Мотиваційне управління малими підприємствами АПК

На розвиток підприємницької діяльності малих організаційних структур суттєвий вплив має держава. З мотиваційного погляду роль держави полягає в оптимізації правових, політичних і організаційних механізмів. Через мотиваційну основу діяльності управлінця-власника, виробника і держави можна забезпечити максимально можливе ефективне поєднання суспільних інтересів і підприємництва. Мотивацію підприємницької діяльності можна назвати суспільно спрямованою, оскільки розвиток малого підприємництва збігається з інтересами держави. 

Сутність державного регулювання мотивації розвитку підприємницької активності полягає в диференціації мотиваційних механізмів підприємництва, формуванні єдиного мотиваційного простору економічного розвитку, підвищенні мотиваційної ефективності соціально орієнтованих підприємницьких ініціатив, забезпеченні достатньої підприємницької свободи і самостійності. 

Встановлено, що мотиваційний взаємозв’язок державних заходів і підприємницької діяльності має бути взаємним. Тобто реалізація державних цілей через мотиваційний механізм підприємництва повинна доповнюватись застосуванням підприємницьких методів у державному управлінні, за 

рахунок, зокрема, формування підприємницького мислення у державних службовців, наближення їх мотивації, характерної для приватного бізнесу. 

Це положення має методологічне значення для визначення державних пріоритетів не як таких, що суперечать пріоритетам підприємництва, а навпаки, є їх узагальненнями і творчим продовженням. В рамках єдиної економічної системи, яка таким чином стає саморегульованою, об’єкт і суб’єкт регулювання співпадають, їх відносини набувають кооперативних рис, оскільки саме кооперація ґрунтується на поєднанні мотивів декількох функціональних ролей ринкових агентів. Ринкові інституції, тобто специфічна структуризація взаємодії держави і підприємницького середовища, впливають на структуризацію економічних інтересів підприємців, перерозподіл інтересів за сферами діяльності, розширення цих сфер, визначення ефективних прав власності та забезпечення їх дотримання. 

 Нарешті, інфраструктурне забезпечення підприємницької діяльності передбачає створення різних типів бізнес-інкубаторів, спрямоване на оптимізацію моделей конкретного середовища. Інформаційне, наукове та консультаційне обслуговування сприяє формуванню економічних мотивів управління. Державний вплив може і повинен забезпечувати досягнення узгодженості в процесі прийняття рішень і організації господарської діяльності створення передумов для підвищення прибутковості (за рахунок фінансово-кредитних, інституціональних заходів та інфраструктурно-технічного забезпечення) ; розуміння необхідності розробки стратегії, тобто привнести елемент планомірності в стихійну організацію процесу здійснення підприємницького задуму. 

 

 

1. Проблема забезпечення мотиваційної природи управлінських процесів набуває особливого значення в умовах динамічного поширення у суспільстві товарно-грошових відносин. Мотиваційне управління малими підприємствами грунтується на приватній власності, особистому інтересі підприємця в отриманні доходу і найманих працівників – в отриманні заробітної плати. Розвиток мотиваційного управління є закономірним явищем, оскільки ринкові умови передбачають персоніфіковане звернення до людської індивідуальності шляхом використання потреб та інтересів особи у досягненні цілей як окремих підприємств, так і всієї економічної системи в цілому. 

2. Методологія дослідження мотивації управління у сфері агропромислового комплексу в сучасних умовах формується під впливом фундаментальних економічних перетворень. Вони носять системний характер, оскільки докорінним чином і в єдиному комплексі якісно змінюють відносини власності, організаційно-правові форми підприємств, економічний механізм господарювання, управлінську психологію. 

До критеріїв оцінки соціальної адекватності управління в цих обставинах слід віднести здатність менеджерів створити таку його систему на підприємстві та навколо нього, за якої можна було б забезпечити високу мотивацію праці найманих працівників та кооперацію ринкових партнерів. 

3. Важливим напрямом структурних перетворень агропромислового комплексу країни є поширення та економічне зміцнення малих і середніх підприємств. Їх розповсюдження збільшує загальні обсяги виробництва та роздрібного товарообігу, сприяє економії та раціональному використанню ресурсів, посилює конкуренцію та усуває передумови монополізації підприємницької діяльності, забезпечує ефективну дію стимулів інноваційних процесів та високоефективної праці, створює прошарок підприємців-власників. 

4. Структурно-економічні перетворення, що відбуваються в процесі просування до розвинутого ринку, істотно впливають на характер системи мотивації до праці. Виходячи з її специфічної природи, слід виділити такі мотиви і відповідні стимули: матеріальні, що забезпечують працівникові одержання необхідних життєвих благ; соціальні, коли праця (її зміст, значущість) визначає певний статус працівника у суспільстві; духовні, які дають відчуття задоволення завдяки реалізації працівником його інтелектуального потенціалу. 

5. В сучасних умовах роль провідних засобів мотивації найманого персоналу до праці відіграють: рівень індивідуальних доходів, побоювання втрати робочого місця, почуття відповідальності, доброзичливі взаємовідносини з колегами, пануючий на підприємстві стиль управління, можливість самореалізації, визначеність щодо майбутнього. На малих підприємствах АПК та в їх об’єднаннях посилення стимулюючого впливу грошових виплат можливе завдяки впровадженню дворівневої (корпоративної та внутрішньофірмової) мотивації. З цією метою в дисертаційній роботі запропоновано, зокрема, процедуру розрахунку частки персональної участі найманих працівників у прибутку, який створено фірмою. 

6. Стратегічна спрямованість мотиваційного управління персоналом вимагає його системного оформлення у вигляді відповідних моделей або програм. Важливою передумовою їх здійснення є надходження і опрацювання повної, своєчасної та достовірної інформації про об’єкт управління. Для цього запропоновано методику мотиваційного моніторингу індивідуальних інтересів працівників малих підприємств, використання якої поліпшує соціально-економічні наслідки прийняття кадрових рішень та обґрунтованість оцінки діяльності керівників виконавчих органів господарюючих суб’єктів. 

7. Важливе значення в розвитку аграрного сектора економіки та становленні його багатоукладності набуває система міжгалузевих і внутрішньогалузевих зв’язків. Невідповідність економічних інтересів власників переробних і малих сільськогосподарських підприємств разом з об’єктивною нерівністю їх позицій на ринку спричиняє суттєве порушення міжгалузевого обміну. Це дає підстави розглядати посилення інтеграційних процесів як необхідний і закономірний крок у подоланні диспаритету між аграрним та іншими секторами економіки. 

8. В умовах становлення нових економічних