Сутність і функції грошей

На ранніх етапах розвитку товарного виробництва обмін продуктами праці між людьми здійснювався у найпростішій формі – бартеру. Необхідність грошей обумовлена насамперед труднощами безпосереднього обміну продуктами праці, у зв'язку з чим певний товар внаслідок стихійного економічного розвитку зайняв місце загального еквівалента.

Головними передумовами виникнення грошей є:

• суспільний розподіл праці, що визначає перехід від натурального господарства до товарного;
• майнове відособлення власників товарів;
• необхідність якісного виміру вартості товарів, що обмінюються для того, щоб обмін мав еквівалентний характер.

Існує дві основних концепції походження грошей: раціоналістична та еволюційна. Раціоналістична пояснює походження грошей як наслідок певної угоди між людьми або законодавчих рішень держави для полегшення товарообмінних операцій. Еволюційна концепція пояснює походження грошей труднощами безпосереднього обміну продуктами праці, у зв'язку з чим, внаслідок тривалого (еволюційного) процесу розвитку форм вартості один товар зайняв місце загального еквівалента.

Вартість сучасних грошей визначається їх купівельною спроможністю.

Купівельна спроможність – це здатність грошових одиниць обмінюватися на певну кількість товарів та послуг при даному рівні цін.

Сучасна західна грошова теорія дає визначення сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. Найбільш загальне визначення сутності грошей як економічної категорії можна сформулювати так: гроші – це загальний еквівалент, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар або послугу. Сутність грошей найбільш повно розкривається у їх функціях.

Під функцією грошей розуміють певну їх дію щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення. Більшість економістів визнають п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження і світових грошей.

Міра вартості – це функція грошей, з допомогою якої можна вимірювати і порівнювати вартість різних товарів та послуг. Технічним засобом вираження вартості у грошових одиницях є масштаб цін. В умовах, коли роль грошей виконували благородні метали, масштаб цін являв собою певну вагову кількість благородного металу, прийнятого за грошову одиницю. На сьогодні ціни товарів від двох факторів: купівельна спроможність грошової одиниці і співвідношення між попитом і пропозицією на даний товар.

Засіб обігу – це функція, у якій гроші виступають посередником у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. Характерною особливістю цієї функції є одночасний зустрічний потік товарів і грошей, тобто реалізація товарів здійснюється одночасно з їхньою оплатою.

Засіб платежу – це функція, пов'язана з використанням грошей для погашення боргових зобов'язань, що виникають між економічними суб'єктами. За цієї функції може бути неспівпадання в часі між рухом грошей та матеріальних цінностей.

Засіб нагромадження – це функція використання грошей для нагромадження вартості з метою їх використанні у майбутньому. Гроші нагромаджуються у формі скарбу, що можливо лише при умові збереження відносно стабільного рівня цін.

Світові гроші – функція, пов'язана з використанням грошей у якості міжнародного платіжного та розрахункового засобу для обслуговування руху товарів і послуг між країнами, а також засобом перенесення вартості з однієї країни в іншу.

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних (знаків вартості), якими і є сучасні гроші.

Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені. Роль повноцінних грошей у різні історичні періоди виконували такі поширені на сій час товари, як сіль, худоба, метали, зерно, пізніше – коштовності, хутра тощо, а згодом і монети (золоті, срібні, мідні).

Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу, їх номінальна вартість перевищує реальну. Вони поділяються на паперові гроші (казначейські білети, розмінні банкноти і білонні монети) та кредитні гроші (вексель, банкнота, чек, електронні гроші).

Демонетизація – це процес втрати благородними металами (золотом і сріблом) грошових функцій. До основних причин демонетизації можна віднести неспроможність благородних металів задовольняти все зростаючі потреби товарообороту, високий рівень їх зношення у процесі обігу та значні витрати на добування та виготовлення монет, а також складності державного регулювання економіки.

Вартість грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а відносна вартість їх набуває форми купівельної спроможності.

Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва та адекватних йому суспільних вимог. Основними вимогами ринку до сучасних грошей є:

• стабільність вартості грошей;
• економічність грошового обороту;
• довготривалість використання грошових знаків;

 

 

Суть металістичної теорії полягає в ототожненні грошей з благородними металами. Свого розвитку дана теорія набула у ХV-ХVІІІ ст., а її головними представниками вважаються англійські вчені Уільям Стеффорд, Томас Мен і Девід Норе. Позитивна риса металістичної теорії полягає у її внеску в боротьбу із псуванням монет. Негативними рисами є заперечення можливості заміни повноцінних грошей знаками вартості, а також ігнорування функцій засобів обігу та платежу.

Суть номіналістичної теорії полягає у запереченні товарної природи і трактуванні їх як умовних знаків, позбавлених внутрішньої вартості. Заснована ця теорія у ХVІІ-ХVІІІ ст., а основними представниками були Джеймс Берклі і Джон Стюарт. Позитивна риса теорії полягає у визнанні можливості заміни повноцінних грошей знаками вартості. Негативними рисами є ігнорування однієї із основних грошових функцій – міри вартості, а також розгляд грошей скоріше як юридичної, ніж економічної категорії.

Суть кількісної теорії грошей полягає у тому, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу. Вперше ідеї теорії у XVI ст. висунув французький економіст Жан Боден. У XVII ст. ці ідеї більш детально обґрунтували англійські вчені Джон Локк, Дейвід Юм, Джон Міль.

Пристосування положень класичної кількісної теорії грошей до умов обігу