+3 8(066) 185-39-18
fпро казки
- Що таке казка? (розповідний твір про вигадані, здебільшого фантастичні події).
- Яким є основний конфлікт казок? (протистояння добра і зла, у якому зазвичай перемагає добро)
- Які ви знаєте види казок? (народні та літературні)
- На які групи поділяються казки за змістом? (про тварин, чарівні, побутові)
2. Перший конкурс називається «занурення у світ казок»
В якій казці живуть ці герої?
3. Наступне завдання нашої вікторини – це кросворд «Веселка»
Герої цих казок наділені силою і розумом, які допомагають їм подолати пригоди? (фантастичні)
Про життя добрих і поганих людей розповідається у … казках (побутові)
Казки створені письменником називаються …. (літературні)
Вставте пропущене слово у прислів’я « … вчить як на світі жить» (казка)
Хто в казці Івана Франка став синім? (лис)
Що на світі наймиліше? (сон)
Хто з героїв казки про правду і кривду тричі повторював: «Добре ти зробив, та ще не так» (чорт)
Як називається одним словом усна народна творчість (фольклор)
4. Конкурс третій, наступний поможе з’ясувати, як ви знаєте письменників, їх казки та батьківщину казки. Називається він « З’єднай країну і казку»
Шарль Перро «Попелюшка» – Франція
Г. К. Андерсен «Снігова Королева» – Данія
О. Пушкін « Казка про рибака і рибку» – Росія
Іван Франко «Фарбований Лис» – Україна
А ось і герої казок, які ми щойно пригадали.
5. Наступний четвертий конкурс називається «Назви автора казки»
«Попелюшка» – Ш. Перро
«Мойдодир» – К. Чуковський
«Русалонька» – Г. Х. Андерсен
«Золотий ключик» – О. Толстой
«Мауглі» – Р. Кіплінг
«Казка про царя Султана» – О. Пушкін
«Горбоконик» – П. Єршов
«Гидке каченя» – Г. Х. Андерсен
«Фарбований Лис» – І Франко
6. Конкурс п’ятий «Впізнай, з якої казки предмет»
Горох – «Принцеса на горошині», «Котигорошко»
Рукавичка – «Рукавичка»
Туфелька – «Попелюшка»
Сіно – «Солом’яний бичок»
Яйце – «Курочка Ряба»
Ріпка – «Ріпка»
Глечик – «Лисичка і Журавель»
Фарба – «Фарбований лис»
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
7. Конкурс шостий – дитяча забава.
-- Всі люблять складати пазли. До вашої уваги ілюстрації до казок, які ми згадували протягом уроку розрізані на декілька частин. Завдання: скласти ілюстрацію і назвати з якої вона казки та автора, якщо вона літературна.
8. Конкурс сьомий називається «Острів порятунку» (вставте пропущене слово, яке загубив казка) /
А Маруся каже: «Ви лоша прив'яжіть, а __________ повипрягайте та й пустіть – котра побіжить до лошати, то та й привела. « / матерів/
Каже дід: «Як хазяїн сам візьме та ___ свою хату, та все його добро згорить, треба взяти того ____ та й затоптати мені рану, то тоді загоїться. Та хіба ж є такий чоловік на світі, щоб те зробив?» /підпалить, попелу/
«Ну що, дядьку: ти казав, що кривдою лучче жити, ніж правдою: отже, ні! Ти тільки ___, а я король – правда кривду _______! /купець, переважила/
ІІІ. Підсумок гри
Додаток Б
«Моя Україна – Червона калина» (година спілкування)
Мета: поглиблювати знання учнів про символ українського народу – калину; сприяти розвитку пам'яті, уваги, спостережливості; виховувати любов до оберегів, пісні, до рідної землі, до червоної калини і неньки -- України.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, вишиті рушники та серветки, «Кобзар», керамічний посуд, квіти, кетяги калини, програвач і платівки з українськими піснями.
Вчитель. – Дорогі друзі, сьогодні наша затишна класна кімната знову у святковому українському вбранні. І це не дивно, бо сьогодні ми знову повертаємося до наших витоків, джерел української культури, до нашого рідного коріння, до тої невмирущої спадщини, яку всі ми одержуємо від дідів, прадідів як безцінний скарб натхнення і творчості.
Ми поговоримо з вами про сімейне свято, калину, безцінні реліквії і святині України.
(Лине пісня «Моя Україна – червона калина».)
Юнак. – Майже у всіх народів є улюблені рослини--символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба і калина. Правду каже прислів'я: без верби і калини нема України.
Дівчина. – З давніх -- давен наш народ оспівував калину в піснях. Хто не знає відомої козацької пісні «Червона калина» часів Богдана Хмельницького. У цій пісні калина символізує дух боротьби за волю і щастя України.
(Звучить мелодія і діти співають пісню.)
Гей у лузі червона калина.
Гей, гей засмутилася…
А ми тую червону калину
Гей, гей, та піднімемо.
А ми ж свою славну Україну,
Гей, гей, та розвеселимо...
Вчитель. – Чи ж не тому так дбайливо охороняли та доглядали калину. Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не ламали цвіту, казали: «Не ламайте калину, бо накличете мороз». Справді, калина цвіте на сам кінець весни, коли вже відходять заморозки.
А зараз ми згадаємо легенди, які надійшли до нас з давніх часів. В них розповідається про живі символи Вітчизни, як про живі істоти, вони розмовляють, відчувають біль, радість, просять допомоги.
(Учні розповідають легенди про калину.)
Юнак. – Калина – символ рідної Землі, отчого краю, батьківської хати. Росте калина на всій території України в тінистих лісах, у гаях, узліссях, дібровах, на схилах і лісових галявинах поряд з іншими деревами.
Дівчина. – Її садять і біля хати. Калина коло хати – здавна найперша ознака оселі українця. Існує гарний звичай, який на жаль подекуди вже починають забувати. Біля щойно зведених осель на першому місці висаджують калину, і поки посадять інші дерева, кущі калини вже розростаються, милуючи зі білим цвітом навесні чи рубіновими кетягами ягід восени, я символ родинного добробуту і достатку.
Юнак. – Рубінові плоди калини здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. Насіння ягід калини схоже на серце. У народі живуть легенди про сміливих дівчат, які заводили у непрохідні хащі загони татаро-монгольських ординців, прирікаючи на загибель. Саме з крові цих патріоток нібито і зросли калинові кущі. У легенді «Дівочий ліс» розповідається, як мужня дівчина Марійка завела турків у непрохідні болота і вони там загинули. А султан стяв за це Марійці голову. І там, де падали краплі крові, виростала калина.
Дівчина. – Про походження калини існує і така легенда. Колись Україну напали турки і татари. Все нищили вони на своє шляху, а дівчат і хлопців забирали у полон. Якось турки захотіли забрати в полон найкращу в селі дівчину. Але вона втекла, та на лихо, зачепилась за дерево своїм червоним намистом. Воно розірвалося, посипалися на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню і на чужій землі вона загинула. А із загублених намистинок виросли кущі з червоними ягодами. Назвали їх люди калиною.
(Звучить грамзапис пісні «Не ламайте калину... «.)
Юнак.
Козак, помираючи на чужині, звертався до побратимів:
«Казав собі насипати високу могилу,
Казав собі посадити в головах калину.
Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,
Будуть мені приносити від родини вісті».
Вчитель. – Калина – це оберіг, символ нашого краю, не дарма Україну називають дивом калиновим Завершуємо наше свято віршами Т. Г. Шевченка.
Юнак.
Тече вода з--під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє.
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Дівчина.
Зацвіла в долині Червона калина,
Ніби засміялась Дівчина – дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.