Організаційно-економічне обгрунтування високоефективного розвитку відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань в аграрному секторі України

МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

 

КУШНІР Іван Васильович

 

УДК 631. 1: 631. 173. 2

 

 

08. 07. 02 – економіка сільського господарства і АПК

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

МИКОЛАЇВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Миколаївській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Червен Іван Іванович, Миколаївська державна аграрна академія, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гудзинський Олексій Дмитрович, Національний аграрний університет, професор кафедри менеджменту і маркетингу; кандидат економічних наук, доцент Попович Василь Вікторович, Одеський державний аграрний університет, декан економічного факультету.

Провідна установа – Інститут аграрної економіки УААН, відділення організації виробництва та земельних відносин.

 

 

Великі аграрні підприємства, які можуть існувати тільки у формі мереж відокремлених підрозділів, на сучасному етапі демонструють впевненість та послідовність у розвитку сільськогосподарського виробництва, маючи безсумнівні переваги перед іншими формами господарювання у зовнішьоекономічній та кредитній площинах. Питанням ефективного розвитку цих формувань присвячено дане дисертаційне дослідження.

Актуальність теми. Утворені на базі реформованих КСП товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, виробничі кооперативи не мають можливості інвестувати кошти в придбання необхідної кількості техніки, вони практично не мають можливості повністю розв’язати проблеми ресурсного і, особливо, технічного забезпечення галузі. Оновлення машинно-тракторного парку сільськогосподарської галузі здійснюється здебільшого за рахунок нових виробничо-обслуговуючих структур типу машинно-технологічних станцій. На сьогодні стратегічним завданням таких формувань залишається розширення орендованих земель, оскільки є логічним і об’єктивно необхідним їх перехід від надання механізованих послуг до виконання усього виробничого циклу сільськогосподарських робіт на орендованих землях. Зростання розмірів сільськогосподарського виробництва на певному етапі неодмінно призводить до зниження контролю та значного зростання транспортних витрат у собівартості продукції, тому ефективною формою існування великих аграрних підприємств може бути тільки мережа відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань.

Проблемами ефективного використання машинно-тракторного парку, функціонування машинно-технологічних станцій займалися А. Демко, П. Гайдуцький, І. Голодний, М. Лінник, М. Лобас, Б. Малиновський, І. Масло, І. Тивоненко та інші, праці яких проаналізовано. Але, на жаль, питання організації відокремлених виробничо-сервісних формувань та їх мереж в працях дослідників ще не розглядалося.

Все це зумовило актуальність обраної теми дисертаційної роботи та визначило коло питань для вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївської державної аграрної академії з проблеми “Реформування аграрних підприємств і удосконалення економічних відносин в АПК”, яка є складовою підпрограми “Розробити пропозиції щодо організації виробництва та земельних відносин у ринкових умовах” (реєстраційний номер 01. 04. 01) Програми Інституту аграрної економіки УААН на 2001-2005 роки “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально орієнтованих ринкових умов в АПК”. При цьому роль автора полягає в тому, що ним вперше обґрунтувано високоефективний розвиток відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань в аграрному секторі України.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка і обґрунтування теоретичних і практичних основ підвищення (за допомогою організаційно-економічних чинників) ефективності розвитку мережі відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань.

Поставлена мета визначила такі основні завдання:

аналіз теоретичних, методичних і правових основ створення та функціонування цих формувань;

аналіз розвитку та ефективності їх функціонування;

обґрунтування шляхів високоефективного розвитку цих відокремлених виробничо-обсуговуючих організаційних структур.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є організаційно-економічне обґрунтування високоефективного розвитку відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань, а саме аналіз організаційно-правових засад їх функціонування, стану їх економіки та напрямків підвищення ефективності функціонування.

Об’єктом дослідження обрано відокремлені виробничо-сервісні формування аграрного сектору кращих з погляду ділової активності підприємств України. Обґрунтування оптимізаційних моделей розвитку було здійснено на прикладі Спільного сільськогосподарського підприємства “Нібулон”.

Методи дослідження. Теоретичними та методологічними основами дослідження є історичні аспекти реформування аграрних підприємств та об’єктивна необхідність їх реструктуризації в ринкових умовах, викладені у працях вітчизняних та закордонних вчених, а також загальноекономічні принципи та методи аналізу. У процесі дослідження використовувалися такі методи як лінійне програмування (при оптимізації виробничої та комерційної діяльності виробничо-обслуговуючих формувань, при оптимізації комплектації їх сільськогосподарською технікою), індексний, динамічний, структурний, кореляційно-регресійний аналіз (при проведенні аналізу розвитку та ефективності функціонування об’єктів дослідження; при аналізі впливу факторів; при визначенні та дослідженні тенденцій), методи диференційного числення (при дослідженні здобутих регресійних залежностей на екстремум, на монотонність та на швидкість їх зміни на різних проміжках), монографічний метод (при визначенні передового досвіду об’єктів дослідження), математична теорія ігор (при оптимізації розміщення філій). Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується обґрунтуванням розрахунків, застосуванням значного фактичного матеріалу.

Наукова новизна одежаних результатів:

вперше узагальнено та проаналізовано теоретичні, методичні та правові питання створення та ефективності функціонування відокремлених виробничо-сервісних формувань в аграрному секторі України;

вперше проаналізовано генеалогію та тенденції розвитку мереж цих виробничо-обслуговуючих структур, кращих з погляду ділової активності;

вперше обґрунтовано застосування математичної теорії ігор для оптимізації розміщення нових філій з урахуванням типових виробничих технологій компанії;

вперше обґрунтовано моделі оптимізації виробничої та комерційної діяльності багатофілійного сільськогосподарського