Мова як суспільне явище

Отже, фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність. Образність є домінантною рисою фразеологічних одиниць, становить їх естетичну цінність. У публіцистиці й художній літературі фразеологічні звороти використовуються в авторському мовленні, роблячи його різноманітнішим, більш мальовничим, сповненим почуттів, а також у мовленні персонажів як один із засобів їх характеристики.

Трансформація – це видозміна фразеологічних одиниць з певною стилістичною настановою. Можливість видозміни фразеологізмів ґрунтується на збереженні їх внутрішньої форми та на відносній стійкості. Трансформація ніби суперечить визначенню фразеологізму, але стійкість цих одиниць – не абсолютна, а відносна ознака. Тобто в системі мови, поза контекстом фразеологізми характеризуються найбільшою мірою стійкості, а в конкретних текстах мають здатність до перетворення. Видозмінений фразеологізм завжди зберігає співвіднесеність із своїм номінативним вихідним джерелом. Існують різні способи трансформації.

Повна видозміна семантики фразеологічних одиниць, створення фразеологічного каламбуру за допомогою паралельного вживання фразеологізму та вільного словосполучення: “Заступник голови правління облспоживспілки П. Діхтяр звернувся із слізним проханням до начальства – у контору Держбанку: база, мовляв, недавно створена, а тому дайте вказівку як виняток рахунок оплатити, щоб чотири вагони горілки допомогли молодій базі стати на ноги. Але банк підстав для винятку не розшукав, справедливо гадаючи, що за допомогою горілки не стають на ноги, а швидше падають з ніг” (газ.); “Поки наші з вами предки шукали способу викресати з каменю дорогоцінну іскру, ламали голову над винайденням колеса, первісні розбійники ламали голови зовсім над іншим... Точніше, ламали голови іншим” (журн.).

Особливо ефектне застосування слова у складі фразеологізму одночасно в трьох значеннях. Останнім часом виникло чимало висловів, опорним словом яких є Чорнобиль. У поданому нижче уривку з публіцистичного виступу вжито три звороти, кожен з яких має своє значення, але поєднання в одному контексті посилює їх виразові якості: “Чорнобильська блискавка, за висловом Івана Драча, ударила в генний код українського народу. Своїм примарним сяйвом зафіксувала вона краї розверзтої безодні. Прірви, якої могло не бути, але яка є, і яку нам належить переступити. Чорнобильська блискавка немовби продовжила собою незагойну рану, завдану середньовічній Київській державі і поглиблювану загарбниками за будь-якої політичної нагоди і погоди.

Чорнобильська трагедія, окрім параметрів екологічних, медичних, господарських та фінансових, має специфічний вимір – духовний. Цей вимір перетинається з усіма іншими, але відзначається питомо українськими прикметами.

Духовний Чорнобиль – це страхітливий полігон, який не має аналогів у світовій історії за масштабами планомірного нищення народу, деформації його історії, культури, способу життя” (Р. Лубківський).

Часткова видозміна семантики фразеологічних одиниць. Залежно від контексту на перший план виступає пряме або фразеологічне, значення: “Уславлений бігун на великі дистанції добігався до того, що саме напередодні спортивних змагань потрапив до загсу. Молода дружина в тісній взаємодії з тещею категорично висловилася проти всяких дистанцій, і спортсменові наказано було раз і назавжди, взяти себе в руки і викинути з голови свої спортивні ноги” (газ.); “Очолює аматорів “нових прав” мюнхенський адвокат Пельман. Очолює з піною на губах, резиденція його розташована в мюнхенському Августинському пивному домі” (газ.).

Часом трансформації зазнає тільки емоційний складник значення фразеологізму: “Приступенко також дзвонив, ловив у під’їздах за лацкани працівників об’єднання, закликав вступити до руху опору його звільненню” (газ.).

Створення оказіонального значення й розкриття його читачеві. Спеціально створений контекст не тільки сприяє відновленню фразеологічного образу, а й посилює стерту метафоричність та емоційність: “Треба зробити все, щоб завод-виготовлювач мав прямі збитки від браку, який дістався покупцеві, і щоб ярлик гарантії не правив за фіговий листок для прикриття виробничого сорому” (газ.).

Пристосування фразеологізму до конкретної ситуації: “Ну, мон шер амі (по-їхньому – кориш), на цьому мушу і поставити крапку, оскільки уздрів ва порозі тіні забутих мною предків. Пиши, що нового в Конотопі. Час. Твій Серж” (газ.).

Контамінація – прийом, за допомогою якого нова фразеологічна одиниця виникає внаслідок накладання одна на одну вже наявних: “Якщо істина в вині, то чому вона глаголить вустами дитини?” Оживлення первісного нефразеологічного значення одного з компонентів фразеологічної одиниці: “Мистецтво вимагає жертв. Наука вимагає жертв. Кохання вимагає жертв. Приватизація вимагає жертв, і дідько його знає, хто тільки не вимагає жертв!” Створення антитез із двох фразеологічних одиниць: “Бути чи не бути – питання вирішене. Як бути – ось у чім питання”.

Додавання другої частини, що являє собою іронічний авторський коментар до відомого фразеологізму: “Кожному своє, але іноді так хочеться чужого”; “Мені подобається, коли без церемоній, але з подарунками”. Для газет характерне створення цілих серій фразеологічних одиниць: “Мало мати сумління, треба, аби воно ще й мучило”; “Коли в вас заговорить сумління, не забувайте нагадати йому про регламент”; “Проблема століття не вічний двигун, а вічне пальне. Навіщо нам вічний двигун, адже це вічний ремонт”.

Синонімічна заміна компонентів. Синоніми можуть бути загальномовними та контекстуальними, родове поняття може бути замінене видовим: “Пасажир – це звучить гордо”, “Є й такі, що їм хоч ліс не рости. Ці намагаються влаштуватися в