Мікроекономіка

Предмет:

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

style="font-family: 'times new roman', times;">Проте слід взяти до уваги, що, по-перше, упродовж останніх років конкуренція з боку іноземних фірм спричинила посилення конкуренції на деяких олігопольних ринках та підірвала такі зручні форми поведінки, як лідерство у цінах і ціноутворення за принципом „витрати плюс”, що стимулювало конкурентне ціноутворення. По-друге, олігопольні фірми можуть зумисне підтримувати ціни нижче рівня, який максимізує прибутки у короткостроковому періоді, щоб перешкодити входженню у галузь, в якій бар’єри для входження не дуже високі.

Тема 12. Монополістична конкуренція

12.1. Нецінова конкуренція

12.2. Визначення ціни та обсягу виробництва

12.2. Рівновага в короткостроковому та довгостроковому періодах

12.3. Економічні наслідки монополістичної конкуренції

12.1. Нецінова конкуренція

Нецінова конкуренція за монополістичної конкуренції набуває ще більшого розмаху, ніж за олігополії. Нецінова конкуренція - це використання будь-яких законних засобів, крім зниження цін, з метою залучення нових споживачів. До методів нецінової конкуренції належать: диференціація продукту, інновація продукту та реклама.

Інновація передбачає технічне удосконалення виробничих процесів та надання нових характеристик і комбінацій властивостей продуктів, які продаються на ринку. В останньому випадку інновація є джерелом диференціації продукту і використовується виробниками для створення нового попиту та збільшення своєї частки на ринку.

Диференціація продукту – це надання товарові рис і властивостей, які б відрізняли його від подібних продуктів інших конкурентів. Диференціація продукту може відбуватися у таких аспектах:

якісних відмінностей продукції, відмінності функціональних характеристик, матеріалів та оформлення;
послугах та умовах, які супроводжують продаж товару;
місця продажу та доступності продуктів;
реклами, торгової марки та упакування.

Інструментом диференціації може бути реклама. Реклама є тим механізмом, завдяки якому фірма може збільшити свою частку ринку і ще більше прив’язати споживача до власного диференційованого продукту.

Традиційний погляд розглядає рекламу як зайві й економічно невиправдані видатки, які посилюють економічну концентрацію та монопольну владу. Основною метою реклами є маніпулювання смаками і вподобаннями споживачів, тобто їх зміна на користь продукту рекламодавця. Крім того, витрати на рекламу можуть стати бар’єром на шляху входження у галузь.

12.2. Рівновага в короткостроковому та довгостроковому періодах

Основна відмінність монополістичної конкуренції від випадків чистої конкуренції та чистої монополії полягає в еластичності кривої попиту на продукт фірми.

Крива попиту за умов монополістичної конкуренції є високо еластичною, але не повністю. Вона більш еластична від кривої попиту чистого монополіста, оскільки фірма за умов монополістичної конкуренції має багато суперників, які виробляють товари – близькі замінник.

Як і у випадку з монополією, за монополістичної конкуренції крива попиту спрямована донизу, а це означає, що фірми володіють деякою монопольною владою. Крива граничного доходу розташована нижче від кривої попиту. Її нахил буде складати половину кута нахилу кривої попиту.

В короткостроковому періоді фірма, яка хоче максимізувати прибуток, буде виробляти продукцію за такого поєднання ціни та обсягу виробництва, яке зрівнює граничні витрати і граничний продукт.

Фірма буде максимізувати свої прибутки, виробляючи такий обсяг продукції, який відповідає точці перетину кривих граничних витрат і граничного виторгу. Фірма з графіка 12.2. виробляє обсяг продукції Q, призначає ціну P і отримує економічний прибуток.

Проте може скластися менш сприятлива ситуація з витратами і попитом, за якої фірма в умовах монополістичної конкуренції зазнає збитків у короткостроковому періоді.

Таким чином, у короткостроковому періоді фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, може або отримувати економічні прибутки, або зазнавати збитків.

Проте за монополістичної конкуренції стан короткострокової рівноваги не може бути і довгостроковою рівновагою. Це зумовлено тим, що на ринках монополістичної конкуренції існує вільний вхід і вихід. Економічні прибутки будуть приваблювати нові фірми до входження у галузь, бо у галузь легко увійти. З входженням у галузь нових фірм крива попиту, з якою стикається типова фірма, переміститься вліво і стане більш еластичною. Кожна фірма тепер володіє меншою часткою загального попиту і стикається з більшою кількістю продуктів – близьких замінників. Це зумовить до зникнення економічних прибутків.

Коли крива попиту дотична до кривої середніх загальних витрат за обсягу виробництва, що максимізує прибуток, фірма лише покриває свої витрати. Обсяг продукції Q для фірми є рівноважним. Крім того, у ході конкуренції економічні прибутки усуваються, і зникають стимули для входження у галузь нових фірм.

Своєю чергою, збитки призведуть до виходу