Моделювання, оцінка та менеджмент якості освітніх послуг

  (7)

  (8)

де   та   – обсяги фінансових та матеріальних ресурсів відповідно, що їх може залучити ВНЗ для покращання свого рейтингу.

Є сенс розглядати цільову функцію у вигляді алгебраїчної суми математичного сподівання та дисперсії (чи середньоквадратичного відхилення) випадкової величини – інтегрованого показника якості освітніх послуг, зважених за допомогою деяких коефіцієнтів.

Отже, необхідно максимізувати функцію

 

за умов (6)-(8), де     – середньоквадратичне відхилення випадкової величини   .

На нашу думку є сенс в якості цільової функції використати коефіцієнт варіації  . В даному випадку необхідно відшукати мінімум функції

  

за обмежень (6)-(8) та додаткового:

 

де   - нормативно задане значення. Ясно, що   має бути меншим, ніж значення  що отримане в результаті розв’язування задачі (5)-(8).

У результаті розв’язування задач стохастичного програмування отримуємо оцінку інтегрованого показника якості освітніх послуг даного ВНЗ та обсяги ресурсів, необхідні для її досягнення.

У розділі 3 “Моделювання та інформаційні технології в оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ”, наголошується, що в умовах конкуренції на ринку освітніх послуг актуальним є державний контроль, регулювання та моніторинг якості освітніх послуг, які реалізуються через ліцензування, атестацію та акредитацію освітніх установ.

На даний час в Україні вимоги до ВНЗ затверджені державними органами управління освітою та містять близько 100 критеріїв та їх нормативні значення. Усі показники можна розподілити на дві групи. Так, перша група складається з якісних та кількісних показників. Наявність цих елементів підтверджує готовність ВНЗ до надання освітніх послуг або процесів ліцензування чи акредитації, відсутність – свідчить про неготовність до функціонування. Другу групу складають кількісні показники (в абсолютному вираженні чи у відсотках), значення яких повинні бути не меншими ніж відповідні нормативи, що визначені експертним шляхом і жорстко встановлені (детерміновані). У дійсності, експерти спроможні впевнено вказати лише інтервали, у межах яких можуть знаходитися нормативні кількісні значення відповідних показників. Зрозуміло, що саме ця група становить дослідницький інтерес.

У даному дослідженні також пропонуємо звернутися до різноманітних методів експертних оцінок з метою визначення вагових коефіцієнтів   деталізованих показників. Нами пропонується формування трьох незалежних груп експертів, які використовують різні методи експертних оцінок. Перша група може використати метод аналізу ієрархій. До складу даної групи експертів, на нашу думку, мають входити члени середньої та вищої ланок управління різних ВНЗ. Другій групі пропонується використати метод прямих експертних оцінок для визначення вагових коефіцієнтів деталізованих показників ієрархії. До її складу можуть залучатися керівники підприємств та установ (тобто потенційні роботодавці), співробітники Міністерства освіти і науки України, безпосередні користувачі освітніх послуг та ін. До третьої групи пропонується залучити фахівців-аналітиків в галузі обробки експертної інформації. Вони працюють з результатами, наданими першими двома групами і остаточно обраховують вагові коефіцієнти деталізованих показників. Ця група самостійно обирає вагу значущості першого   та другого   методів і пропонує узгоджений остаточний варіант вагових коефіцієнтів показників якості освітніх послуг за формулою:

 ,  ,

де  

Для визначення кількісної оцінки значущості   можна, знову ж таки, скористатися методом аналізу ієрархій, порівнюючи між собою способи отримання вагових коефіцієнтів та надаючи їм відповідного значення приорітету за обраною шкалою.

У ході обробки думок експертів необхідно враховувати їх узгодженість, виявляти і аналізувати причини можливої розбіжності оцінок.

Розроблений в ході даного дослідження програмно-методичний комплекс “Рейтингова оцінка ВНЗ”, у розробленні якого використано Visual Basic 6, складається з набору форм і бази даних MS ACCESS. До комплексу включені інструкції стосовно заповнення форм та пояснення можливостей його використання. Рух потоків інформації відображено на схемі 1.

Робота користувача з програмою починається з внесення даних конкретного ВНЗ до полів форми “Університет”. Після введення даних до 12 полів загальновузівських критеріїв визначається проміжна рейтингова оцінка. Наступною складовою є проміжні рейтингові оцінки, що визначаються для кожного факультету (департаменту) окремо. Задля їх отримання користувач заповнює 39 полів форми “Факультет”. Зауважимо, що для отримання максимально повної рейтингової оцінки ВНЗ необхідно заповнити інформацію по кожному з функціонуючих факультетів.

Створений програмно-методичний комплекс придатний для використання на всіх рівнях оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ навіть ординарним користувачем ПК.

 

 

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в системному викладенні концепції рейтингового управління та оцінювання ВНЗ за якістю освітніх послуг, що є актуальним та перспективним напрямом загальної теорії управління соціально-економічними системами.

Результати проведеного дослідження дозволяють дійти таких висновків.

1. Тенденцією останніх десятиріч у розвинутих країнах є збільшення обсягів інвестицій в людину та  зріст занепокоєння показниками економічної ефективності освіти. Головне завдання ВНЗ – забезпечити випускників знаннями, вміннями та навичками, які знайдуть попит на ринку праці, що вимагає розширення ринку освітніх послуг, підвищення їх якості. Тому актуальним є налагодження ефективного менеджменту освіти, спроможність надавати якісні освітні послуги як на рівні ВНЗ, так і в системі вищої школи загалом.

2. У низці наукових праць розкривається роль стратегічного планування розвитку закладів вищої освіти по підвищенню якості підготовки кадрів, досягненні високого рівня економічного та соціального ефекту.

Виокремлення сутнісних характеристик в процесі аналізу