Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

6.Дайте визначення інформаційнопсихологічній протидії. 

 

 

Список  використаної літератури

 

1.Волковський Н.Л. История информационных войн, в  2х частях. – СПб., Полігон, 2003.

2.Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004 // Народна армія. – 2004. – 4 лютого.

3.Крысько В. Секреты психологической войны. – М.: Харвест, 1999.

4.Литвиновський Є.Ю., Попович О.І., Савінцев В.І., Стасюк В.В. морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчальнометодичний посібник, видання ІІ, доповнене, у двох частинах: частина І. – К.: ВГІ НАОУ, 2002. – 207 с.

5.Маклаков А.Г. Военная психология. – М., 2004.

6.Проблемы военной психологии. Хрестоматия. – Минск, 2003.

7.«Солдат удачи»: журнал. – М., 19942006.

8.Ягупов В.В. Військова психологія. – К.: Либідь, 2005. – 654 с.

9.Ягупов В.В. морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничополіграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 448 с.

 

 

Тема 31. Психологічне забезпечення бою

 

План

1. Зміст психологічної роботи у бойовій ситуації.

2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців.

3. Зарубіжний і вітчизняний досвід діагностики та корегування  психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях.

 

Розглянемо зміст та основні завдання психологічного забезпечення бою. Знання цього допоможе більш якісно проводити профілактичну психологічну роботу з військовослужбовцями в бойових умовах.

 

1. Зміст психологічної роботи у бойовій ситуації

Психологічне забезпечення виступає у якості складової частини морально-психологічного забезпечення бойових дій і наповнює його конкретним змістом. Психологічне забезпечення це комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення в особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будьяких умовах обстановки.

Складовими психологічного забезпечення є прогнозування морально-психологічного стану особового складу військ (сил), здійснення психологічної підготовки, психологічного супроводження бойової діяльності, психологічної реабілітації психотравмованих військовослужбовців.

На системному рівні психологічна робота у бойовій ситуації включає проведення аналізу, прогнозування, психологічний вплив. Ця робота здійснюється на всіх етапах бойових дій, на різних їх рівнях (діяльність окремого воїна, групи військовослужбовців, військового підрозділу, військової частини, угруповання військ тощо), з урахуванням специфіки функціонування як свідомої, так і безсвідомої сфер діяльності психіки воїна.

Як спосіб діяльності, психологічна робота включає два взаємопов’язаних методи: психологічне проектування і психологічне корегування. 

Психологічне проектування полягає у прогнозуванні психологічного змісту майбутньої бойової діяльності, передбаченні його психологічних наслідків і закладенні оптимальних психологічних умов її здійснення. Сутність психологічного проектування полягає у передбаченні всієї сукупності факторів майбутнього бою, які будуть мати певний вплив на настанови, мотиви, мотивацію, духовні, психічні, психофізіологічні та фізичні стани, бойову активність військовослужбовців і побудування адекватних їм психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорегувальних програм роботи з воїнами та військовими підрозділами.

Психологічний зміст майбутньої бойової діяльності дозволяє передбачити:

а) які психічні та психофізіологічні властивості повинні мати воїни для її виконання;

б) які військовопрофесійні якості у них слід розвивати для виконання власне цього бойового завдання;

в) яким чином нейтралізувати чи оптимізувати умови цієї діяльності.

На основі цієї роботи здійснюється:

психологічний відбір військовослужбовців;

розподіл воїнів по підрозділах і спеціальностях, виходячи з їх психологічної сумісності;

цільова психологічна підготовка до виконання конкретного бойового завдання (в умовах, максимально наближених до реальних умов майбутнього бойового завдання: соціальнопсихологічних, природногеографічних, погоднокліматичних, тактичнооперативного характеру та особливостей бойового завдання тощо).

Психологічне корегування у бойовій обстановці передбачає виявлення, оцінювання і зміну психологічних умов дій, які здійснюються в даний момент. Для цього командири, їх заступники, військові психологи повинні мати певну еталонну модель оптимальних психологічних умов для певних видів бойової діяльності військовослужбовців. Виявляючи певні відхилення у психічних і психофізіологічних станах військовослужбовців від цих еталонних норм, командири мають здійснити їх корегування. 

Психологічному корегуванню мають піддаватися:

система бойових настанов і мотивів військовослужбовців; 

психічні стани як окремих воїнів, так і цілих військових підрозділів;

стани психофізіологічного здоров’я військовослужбовців;

взаємини між військовослужбовцями;

поведінка як окремих військовослужбовців, так і групи воїнів тощо.

Таке корегування відбувається за двома напрямками:

оптимізація зовнішніх умов бойової діяльності: попередження, нейтралізація і ліквідування наслідків психологічних операцій противника; оптимізація середовища бойової діяльності;

психологічна допомога військовослужбовцям щодо подолання стресфакторів сучасного бою: психологічна підтримка, психологічна реабілітація.

Оптимізація зовнішніх умов виконання бойового завдання здійснюється методами управлінської, інформаційнопропагандистської, воєнносоціальної, правової, культурновиховної роботи, протидії інформаційнопсихологічному впливу противника тощо.

Головне завдання психологічної роботи полягає в:

отриманні об’єктивної зворотної інформації про ефективність заходів морально-психологічного забезпечення бойових дій, про характер їх впливу на психічні стани військовослужбовців, мотивацію та загальний моральнопсихологічний стан у військових підрозділах і частинах;

впровадженні відповідного даній бойовій ситуації комплексу моральнопсихологічних заходів із підтримки високого моральнопсихічного стану особового складу, збереження психофізіологічного здоров’я військовослужбовців, надання оперативної психічної, психологічної та соціальнопсихологічної допомоги.

Досвід сучасних воєнних конфліктів свідчить про те, що як би якісно не були підготовлені війська, яким би вмілим не було воєнне управління їх бойовими діями, психіка військовослужбовців не завжди витримує ті психологічні перевантаження, які створює сучасний бій. Яскраві приклади – це