Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
224
Мова:
Українська
інформаційнопсихологічного впливу на наших військовослужбовців. Необхідно передбачити можливий ступінь уразливості наших військ перед пропагандою і психологічними діями противника, виявити групи й окремих воїнів, які найбільше можуть бути деморалізовані.
В інтересах профілактики ефективного інформаційнопсихологічного впливу противника слід особливу увагу приділяти роз'ясненню військовослужбовцям справжніх цілей, завдань, тематики, форм, методів, технічних засобів проведення психологічних операцій. Як показує досвід, якісний профілактичний ефект дає ознайомлення військовослужбовців з конкретними фактами, що свідчать про витончені прийоми, методи і наслідки психологічних операцій.
Попередження ефективного спрацьовування психологічних операцій противника передбачає надійне перекриття каналів інформаційнопсихологічного впливу на особовий склад. Тут важливо тримати під постійним контролем людей, чия діяльність пов’зана з прийомом і передачею інформації (посильних, зв'язківців та інших). Вони можуть стати спочатку об'єктами, а потім і передатною ділянкою дезінформації. Практика показує, що в бойових умовах шкідливо дозволяти військовослужбовцям мати особисті радіоприймачі. Щоправда, американським військовим керівникам у ході операції «Буря в пустелі» вдалось забезпечити війська тисячами мініатюрних радіоприймачів із фіксованими частотами, що, навпаки, посилило їх захищеність від пропагандистських акцій Іраку.
Досвід Великої Вітчизняної війни, бойових дій в Афганістані підтвердив необхідність призначення в кожному підрозділі відповідальних осіб, а в частинах – спеціальних команд зі збору і знищення листівок противника. Закордонні фахівці вважають листівки найбільш ефективним засобом інформаційнопсихологічного впливу на людей. Тому закриття цього каналу впливу на воїнів дозволить суттєво знизити ефективність інформаційнопсихологічного впливу противника.
Особливу увагу командири і військові психологи повинні приділяти військовослужбовцям, найбільш нестійким до психологічного впливу. До них можна віднести людей з помітною нервовопсихологічною нестійкістю, з високою психосоматичною провідністю, з високим рівнем тривожності, які у складних ситуаціях нерідко стають індукторами паніки.
Ефективним способом попередження негативних наслідків у цьому випадку є: призначення наставників із числа досвідчених, психологічно стійких солдатів до військовослужбовців, потенційно підпадаючих під психічний вплив противника, з метою надання психологічної підтримки; включення останніх у «трійки» і «п'ятірки» воїнів, націлених на проведення конкретних завдань, проведення з ними індивідуальної роботи, навчання їх прийомам психологічної саморегуляції та ін.
Зниженню ефективності психологічних акцій противника буде сприяти безперервне, об'єктивне, психологічно доцільно структуроване бойове і суспільнополітичне інформування військовослужбовців.
Пам'ятаючи про специфіку дії психологічних механізмів сприйняття людиною інформації (ефектах першості, авторитету, покладання відповідальності та ін.), командирам необхідно упереджувати противника в інформуванні своїх підлеглих про військовополітичні та бойові події, зміни в обстановці, активно залучати до цього фахівців (психологів, народознавців, перекладачів зі знанням культури, побуту, національного характеру противника та інших), свідків подій (біженці, в минулому військовополонені, воїни, які вже брали участь у боях з противником, які знають його тактику дій ), своєчасно роз'яснювати причину невдач чи прорахунків.
Така робота призвана сформувати у воїнів негативне відношення до всього того, що робиться противником. При цьому не можна забувати про те, що не всяка дія противника потребує механічного заперечення, викриття. Частина його пропагандистськоагітаційних матеріалів може використовуватись у контрпропагандистських цілях, частина – просто проігнорована.
Досвід бойових дій вчить, що зриву інформаційнопсихологічного впливу противника служить і рішуче позбавлення від військовослужбовців, підрозділів, а іноді і частин, які підпали під деморалізацію, які являються джерелом невпевненості, розкладаючих чуток, паніки, тобто локалізація негативних психологічних явищ. А це, в свою чергу, потребує здійснення безперервного контролю індивідуальних і групових думок і настроїв військовослужбовців у зв'язку з інформаційнопсихологічним впливом противника і надання цілеспрямованого підтримуючого і мобілізуючого впливу на них.
При проведенні інформаційнопсихологічної протидії використовуються різні методи, у залежності від напрямків роботи, яка проводиться з наступними цілями:
1. Надійним засобом навіювання виступає метод «мозкової атаки», який спрямований на масовий психологічний тиск, внесення необхідних психологічних установок ненависті до ворога через цілеспрямовану систему подання інформації спеціального змісту при відповідному емоційному супроводі.
2. Для формування морально-психологічної готовності особового складу застосовують метод «психологічного зараження», який має важливий вплив на поведінку. Зараження є продуктом психічної діяльності на рівні підсвідомості. Воно застосовується для створення бойової напруги, психозу перед атакою, впевненості в бою тощо.
Для зараження можна використати метод образів, який полягає у створенні психологічного впливу на свідомість воїнів через формування системи образів поведінки в бою, прояву своєї ненависті, відношення до ворога.
4. Певні позитивні результати впливу на психіку дає використання методу демонстрації. Він полягає у відтворенні «психологічної» панорами бою або його конкретних елементів.
5. Метод психологічного контрасту полягає в різній зміні енергетичного (емоціонального) рівня подання інформації. В ньому чергується спокійний тон із сильними емоційними сплесками.
6. Метод психологічних ефектів спрямований на внесення часткових, дозованих змін у психіку воїнів.
7. Метод чуток полягає в розповсюдженні інформації певного змісту, що має значний вплив на комплекс «підсвідомість свідомість».
При організації роботи з контролю за негативними психічними настроями серед військовослужбовців широко застосовується весь обсяг методів психології:
спостереження – систематичне цілеспрямоване сприйняття стилю поведінки військовослужбовців, їх настроїв, розмов, думок, зовнішнього стану (на основі міміки) тощо.
Крім прямого, використовується опосередковане спостереження (через інших осіб, які безпосередньо знаходяться в контакті з одним або групою військовослужбовців). Психологу дає певну психологічну інформацію метод аналізу результатів діяльності, бліцопитування та ін.
Ефективним засобом підтримки морально-психологічної рівноваги, подолання стресів і прихованих страхів є використання можливостей пункту психологічної реабілітації (ПСХР)