Економічний аналіз альтернативних варіантів проекту, а саме – оцінка ефективності вкладених інвестицій, здійснюється з метою їх порівняння та вибору найкращого для реалізації. Студентам необхідно здійснити порівняльний аналіз за варіантами проектних рішень за допомогою сучасних методів дисконтування з використанням основних показників ефективності інвестицій: чистого дисконтованого доходу, індексу доходності інвестицій, внутрішньої норми доходності та дисконтованого терміну окупності інвестицій.

Величина повних вигод від реалізації проекту повинна включати прогнозовану валову продукцію від реалізації продукції (послуг) проекту та чистий екологічний ефект. Величина витрат складається з одноразових та поточних витрат на розробку та реалізацію проекту, а також видатки на природоохоронні цілі.

Для розрахунку валової продукції існують певні методики, але в загальному вигляді валова продукція визначається добутком прогнозної кількості реалізованої продукції та її ціни. Для визначення потенційної валової продукції можна скористатись методом визначення ємності ринку.

Ємність ринку–можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку. Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період. Інформацію для розрахунку ємкості ринку отримують з різних джерел: внутрішня інформація фірми, дані статистики, інформація, отримана із сторонніх дослідницьких звітів, інформація, отримана в ході спеціального дослідження, інформація, отримана в ході моніторингу