Методичні вказівки до виконання курсової роботи

Оцінка ризиків проекту – необхідний етап його еколого-економічного аналізу. Така оцінка передбачає якісний та кількісний їх аналіз, а також розробку рекомендацій щодо зменшення їх негативного впливу на результати реалізації проекту.

Якісний аналіз (ідентифікація ризиків) здійснюється шляхом розробки переліку ризиків за сферою виявлення, що стосуються конкретного проекту. Суть такого аналізу полягає в тому, щоб визначити всі найважливіші фактори, від яких може залежати ефективність даного проекту, і на основі цього описати види ризику для того чи іншого об'єкту вкладення інвестицій

Студенту необхідно виявити, які зовнішні та внутрішні ризики впливатимуть на функціонування майбутнього проекту. До зовнішніх факторів ризику можуть бути віднесені наступні групи: екологічний, політико-правовий, економічний, фінансовий, ринковий тощо. Відповідно до внутрішніх: екологічний, виробничий, організаційний, фінансовий, маркетинговий, правовий тощо.

Кількісна міра ризику (рівень ризику), як правило, визначається абсолютним чи відносним відхиленням фактичних результатів від середньої чи запланованої величини. При проведенні розрахунків, які визначають імовірність відхилення реальних результатів від очікуваних, необхідно враховувати, в першу чергу, ті види ризику, які мають визначальний вплив на функціонування об'єкту, оскільки врахувати вплив повністю всіх факторів на практиці неможливо. Для кількісного аналізу ризиків проекту студенти можуть застосовувати методи експертних оцінок, аналізу чутливості, статистичні методи, метод беззбитковості, метод сценаріїв або метод аналогій (на вибір студента в залежності від наявної інформаційно бази).

З метою управління ризиками проекту застосовують чотири основних методи: метод скасування, запобігання, страхування та поглинання. Необхідно запропонувати інструменти зменшення негативного впливу ризиків конкретного обраного для аналізу проекту.

 

 

Даний розділ є підсумовуючим і повинен відповісти на питання: який же з варіантів проекту ви оберете для реалізації. У даному розділі студенту необхідно провести екологічну оцінку варіантів проектних рішень, а також розрахувати основні показники економічної ефективності інвестицій в альтернативні варіанти проекту. На основі розрахованих показників еколого-економічного аналізу обирається найбільш прийнятний варіант проекту для реалізації.

 

 

Метою екологічного аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигод і витрат, понесених внаслідок цього впливу, та формування заходів, необхідних для пом'якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту.

Інвестиційний проект в загальному випадку вважається прийнятним для реалізації, якщо:

- в результаті реалізації проекту планується досягти скорочення (ліквідації) вмісту забруднюючих речовин (речовини) в різних компонентах природного середовища (воді, повітрі, грунтах);

- відбувається поліпшення стану грунтів і сільськогосподарських угідь, відновлення порушених земель і т. д.;

- діяльність об'єкту інвестиційної діяльності не призведе до виникнення додаткових несприятливих ефектів: збільшенню або появі нових видів негативного впливу, синергізму забруднюючих речовин, додатковому вилученню земельних ресурсів, використанню нового виду природних ресурсів тощо;

- в проекті застосовуватимуться нові, сучасні технології, апробовані в промислових масштабах.

Типова схема проведення загального екологічного аналізу проекту складається з наступних етапів:

1. Характеристика та аналіз екологічних умов, в яких виконуватиметься проект: опис природно-географічного середовища проекту, його фізичного та біологічного балансу, всіх аспектів, безпосередньо пов'язаних з реалізацією проекту.

2. Визначення позитивних і негативних наслідків, які матимуть місце у разі здійснення проекту, а також розробка заходів щодо усунення негативних наслідків, які неможливо ліквідувати.

3. Визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту, наприклад місць розташування, використання технологій проекту тощо.

4. Розробка заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. План дій має визначати економічно обґрунтовані з точки зору витрат заходи, що можуть зменшити негативні наслідки до припустимого рівня.

5. Розробка плану моніторингу (поточного контролю) стану навколишнього середовища і впливу проекту на нього. У плані конкретизується вид поточного контролю, визначаються особи та установи, які мають його здійснювати, оцінюється вартість заходів контролю.

Чистий екологічний ефект від реалізації проекту визначається як мірою зниження (збільшення) забруднення довкілля і витрати природних ресурсів, отримуваного в результаті здійснення інвестиційного проекту, так і додатковим зниженням (збільшенням) техногенного навантаження на природне середовище в суміжних галузях виробництва (непрямий екологічний ефект) і розраховується як різниця додатніх екологічних ефектів та екологічних збитків.

Додатній екологічний ефект включає скорочення збитку і збільшення прибутку підприємства за рахунок природоохоронних заходів, виходячи з досягнення наступних можливих результатів після реалізації проекту:

- ліквідація джерел негативної дії на довкілля;

- зменшення об'ємів викидів і скидів забруднюючих речовин, утворення відходів, зниження інтенсивності інших видів впливу на довкілля;

- зниження рівня небезпеки/токсичності викидів, скидів забруднюючих речовин або інших видів відходів виробництва;

- зниження (збільшення) використання природних ресурсів при виробництві продукції в результаті реалізації проекту в порівнянні з існуючим способом.

- приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, що зберігаються та покращуються в результаті реалізації проекту тощо.

Оцінка економічних ефектів від реалізації природоохоронних заходів регламентується рядом нормативних документів, в тому числі по галузях. Основним документом, в якому викладена загальна методика оцінки екологічних заходів є Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды [4]. Крім того, розроблений ряд галузевих нормативних актів, де викладені основні підходи до оцінки екологічних наслідків по окремих сферах: водні,