Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
224
Мова:
Українська
виступи полонених по радіо і телебаченню, їх особисте звернення до окремих соціальних груп і категорій населення, “викриття” ганебних вчинків державних і військових діячів.
У ході психологічних операцій широко використовується підміна: повністю або частково підроблені варіанти реально існуючих документів, матеріалів, літератури, бойових розпоряджень і донесень, протоколів, інтерв’ю, листів, записок, фотографій, кінофільмів тощо. При сучасній техніці це – нескладна справа.
Метод дискредитації спрямований на підрив довіри і знеславлення керівних органів політичних заходів, конкретних осіб, теорії, поглядів тощо. Для цього вишукуються тіньові негативні сторони об'єкта дискредитації, гіпертрофуються, поширюються і видаються за сутність, головний зміст явища або особи.
Метод баражування – спосіб відвертання уваги, скерування свідомості від будьякої реальності, факту, події. Застосовується, коли нам не вигідно, щоб люди концентрували свою увагу на негативних для нас фактах дійсності.
Дає певні результати і метод залякування, який застосовується як в мирний, так і у воєнний час у ході ПсО стратегічного рівня. Залякуваними людьми легше керувати, маніпулювати, пригнічувати, вбивати відповідні стереотипи мислення. Вони, віддаючись впливові «страшної інформації, психозу пригнічуючих фактів», стають безпомічними, індиферентними. Страх паралізує не тільки волю, але думку, почуття, розуміння реальності.
У ПсО стратегічного рівня використовується художня і науковопопулярна література, кінематограф, радіо, телебачення, драматургія, поезія, пісні тощо.
Достатньо ефективно також використовується метод переконання, який базується на точності наукових знань, реальних фактів і подій, дійсному стані речей, явищ, процесів, що підкріплюються емоційним супроводом при їх поданні. Переконаність досягається доказами, їх всебічним обґрунтуванням.
Підбиваючи підсумки цього питання, ми можемо зробити висновок про надзвичайно велику роль, яку відіграють різні форми та методи проведення інформаційнопсихологічних операцій у ході проведення сучасних збройних конфліктів.
2.Методи протидії інформаційнопсихологічному впливу
У попередній частині було розглянуто поняття інформаційнопсихологічного протиборства, його основи, теоретичні та методологічні засади. З розглянутого видно, яке важливе місце посідає протидія інформаційнопсихологічному впливу противника.
Інформаційнопсихологічна протидія – це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційнопсихологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову діяльність.
Тому головною метою інформаційнопсихологічної протидії є:
підтримка високого морально психологічного стану особового складу своїх військ;
попередження і нейтралізація негативного впливу противника на військовослужбовців.
Існують певні особливості інформаційнопсихологічного впливу противника на сучасному етапі, від знання яких залежить успіх проведення протидії:
Інформаційнопсихологічний вплив при підготовці до розв’язання війни починається, як правило, заздалегідь, за декілька неділь, місяців і навіть років до початку повномасштабних бойових дій. У зоні Перської затоки – більше, ніж за 5 місяців, в Югославії – більш ніж за рік, у Гренаді – за 3 роки до нанесення головного удару.
Використання в більш широких масштабах ефіру і друкованої продукції. Під час Другої світової війни англоамериканські війська для залистування противника використали 8 млн. листівок, США стільки ж використали за один рік війни у В’єтнамі, а за час війни у Перській затоці – за 3 неділі, серед іракських військ і населення – 15 млн. листівок. За останні 5 років перебування радянських військ в Афганістані з 1984 по 1989 р. обсяг радіомовлення проти радянських військ збільшився у 30 раз і склав 110 годин на добу
Залучення нової сфери – космосу і телебачення. У війні проти Іраку були задіяні всі військовокосмічні сили країн Заходу, в тому числі 60 штучних супутників Землі. Це дозволило динамічно та оперативно отримувати необхідну інформацію. Солдати багатонаціональних сил могли переглядати свої улюблені програми, люди в усьому світі достатньо докладно побачили життя і війну цих солдатів. Вперше у світі хід війни був показаний до найменших подробиць. Стало ясно, що телебачення дозволяє налаштувати світове співтовариство та його думку в певному руслі, створити у телеглядачів ілюзію присутності в тих подіях, які показані на екрані. 90% телеглядачів вірили тому, що показували на екрані.
На сучасному етапі будуть широко використовуватись блокування, придушення, знищення, захоплення пунктів управління, збору, обробки та розповсюдження інформації, затримка її проходження, створення на території противника підпільних радіостанцій, розповсюдження серед військ і населення противника радіоприймачів з фіксованими частотами.
Розповсюдження дезінформації в широких масштабах на всіх рівнях і введення противника в оману відносно початку бойових дій.
Використання релігії і релігійних звернень до почуттів радянських військовослужбовців в Афганістані, перш за все, до корінних жителів республік Середньої Азії. В цих випадках головним аргументом був заклик до солдатівмусульман приєднуватись до моджахедів для захисту ісламу, і тоді після смерті Аллах дасть їм місце в раю. Це змусило керівництво СРСР надіслати директиву у війська про заборону направлення у склад обмеженого контингенту РА в ДРА солдатівмусульман. В Афганістані противник використав проти радянських військ нову зброю – розповсюдження наркотичних речовин серед особового складу 40 армії.
Усі ці особливості інформаційнопсихологічного протиборства у війнах та збройних конфліктах повинні ретельно враховуватись при організації та внесенні корегувань у протидію інформаційнопсихологічному впливу противника.
На думку багатьох західних спеціалістів, до інформаційно психологічної протидії висувається ряд вимог. Вона повинна бути:
упереджувальною;
мобільною;
гнучкою;
активною.
Крім того, вона повинна виконувати наступні функції:
техніко захисну;
інформаційно роз'яснювальну;