Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

•проведення аналітичної роботи з викриття уразливих місць противника, підготовка й доведення до командирів тактичної ланки, а також до груп і осіб, які виконують завдання в районі бойових дій, відповідної інформації;

•надання підтримки в захопленні населених пунктів противника шляхом виставляння ультиматумів і передачі закликів до капітуляції;

•надання допомоги командуванню у здійсненні контролю за ворожо налаштованим населенням у зоні бойових дій;

•протидія психологічним операціям противника і підривним елементам;

•прогнозування ступеня психологічного впливу на військовослужбовців у бойових діях.

Отже, ми бачимо, що в основу проведення психологічних операцій покладений інформаційнопсихологічний вплив (ІПВ) на противника. При плануванні й проведенні впливу слід враховувати наступні принципи ІПВ:

скритність підготовки та проведення;

систематичність;

активність;

різноманітність прийомів, що застосовуються;

максимальна правдоподібність поданих матеріалів;

знання національних, культурних, релігійних і психологічних особливостей противника;

рефлексивне управління його поведінкою.

До способів, які використовуються при проведенні інформаційнопсихологічного протиборства, відносять:

наступальні: блокування, сковування, інсценування, дезінтеграція, нагнітання страху, провокування, перевантаження, тиск, навіювання.

оборонні: деблокування, ототожнення.

Засоби розповсюдження інформаційнопсихологічного впливу поділяються на:

•візуальні;

•звукові;

•відеозвукові.

Візуальні – для передачі довгих і складних повідомлень, хоч їх ефективність істотно залежить від об’єкта психологічного впливу.

Для роботи з неграмотними – мультиплікація, малюнки, ілюстрації; слайди, діапозитиви.

Для роботи з грамотною аудиторією – листівки, газети, плакати; офіційні заяви; книги, журнали, брошури; майки, брелоки з різними написами та символікою.

Звукові – радіостанції, гучномовні станції, а також можуть скидатися мініатюрні радіоприймачі з фіксованими частотами, налаштованими на певні радіостанції.

Відеозвукові – телепередачі, кінофільми, безпосереднє спілкування – найбільш прийнятні і викликають найсильнішу реакцію у відповідь. Для телебачення характерне використання прийому інсинуації, монтажу.

Канали поширення матеріалів психологічного впливу (за поглядами військового керівництва США):

безпосередні контакти;

друкарські матеріали;

поширення чуток;

культурнорозважальні заходи;

радіо та телепередачі;

системи супутникового зв’язку, комп’ютерні мережі.

До інформації, яка використовується для інформаційнопсихологічного впливу, висувається ряд вимог. Серед них:

вона має бути доступною для спілкування;

суб’єкт впливу повинен мати можливість її сприйняти або ефективним чином отримати потрібну інформацію;

інформація має бути зрозумілою для суб’єкта впливу;

суб’єкт повинен сприйняти матеріал як вагому і достатню причину для зміни відношення і поведінки і на основі цього повинен:

зберегти в пам’яті перше враження від матеріалу ( вимоги до його яскравості);

прийняти рішення;

зробити певні дії відповідно прийнятого рішення.

Фактори, що підсилюють дію інформаційнопсихологічного впливу:

помилки в організаційноштатній структурі частини, організації;

недоліки стилю управління керівника;

недосконалість у методах, способах і прийомах психологічної протидії, а також в організації такої протидії;

потокові умови суб’єктивного й об’єктивного характеру, що склалися незалежно від сторін та сприяють проведенню прийому. Наприклад, це може бути смерть або загибель лідера в стані противника.

Здійснення завдань інформаційнопсихологічного впливу на війська противника покладається на спеціальні частини і підрозділи психологічних операцій – групи, роти, батальйони ПсО.

У регулярних військах США створена 4 група ПсО у складі 3х батальйонів (1,6,8), які нараховують понад 650 чоловік. Основні сили і засоби ПсО знаходяться у складі резерву СВ США. Тут створено штаби 3х груп (2,5,7), яким підпорядковано 9 батальйонів і 22 роти. 

Для безпосередньої підтримки бойових дій американської дивізії виділяється, як правило, одна рота ПсО. Рота складається з 3х взводів: редакційного, друкарського і гучномовних станцій. Її можливості дозволяють виготовляти до 500 тисяч листівок на добу й організовувати 14 пунктів віщання за допомогою гучномовних станцій.

Найбільш характерною рисою і ведучою тенденцією інформаційнопсихологічного протиборства в конфліктах і війнах останніх десятиріч є постійне посилення уваги до нього як до особливого виду бойової діяльності на найвищому рівні політичного і військового керівництва. 

Інформаційнопсихологічний вплив – основний вид зброї, яка не вбиває, але уражає психіку і найважливіші органи мислення противника, дозволяючи зберегти життя солдатам і офіцерам по обидві сторони фронту.

На прикладі війни в Перській затоці ми бачимо, як військовополітичне керівництво Іраку не змогло забезпечити інформаційнопсихологічну безпеку своєї країни, збройних сил, явно недооцінили небезпеки ПсО, що проводились багатонаціональними силами, повністю проігнорували інформаційнопсихологічне протиборство. В результаті досить могутнє, добре технічно оснащене, навчене, боєздатне, що мало досвід семирічної війни з Іраном, угруповання військ Іраку було повністю розкладене, деморалізоване, позбавлене здатності вести бойові дії.

Сьогодні експерти вважають, що роль спеціальних і психологічних операцій неухильно зростає, причому психологічні операції стають ключовим «несмертоносним» елементом військової могутності.

Головна мета морально-психологічної обробки військ та населення противника полягає в тому (за поглядами НАТО), щоб у період підготовки до війни та у ході війни шляхом різнобічного впливу на комплекс «підсвідомістьсвідомість», «моральнопсихологічний потенціал», зламати волю до опору, посіяти недовіру до керівництва держави і збройних сил, спровокувати антидержавні виступи, міжетнічні, міжконфесійні, міжпартійні та міжгрупові конфлікти. Для її досягнення проводяться стратегічні психологічні операції як в мирний, так і у воєнний час.

Стратегічна психологічна операція – комплекс систем різнобічного соціальнопсихологічного впливу на війська і населення