Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

Головним об'єктом у ході стратегічної психологічної операції виступає суспільна свідомість, яка виражає сукупність ідей, поглядів, уявлень, які існують у суспільстві в даний конкретний період, і в яких відображається соціальна дійсність. 

Психологічні операції на оперативному рівні проводяться зі своїми військами та військами противника. Оперативна психологічна операція спрямована на підрив у противника віри у можливість виконання поставлених бойових завдань, злам волі до опору, сковування ініціативи, зниження готовності і здатності мобілізувати свої духовні і фізичні сили в ході бойових дій та зробити спробу до збереження власного життя домінуючим мотивом в поведінці, а також орієнтувати військовослужбовців на навмисне ухилення від участі в бойових діях, відмову від продовження подальшого опору, здачу в полон тощо. 

На тактичному рівні психологічні операції на противника проводяться з метою вирішення ситуаційних моральнополітичних завдань, які виникли у ході оборонних, наступальних або контрнаступальних операцій у смузі дивізії та корпусу (армії), а в окремих випадках і фронту.

Соціальнопсихологічні методи інформаційнопсихологічного впливу.

Традиційним для соціальної психології є виокремлення таких способів впливу:

зараження;

навіювання;

наслідування;

паніка;

мода і чутки.

Зараження це неусвідомлювана, мимовільна схильність індивіда до певних психічних станів. Воно здійснюється не через пасивне споглядання, а через передачу психічного настрою, який має великий емоційний заряд, через загострення почуттів і пристрастей.

Особливою ситуацією, коли підсилюється вплив через зараження, є паніка, що виникає в масі людей як певний емоційний стан, різновид поведінки натовпу, внаслідок дефіциту або надлишку інформації. Безпосереднім приводом до паніки стає поява певної ситуації, шокуючого впливу, що перериває звичні форми поведінки. Аби паніка виникла, цей стимул повинен бути або дуже інтенсивним, або раніше невідомим. Перша реакція на такий стимул – потрясіння і сприйняття ситуації як кризової. Потрясіння, як правило, спричиняє збентеження, і в такій ситуації індивід здійснює неврівноважені і поквапливі вчинки. 

Навіювання – це процес психічного впливу на людину чи групу при послабленому усвідомленому контролі, некритичній оцінці змісту повідомлень, які сприймаються. На відміну від зараження як способу співпереживання людьми одночасно спільного психічного стану, навіювання – це процес однобічного, активного і персоніфікованого впливу індивіда на індивіда чи групу. 

До механізмів, способів впливу людей один на одного за умов переважно негрупової поведінки належить і наслідування, роль якого в житті особистості та групи досить важливе. Наслідування спрямоване на відтворення індивідом певних зовнішніх рис і зразків поведінки, манер, дій, вчинків, які характеризують об'єкт пізнання, і позначене при цьому певною емоційною і раціональною спрямованістю.

Мода (від лат. modus норма, правило, міра) – це форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом настроїв, станів, захоплень, які домінують у суспільстві. 

Коли люди стикаються з чимось незрозумілим, але, на їх думку, важливим, вони завжди намагаються знайти відповідну інформацію, в якій було б необхідне пояснення. Якщо ж система офіційної пропаганди не дає пояснень, що знімають психічну напругу, то люди самі починають з'ясовувати ситуацію, яка виникла, але роблять це в межах звичних для них уявлень. Так з'являються чутки. Чутки – це повідомлення, що надходять від однієї або більше осіб, про нічим не підтверджені події. Чутки, як правило, розраховані на нижчі соціальні прошарки. Розповсюджуючись, чутки мають тенденцію до гіперболізації, обростання „деталями”, „новими” даними, „уточненнями” тощо. Чутки пускаються в хід тоді, коли для цього є відповідне середовище і наявність емоційного ґрунту: збудження, переживання, невизначеність, очікування будьяких подій і ін. Чутки мають властивість швидко розноситися, одночасно заражаючи інших людей  брехливими уявленнями та інформацією. Так, в настановах армії США “Психологічні операції” чуткам як інструменту дезінформації противника відводиться значне місце. Наприклад, під час війни США проти В'єтнаму регулярно серед населення розповсюджувались чутки про те, що особи із числа противника, які склали зброю, отримують велику грошову винагороду і роботу в Сайгоні, а також про те, що проти окремих міст найближчим часом будуть застосовуватись принципово нові бомби, які знищать усе живе на великій території, що деякі частини ДРВ здаються в полон тощо. Чутки – інструмент, за допомогою якого “підказують” відповідний стиль поведінки. Чутки слід застосовувати в умовах інформаційного голоду, тоді вони дають можливість людям оцінювати події, процеси, явища, характеру яких вони не знають. Чутки можуть бути абсолютно неправдоподібними, або з деякими елементами правди. За своєю спрямованістю вони можуть бути: обнадіюючими, підбурюючими, залякуючими, панічними.

Великою руйнівною силою володіє викривлення істини. При розповсюдженні всім відомих подій, фактів, думок у них викривлюється певна доза інформації, яка ставить під сумнів правдивість і офіційну інтерпретацію.

Дезінформація – це повідомлення окремих фактів, подій, думок, версій, мета яких породити у свідомості людей таку уяву про реальну дійсність, яка вигідна державі. Важливо при її подачі створити в людей певний стереотип мислення, відповідні образи, поняття, уявлення. Щоб їх підтримувати (“підживлювати”), необхідно епізодично надавати свіжу неординарну інформацію у вигляді сенсаційних повідомлень, скандальних історій, “просочення” інформації з неофіційних джерел тощо. А в період війни використовуються “зізнання” полонених, їх листи, дані розвідки,