+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
224
Мова:
Українська
„надломлені” – так їх називають офіцери, так i вони називають самі себе. Їм властиво постійне переживання нестерпного страху смерті. У деяких це почуття репресовано: у них – байдужість до життя і смерті. Інколи страх інвертується у безглузду сміливість. Це трапляється, як правило, у присутності інших людей, тобто є істероїдним.
Офіцери повідомляли, що „зламані” відчувають свою психологічну хворобливість i неповноцінність, схильність до самоствердження шляхом жорстокості i репресій по відношенню до слабих i беззбройних, наприклад, до місцевих жителiвчеченцiв, до полонених. Проте, самостверджуючись таким чином, вони не зменшують почуття своєї неповноцінності, а лише заглиблюють його і набувають навичок жорстокості (ніби „Помста за себе!”, „За друга!”) у відношеннях зі слабкими, беззбройними людьми.
„Зламані” часто мають потребу то в усамітненні, то в спілкуванні. Схильні до вживання алкоголю (який легко знаходиться в зоні бойових дій) i наркотиків. Офіцери скаржаться на те, що їм приходиться прикладати великі зусилля, щоб примусити „зламаних” солдатів підтримувати особисту гігієну (митися, голитися, чистити одяг), регулярно харчуватися.
„Дурашливi”. Під час перебування в зоні боїв у них проявився потяг до неадекватних вчинків: до недотепних жартів, інфантильних дій. Вони часто без причини сміються, говорять невпопад. Така дитяча поведінка, тобто псевдовідхід від екстремальної бойової ситуації, дуже небезпечна для самих „дурашливих”. Офіцери повідомляли, що намагаються оберігати їх від участі у ризикованих, небезпечних бойових операціях, а при можливості відправляти їх у тил.
„Остервенiлi”, „озвiрiлi” за час боїв стали відрізнятися застійною злостивістю. Здійснюють неадекватні обставинам гіперагресивні вчинки по відношенню до інших солдатів, до старших за званням, місцевих беззбройних жителiвчеченцiв i до полонених.
Агресивність, емоція злості звичайно посилюється при бойових діях і, згасаючі поза боєм, становляться в „остервенілих” застійними, розгальмованими. Такі солдати небезпечні і для оточуючих, і для себе (особливо, коли в руках у них зброя). Потрібно помітити, що особливо небезпечні ситуації були можливі, коли те чи інше стресове порушення особистості виникало в офіцерів, які керували молодими солдатами.
Висновки
Умови виконання бойових завдань, в тому числі і під час миротворчих місій, здійснюють великий психологічний вплив на психіку військовослужбовця. Уміння протистояти впливу негативних чинників бойової обстановки потребує наявності у військовослужбовців високих моральнопсихологічних і бойових якостей, бойової майстерності, високої нервовопсихічної стійкості. Все це дозволяє регулювати свою поведінку відповідно до поставлених завдань, зберігати стійкість діяльності в умовах сучасного бою.
Таким чином, навіть чітка організація виконання бойових (миротворчих) завдань може бути малоефективною, якщо солдати в силу свого фізичного і психічного стану, не можуть брати участь у бойових діях. Тому немає нічого більш важливого для бойової готовності, ніж серйозне відношення військовослужбовців до свого військового обов’язку, їх бойового настрою та психологічної готовності. Тобто питання морально-психологічної підготовки військовослужбовців до майбутніх бойових дій набувають великого значення.
Питання для самоконтролю
1.Назвіть основні чинники адаптації до бойової обстановки.
2.Дайте визначення бойовому стресу.
3.Перелічіть специфічні та неспецифічні стресори.
4.Що таке "бойовий шок"?
5.Назвіть чинники бойової діяльності, що впливають на інтенсивність бойового стресу.
Список використаної літератури
1.Ягупов В.В. Військова психологія: Підручник.– Київ: Тандем, 2004. – 656с.
2.Психология и педагогика. Военная психология / Под ред. А.Г. Маклакова. – СПб.: Питер, 2004. – 464с. (Серия «Учебник для вузов»).
3.Военная психология и педагогика, под редакцией А.В. Барабанщикова, 1986 г.
4.«Основы военной психологии и педагогики». Под редакцией А.В. Барабанщикова, 1981 г.
5.«Военная психология и педагогика», под редакцией П.А. Корчемного, 1998 г.
6.Ягупов В.В. морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничополіграфічний центр „Київський університет”, 2002. – 250 с.
8.www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ
Тема 28. Інформаційнопропагандистське забезпечення ведення бойових дій
План
1.Інформаційнопропагандистське забезпечення – складова морально-психологічного забезпечення діяльності військ.
2.Організація інформаційнопропагандистського забезпечення в бойових умовах.
Досвід локальних війн і збройних конфліктів кінця ХХ – початку ХХІ століття доводить, що інформаційнопропагандистьский вплив і надалі буде спрямовуватися на людський розум, оскільки він дає можливість впливати на слабку ланку на полі бою – мислення індивідуального солдата.
Таким чином, в умовах інформаційного суспільства потрібні системна цілеспрямована робота органів державного (військового) управління, командирів, штабів, офіцерів з виховної та соціальнопсихологічної роботи формування адекватної моделі світу у військовослужбовців, необхідних моральнобойових якостей, принципів вірності і відданості своєму народові і Батьківщині.
Про організацію інформаційнопропагандистського забезпечення (ІПЗ) у системі морально-психологічного забезпечення (МПЗ) бойової діяльності військ і піде мова на сьогоднішній лекції.
1. Інформаційнопропагандистське забезпечення – складова морально-психологічного забезпечення діяльності військ
У ЗС України ІПЗ є важливою складовою МПЗ життєдіяльності особового складу, його застосування у бойових діях і миротворчих операціях. ІПЗ організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час, в єдиній системі виховання особового складу та МПЗ всіма органами військового управління, тому можна вважати, що воно є системним явищем, бо входить до системи МПЗ, а також має певну сукупність основних понять і системоутворюючих елементів.
Інформаційнопропагандистське забезпечення – це система цілеспрямованих заходів