Надання першої медичної допомоги постраждалим особовим складом воєнізованих гірничорятувальних частин (ВГРЧ) при аваріях і нещасних випадках в шахтах

Перша допомога при стисненні окремих частин тіла полягає в швидкому витяганні потерпілого з-під завалу. Для того щоб попередити всмоктування отруйних продуктів розпаду тканин необхідно на звільнену кінцівку вище місця здавлювання накласти джгут. Після цього, незалежно від наявності переломів або вивихів, кінцівку іммобілізують транспортною шиною і надають їй піднесене положення. Потерпілому дають багато пити і на носилках відправляють до лікувальної установи.

 

 

Травматична асфіксія виникає від сильного здавлювання грудної клітки при засипанні землею, породою (при обвалах), притисненні до нерухомого предмету, раптовому підвищенні атмосферного тиску при вибухах. При травматичній асфіксії у потерпілого спостерігається почастішання пульсу, темно-синє забарвлення шкіри обличчя, шиї і грудей, множинні крововиливи на слизовій оболонці рота, шкірі обличчя, шиї, верхньої половини тулуба, одутлість останніх, іноді втрата свідомості або шок.

Перша медична допомога полягає в усуненні здавлювання, звільненні потерпілого від стискує одягу, вдиханні кисню.

Штучне дихання робити не можна. Постраждалого необхідно терміново доставити в лікувальний заклад.

Струс головного мозку

Струс головного мозку виникає при ударі голови, падінні на потилицю, при впливі вибухової хвилі. Кістки черепа в більшості випадків залишаються цілими, а струсу і зміщенню піддається речовина головного мозку, його оболонки, корінці та рідкі середовища.

При легкому ступені струсу мозку відразу ж після травми відбувається короткочасна втрата свідомості, з'являється нудота, блювота. При струсі мозку середньої тяжкості втрата свідомості у потерпілого може спостерігатися протягом декількох годин. Потерпілий блідий, лежить нерухомо з широко відкритими очима і звуженими зіницями. Дихання поверхневе, пульс уповільнений, іноді буває блювота. Прийшовши до свідомості, потерпілий не пам'ятає про обставини, що сприяли отриманню травмі.

При струсі мозку важкого ступеня свідомість втрачається на тривалий час іноді на кілька днів, дихання поверхневе, пульс слабкий, уповільнений, різка блідість, загальна слабкість, іноді мимовільне відходження сечі і калу, потерпілий не відповідає навіть на грубі больові подразники. Коли потерпілий приходить до тями, нерідко скаржиться на головний біль, запаморочення, нудоту, тяжкість в голові, шум у вухах, загальну слабкість.

Перша допомога при струсі головного мозку на місці нещасного випадку повинна надаватися з великою обережністю, грубе поводження з постраждалим може призвести до погіршення його загального стану. Піднімати потерпілого треба в лежачому положенні, ретельно підтримуючи голову. Постраждалого транспортують на носилках в положенні на спині. При появі блювоти голову потерпілого повертають набік і ретельно витирають ротову порожнину.

Постраждалого з будь-яким ступенем струсу головного мозку незалежно від його самопочуття необхідно транспортувати лежачи на ношах до лікувальної установи.

 

 

Вивихи – це стійке зміщення суглобових кінців однієї або декількох кісток, що утворюють суглоб, яке супроводжується пошкодженням суглобової сумки, зв'язкового апарату і оточуючих м'язів. Причинами вивиху можуть бути як падіння або удар, так і сильний і незручний рух в суглобі.

Характерними ознаками вивиху є:

1. Біль в суглобі в більшості випадків сильна, при спробі руху в суглобі посилюється.

2. Порушення функції пошкодженої кінцівки проявляється у повній неможливості виробляти самостійні рухи. Таке різке і раптове порушення функції пояснюється хворобливістю, зміщенням суглобових кінців кістки, фіксацією кінцівки в неприродному положенні, здавлюванням нервів і судин, розслабленням одних і напругою інших м'язів.

3. Вимушене положення кінцівки буває вельми визначним і характерним для більшості вивихів в тому чи іншому суглобі. При вивиху в тазостегновому суглобі постраждала кінцівка зазвичай виявляється злегка зігнута в колінному суглобі і повернена носком всередину або назовні.

4. Зміна нормальної форми суглоба (деформація), залежне від зміщення суглобового кінця вивихнутою кістки.

5. При обмацуванні суглоба вдається встановити відсутність головки на належному місці.

Перша допомога при вивихах полягає в накладенні транспортної шини з метою фіксуванні кінцівки у тому положенні, яке зручно для потерпілого. Вправляти вивих може тільки лікар.

При відкритому вивиху на рану накласти пов'язку.

 

 

Опіками називають пошкодження тканин, спричинені дією термічної, хімічної або променевої енергією.

Залежно від причини, що викликала опік, розрізняють:

- термічні опіки – від впливу на тіло полум'я, пара, гарячих рідин, розжарених тіл;

- хімічні опіки – від впливу на тіло деяких хімічних речовин, міцних кислот, лугів, фосфору:

- променеві опіки – від впливу невидимих ультрафіолетових променів при поганому захисті під час зварювальних робіт, від яскравих сонячних променів. Ознаки променевого опіку проявляються не відразу, а через деякий час після впливу променевої енергії;

Тяжкість опіку визначається температурою, видом джерела ушкодження, часом впливу, площею і глибиною пошкодження тканин, загальним станом організму. Так, наприклад, полум'я, гаряча рідина, пара викликають великі опіки, а тверді розпечені предмети – глибокі обмежені опіки.

За поширенням і глибиною ураження розрізняють опіки I, II. III і IV ступенів.

Опіки першого ступеня характеризуються почервонінням шкіри, сильним печінням і припухлістю. Ці порушення проявляються внаслідок розширення