Стратегічне партнерство в українсько-польських відносинах

 

 

У статті узагальнено поняття стратегічного партнерства на прикладі українсько-польських відносин та сформульована його авторська концепція, на основі якої розглянуто двосторонні відносини у державно- політичній, військовій, економічній та гуманітарній сферах; проаналізовано основні чинники, що впливали на встановлення і динаміку стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща та основні перешкоди на шляху його реалізації; встановлено важливість партнерських стосунків для реалізації національних інтересів обох держав.

Ключові слова: стратегічне партнерство, зовнішня політика України, зовнішня політика Республіки Польща, національний інтерес, співпраця, українсько-польські стосунки.

В статье обобщено понятие стратегического партнерства на примере украинско-польских отношений и сформулирована его авторская концепция, на основе которой рассмотрены украинско-польские отношения в государственно-политической, военной, экономической и гуманитарной сферах; проанализировано основные факторы, которые влияли на становление и динамику стратегического партнерства между Украиной и Республикой Польша и главные препятствия на пути его реализации; установлено важность партнерских отношений для реализации нацио- нальных интересов двух стран.

Ключевые слова: стратегическое партнерство, внешняя политика Украины, внешняя политика Республики Польша, национальный интерес, сотрудничество, украинско-польские отношения.

In the article the authorized concept of strategic partnership, which is verified on the up-date relationships between Ukraine and Poland in military, political, economic and humanitarian spheres, is proposed; the main factors, which influenced the start and dynamics of strategic partnership between Ukraine and Poland, are analysed; obstacles on the way of its full realisation are put down.

The author concludes that on the modern stage deepening of Ukrainian-Polish relations corresponds with national interests of the states.

Keywords: strategic partnership, foreign policy of Ukraine, foreign policy of Poland, national interest, cooperation, Ukrainian-Polish relations.

Після розпаду Радянського Союзу та із здобуттям незалежності перед Україною постало завдання формування своєї зовнішньої політики, встановлення відносин із іншими державами. Звичайно ж, кожна країна, вибудовуючи свої зовнішньополітичні пріоритети, насамперед, звертає увагу на своїх сусідів. До того ж, новим незалежним державам надзвичайно важко самоствердитись на міжнародній арені в якості повноправних суб’єктів міжнародних відносин без підтримки з боку держав, що належать до категорії стратегічних партнерів або мають потенціал ними стати. Якщо врахувати всі аспекти цього складного і багатопланового явища, то для нашої держави Польща була, є і буде одним із найбільш бажаних стратегічних партнерів. Аналогічно, без незалежної України не буде незалежної Польщі. Саме тому, попри те, що Україна проводить політику на розбудову відносин з численними держа вами світу, розвиток багатоаспектних взаємин з Польщею має пріоритетний характер. Це зумовлено важливим місцем Республіки Польщі у зовнішній політиці України, її суттєвою роллю у підтримці реґіональної безпеки та помітним впливом на розвиток міжнародної діяльності нашої держави.

Польща не лише об’єктивно покликана стати нашим стратегічним партнером, але й може слугувати моделлю політичних і економічних посттоталітарних трансформацій, а також успішної інтеґрації в європейські і євроатлантичні структури. З цієї точки зору, розвиток паритетних конструктивних стосунків може прискорити демократичні транзитивні процеси в Україні. До того ж, при оцінці та прогнозуванні перспективних напрямків розвитку України, використання польського досвіду набирає ще більшої ваги, оскільки за своїми параметрами наші держави є співставленими, їх можна порівнювати, що, у свою чергу, диктує і полегшує налагодження партнерських відносин. Широкі можливості для співпраці двох сусідніх країн зумовлені не тільки геополітичним положенням, але й глибокими історичними, культурними та економічними зв’язками між Україною та Республікою Польща.

Необхідність партнерських відносин між суверенними Україною та Польщею пояснюється сьогодні і власне прагматичними причинами. Перш за все, їх безпосереднім сусідством, з чого випливає низка таких проблем, як спільний кордон і прикордонні зв’язки, гарантії безпеки, торговельний обмін та економічне співробітництво, забезпечення прав національних меншин та ряд інших питань. Добре налагоджені стосунки можуть також створити сприятливий ґрунт для суспільно- економічного розвитку та зміцнення міжнародних позицій обох країн. Адже, навіть після структурних змін останніх років, Польща зберегла значні інтереси на Сході. Значною мірою вони концентруються в Україні.

Та українсько-польське стратегічне партнерство далеко виходить за межі інтересів лише цих двох країн. Україна і Польща – це дві найбільші держави в Центрально-Східній Європі. Стабільність двосторонніх відносин суттєво впливає й на загальноєвропейську і реґіональну безпеку, що є надзвичайно важливим для всієї Європи і світу в цілому, оскільки обидві країни виступають диференціальними складовими нової системи безпеки, що формується після розпаду СРСР і зникнення біполярної системи. Вони багато в чому визначають можливості геополітичних перетворень у реґіоні Центрально-Східної Європи і його майбутню роль в системі континентальних взаємин.

З набуттям Польщею у 1999 р. членства в НАТО, та у 2004 р. – в ЄС характер українсько-польських відносин почав якісно змінюватися, перетворюючись з відносин між державами з однаковим міжнародно-правовим статусом на відносини з особливим реґіональним напрямком по лінії стосунків між НАТО, ЄС та їхніми східними сусідами. Тому без постійного поглиблення співробітництва між двома країнами, що базується на їхній тісній геополітичній залежності одна від одної, по суті, неможливо будувати інтегровану Європу, підтримувати в ній стабільно високий рівень політичної, економічної, енергетичної, продовольчої та екологічної безпеки.

Стосунки між Україною і Польщею, після вступу останньої до ЄС, мають великий вплив не