Міжнародна економіка 002

Меркантилізм - це економічне вчення та економічна політика, яка представляє інтереси торгової буржуазії у періоди феодалізму та становлення капіталізму. Згідно з теорією меркантилізму багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють.

Тому для зміцнення економічних позицій держава повинна вживати наступних заходів:

1. Більше експортувати товарів, ніж імпортувати, оскільки у цьому випадку вона одержить вартість активного сальдо їх торгового балансу у вигляді золота, яке буде надходити з країн, які мають дефіцит торгового балансу.  Підтримка  позитивного  сальдо  торгового  балансу  дозволить,  крім того, збільшити внутрішні витрати, виробництво та зайнятість населення.
2. Ввести обмеження на більшу частку імпорту та надавати субсидії більшій частині експортних виробництв, що дозволить забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.
3. Заборонити або обмежити експорт сировини та дозволити безмитний імпорт сировини, якої немає всередині країни, що дозволить акумулювати золото та підтримувати на низькому рівні експортні ціни на готову продукцію.
4. Заборонити торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополій, яка має виключне право перепродажу колоніальних товарів за кордон.
5. Гальмувати розвиток виробництва готових товарів у колоніях, перетворити їх на постачальників сировини до метрополій. Колонії повинні експортувати дешеву сировину, а імпортувати дорогі готові вироби.

Позитивною стороною меркантилістів є те, що вони першими запропонували струнку теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для економічного зростання країн, розробили можливу модель її розвитку, вперше описали те, що у сучасній економіці зветься платіжним балансом. Обмеженість меркантилістів полягає у тому, що вони вважали, що збагачення країн можливе не тільки за рахунок перерозподілу вже існуючого багатства, але й за рахунок його нарощування.

 

 

Англійський  економіст  Дейвід  Х’юм  (David  Hume)  (1711-1776)  був одним з перших, хто кинув виклик меркантилізму, розробивши механізм взаємодії "цін - золота - потоків" ("price - specie - flow").

Д.Х’юм заперечував положення меркантилістів про те, що країни можуть до нескінченності збільшувати кількість наявного у них золота, і, що це не впливає на їх міжнародну конкурентоспроможність. Він довів, що приплив золота внаслідок підтримки позитивного сальдо торгового балансу збільшить пропозицію грошей всередині країни та призведе до зросту зарплати та цін, а це у свою чергу, спричинить падіння конкурентоспроможності країни.

Розглянемо таку ситуацію. Припустимо, що країна і має додатнє сальдо торгового балансу у торгівлі з країною II, сальдо якої від’ємне. За Х’юмом, врівноваження сальдо торгового балансу кожної з країн здійснюється у чотири

етапи (табл. 3.1).

 

Модель "ціни - золото - потоки" Д. Х’юма.

 

Таблиця 3.1

 

Ця концепція базувалась на таких припущеннях:

1) наявність прямого зв’язку між кількістю грошей в обігу та рівнем цін

(потім це отримає назву кількісної теорії грошей);

 

2) повної зайнятості у кожній з країн;

3) попит на товари еластичний за ціною (зріст цін призводить до скорочення витрат на товари та навпаки);

4) існує ситуація чистої конкуренції на ринку як товарів, так і факторів виробництва;

5) національні валюти вільно конвертуються у золото і назад (пізніше це отримає назву "золотий стандарт").

При дотриманні цих умов автоматично відбувається врівноваження торгового балансу.

 

 

Останнімчасомзастосовуєтьсятерміннеомеркантилізм (neomercantilism). Його використовують стосовно тих країн, які намагаються

мати активне сальдо торгового балансу для досягнення якої-небудь соціальної або політичної мети. Країна може, наприклад, намагатися досягти повної зайнятості, збільшуючи масштаби виробництва понад те, що диктує попит у країні, та експортуючи надлишок за кордон. Або, наприклад, країна прагне зберегти політичний вплив у якій-небудь країні, експортуючи туди більше товарів, ніж імпортуючи звітам.

Частина термінології меркантилізму використовується у наш час: термін активний торговий баланс (favorable balance of trade) - для зазначення того, що у країні експорт перебільшує імпорт; термін пасивний торговий баланс (unfavorable balance of trade) вказує на дефіцит торгового балансу. Ці терміни часто вживаються неправильно: "активний" (сприятливий) - коли йдеться про вигоду, а "пасивний" (несприятливий) вказує на збиток. Проте, не обов’язково є збитковим дефіцит торгового балансу, а активний торговий баланс може бути невигідним для країни. Наприклад, якщо країна має активне сальдо, тобто імпортує товари та послуги на меншу суму, ніж експортує, то, якщо у часи панування  меркантилізму  різниця  між  експортом  та  імпортом відшкодовувалась  за  рахунок  золота,  то  у  наш  час  вона  компенсується наданням кредиту країні з дефіцитним балансом. Якщо кредит не погашається повністю, то активний торговий баланс буде невигідним для країни-кредитора.

 

 

Адам Сміт (Adam Smith, 1723-1790) у своїй книзі "Дослідження про природу та причини багатства народів" (Aninquiry into the Nature and Causes of the  Wealth  of  Nations),  що  вийшла  у  1776 р.  піддав  критиці  твердження меркантилістів про те, що багатство країни залежить від володіння скарбами у

 

вигляді золота або дорогоцінних каменів, які надходять до країни внаслідок перевищення експорту над імпортом. Для визначання того, на