Моделювання організаційно-педагогічної діяльності в системі управління професійно-технічними навчальними закладами

Всі плани об'єднані спільною метою і спрямовані на якісне забезпечення тієї чи іншої ділянки як частки загальної цілісності, від рівня функціонування якої залежить ефективність вирішення завдань, що стоять перед навчальним закладом.

Сукупність всіх планів-моделей діяльності різних ділянок ПТНЗ складає певну систематизовану цілісність, елементи якої якісно пов'язані один з одним і разом є загальною моделлю планування навчально-виховної роботи і виробничої діяльності професійно-технічного навчального закладу.

Модель комплексної організаційно-педагогічної діяльності передбачає обгрунтоване розкриття основних ланок навчально-виховного і навчально-виробничого процесів, які потребують обов'язкового планування діяльності, її організації, систематичного контролю і наступного аналізу (на засадах використання спеціальних діагностик) результатів роботи для її обгрунтованої оцінки.

Основна мета розробки моделі комплексної організаційно педагогічної діяльності – надання допомоги керівникам ПТНЗ у визначенні основних напрямів змісту планування, обов'язкового планування роботи основних ланок навчально-виховного і навчально-виробничого процесів.

Запропонована модель комплексного планування організаційно-педагогічної діяльності ПТНЗ (представлена на рис. 1) має певну структуру, оскільки вся система роботи має свої (згідно з існуючими законодавчими і нормативними документами) підсистеми (підструктури), які функціонують завдяки зв'язкам (на моделі показані стрілками). Кожна з указаних підсистем має свої завдання функціонування, свій специфічний зміст діяльності, свої форми і методи роботи, але всі вони несуть ознаки всієї системи-закладу і працюють на загальну мету діяльності закладу.

Запропонована структура моделі комплексної організаційно-педагогічної діяльності ПТНЗ не передбачала розробки та експериментальної перевірки всіх моделей планів, на засадах яких здійснюється організаційно-педагогічна діяльність у навчально-виховному, навчально-виробничому та інших процесах. Але, разом з тим, розроблена, запропонована і запроваджена модель комплексного планування організаційно-педагогічної діяльності дозволила керівникам ПТНЗ чітко усвідомлювати зміст планування кожної ділянки навчально-виховного процесу, визначати пріоритетні напрями діяльності на кожному етапі навчального року тощо. Саме ця модель комплексного планування проходила в процесі дослідження експериментальну перевірку.

Всього було охоплено дослідженням 10 ПТНЗ, з них експериментальними стали 5 (два вищих професійних училища – №4 і №9 – та три ПТУ – №2, № 8 і №14 м. Кіровограда). Частково для проведення експерименту використовувалися дані про стан планування училища-агрофірми, яке функціонує у с. Піщаний Брід Добровеличківського району.

Дослідженням також було охоплено 43 управлінці (керівники училищ, їх заступники, старші майстри та методисти), з яких 24 керівники (або їх заступники) – з експериментальних училищ і 19 – із закладів, які були визначені як контрольні. При вивченні деяких питань до респондентів залучались викладачі і майстри виробничого навчання. Всього було охоплено 297 педагогів, з яких 148 працювало в ПТНЗ, що слугували нам експериментальними закладами, і 149 педагогів були респондентами із контрольних закладів.

Одним із основних критеріїв оцінки впровадження моделі комплексного моделювання організаційно-педагогічної діяльності було ставлення керівників ПТНЗ до її розробки. Здобуті результати відбиті на діаграмах констатуючого і формуючого експериментів.

Як свідчать показники діаграми (рис. 2), кількість керівників, які стали позитивно ставитись до розробки і використання моделей комплексного планування організаційно-педагогічної діяльності, зросла на 41, 6%; число керівників з байдужим ставленням до впровадження у власну роботу моделей комплексного планування організаційно-педагогічної діяльності зменшилося на 25, 0%; дещо знизився і відсоток тих керівних кадрів, що негативно ставляться до такого управлінського виду діяльності, як моделювання роботи, зокрема, розробки моделей планування певних видів діяльності (відповідно на констатуючому і формуючому етапах ми одержали такі показники: 29, 1% і 12, 5%). Зниження відбулося на 16, 6%, але так званих “байдужих” ще чимало (29, 2%), а тих, хто бажає вдосконалювати свою управлінську діяльність, вже значна кількість – 58, 3%.

У результаті формуючого експерименту були отримані показники, які відповідають критеріям високого рівня компетентності щодо знань і умінь моделювати організаційно-педагогічну діяльність (на етапі констатуючого експерименту не було жодного). Низький рівень компетентності в сфері планування роботи підвищився до середнього на 50, 0%, середній рівень зріс на 16, 7%.

За всіма іншими критеріями показники результатів експерименту також довели ефективність використання моделі комплексного планування організаційно-педагогічної діяльності в системі управління ПТНЗ.

Керівникам ПТНЗ доцільно рекомендувати алгоритм дій при розробці моделі комплексного планування організаційно-педагогічної діяльності, який допоможе обгрунтовано внести в загальну структуру моделі певні підсистеми (підструктури) закладу, подальше функціонування яких потребує, в свою чергу, розробки планів роботи. Цей алгоритм має складатися з таких операцій:

1. Визначення типу навчального закладу і підготовка для роботи всіх існуючих законодавчих і нормативних документів, що допоможе виявити всі стратегічні напрями діяльності закладу.

2. Обґрунтування основної мети і відповідної системи завдань діяльності закладу, що дасть змогу виявити основні організаційні підструктури (підсистеми) та обгрунтувати необхідність їх функціонування.

3. Виявлення специфіки завдань і змісту роботи кожної підсистеми в цілісній системі закладу, що дозволить передбачити за змістом роботи основні етапи діяльності. На даному етапі об'єктивно необхідно планувати роботу у кожній ланці навчально-виховного та навчально-виробничого процесів, але саме в цій роботі керівник має зробити оперативний аналіз планів, щоб запобігти паралельності в роботі та дублюванню заходів при наступному плануванні в діяльності.

4. При компонуванні завдань у кожній підструктурній ланці