Міжнародна економіка 002

Товар неторговий (nontradable good) – товар, який споживається в країні, де і був виготовлений, і не переміщується між країнами (комунальні послуги, будівництво,   торгівля,   ресторани,   готелі,   транспорт,   оборона,   соціальні послуги, освіта, охорона здоров’я, громадські роботи, особисті послуги (перукарня).

Відмінність  –  ціна  на  торгові  товари  визначається  попитом  і пропозицією не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках. Крім того, ціна на торгові товари відчуває ціни на світовому ринку, а ціни на неторгові товари можуть сильно відрізнятися від світових.

Торгові товари діляться на експортовані (товари реального експорту і субститути експорту) та імпортовані (товари реального імпорту і субститути імпорту). Виникає проблема співвідношення обсягів виробництва торгових і неторгових   товарів.   Якщо   в   країні   скорочується   споживання   (виплата зовнішніх боргів, війни, зубожіння населення), то вироблені торгові товари можна (за умови їх конкурентоспроможності) продати на зовнішній ринок, а неторгові залишаються (виробники банкрутують)

 

 

Фактори виробництва (ФВ, factor of production) – ресурси, які необхідно затратити для виробництва товару.

Праця (labor) – фізична та розумова діяльність людини, спрямована на досягнення корисного результату.

Технологія (technology) – наукові методи досягнення практичних результатів, включаючи підприємницькі здібності.

Земля (land) – все, що надала природа у розпорядження людини для його виробничої діяльності (земля, корисні копалини, вода, повітря, ліси, сонячне світло).

Капітал (capital) – накопичений запас коштів у виробничій, грошовій та товарній формах, необхідний для створення матеріальних благ.

Фактори виробництва (ФВ) основні (basic) – за походженням – ті, що країна отримала від природи або в результаті тривалого історичного розвитку; мають низьку міжнародну мобільність. ФВ розвинуті (developed) – за походженням - ті, що придбані країною в результаті інтенсивних пошуків і капіталовкладень; мають високу міжнародну мобільність.

ФВ загальні (general) – за ступенем спеціалізації – ті, які можна застосовувати в різних галузях для створення різноманітної продукції; мають високу міжнародну мобільність. ФВ спеціальні (special) – за ступенем спеціалізації – ті, які можна застосовувати для випуску в одній галузі або для створення однієї групи продукції; мають низьку міжнародну мобільність.

 

Міжнародний поділ праці (МПП, international division of labor) – вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, який передбачає сталу концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.

Загальний – розподіл праці між крупними сферами матеріального і нематеріального виробництва, такими як промисловість, с/г, транспорт, зв’язок тощо. Частковий – розподіл праці всередині крупних сфер за галузями та підгалузями, такими як важка і легка промисловість, тваринництво і землеробство, а також всередині них, наприклад, нафтодобування, металургія і автобудування в рамках важкої промисловості. Одиничний – розподіл праці всередині одного підприємства, при цьому підприємство трактується широко, як цикл створення закінченого товару.

Міжнародний  поділ  факторів  виробництва  (МПФВ,  international division of factors) – історично існуюче зосередження окремих факторів виробництва у різних країнах, яке є передумовою виробництва ними певних товарів, з більш високою ефективністю, ніж в інших країнах.

Але, розділившись, кооперуються, починається зворотний процес.

Міжнародна кооперація праці (international cooperation of labor)- являє собою зумовлений міжнародним поділом праці сталий обмін між країнами продуктами, які продукуються ними з найвищою економічною ефективністю. Коопераційні зв’язки проявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.

 

 

Виникла певна еволюція форм ринку.

Ринок внутрішній (ВР, domestic market) – форма господарського спілкування, за якої усе, що призначено для продажу, збувається самим виробником всередині країни.

Ринок міжнародний (МР, international market) - це частина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана з закордонними ринками.

Ринок національний (НР, national market) - це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Ринок світовий (РС, world market) – сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на МПП та інших факторах виробництва.

Міжнародна торгівля (МТ, international trade) - це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі країн світу.

Експорт (export) - це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт (import) - це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Торгове сальдо (trade balance) - різниця вартісних обсягів експорту та імпорту. Торговий оборот (trade turnover) - сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

 

 

Є  рух  товарів,  послуг,  є  рух  факторів  виробництва,  які  як  виявилося можуть бути мобільними. Таким чином категорія світового господарства торкається вже не тільки сфери обігу, а й а сфери виробництва.

Світове господарство (СГ, world economy) – це сукупність національних економік країн світу, поєднаних між собою мобільними факторами виробництва.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва;

ріст на цій основі міжнародних форм виробництва у рамках ТНК;

економічна  політика  держав  на  двосторонній  і  багатосторонній основі; виникнення економіки відкритого типу.

 

Міжнародна (світова) економіка (ME, international economy) має трактування у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні МЕ - це теорія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу. Більш вузьке її трактування: МЕ - це частина теорії