Формування відповідальності в курсантів військових інститутів

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

 

На правах рукопису

 

ГАМУЛА Ігор Андрійович

 

УДК 355. 23

 

 

13. 00. 04 – теорія та методика професійної освіти

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

 

Київ-2002

 

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Інституті вищої освіти АПН України

у відділі педагогіки та психології вищої школи.

Науковий керівник – академік-секретар відділення педагогіки і психології вищої школи, м. Київ, доктор педагогічних наук, професор ЄВТУХ Микола Борисович, Президія АПН України.

 

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор Дем’яненко Наталія Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної роботи і педагогіки 

- кандидат педагогічних наук, доцент Пузирьов Євген Володимирович, Національна академія оборони України, старший викладач кафедри теорії державного та військово-соціального управління, м. Київ 

Провідна установа – Національний педагогічний університет імені М. Л. Драгоманова, кафедра педагогіки та психології вищої школи, Міністерство освіти і науки України, м. Київ 

 

Захист відбудеться – 26 вересня 2002 р. о 14. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26. 456. 01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України, за адресою: 01014, м. Київ-14, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий 22 серпня 2002 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Козлакова Г. О.

 

 

Актуальність дослідження. Створені 6 грудня 1991 року Збройні Сили України (далі ЗС України) формуються в найбільш відповідальний час для нашої країни. Триває нелегке становлення держави європейського типу* розвиваються демократичні основи відкритого суспільства* засвоюється ментальність вільної людини-громадянина. Це веде до ускладнення навчання та виховання особового складу й вимагає від військових кадрів найвищої відповідальності за захист незалежності* територіальної цілісності України.

Підтримка високої боєздатності підрозділів* частин і кораблів* зміцнення військової дисципліни неможливі без відповідального ставлення офіцера до виконання своїх обов’язків. Відповідальність як одна з найвагоміших якостей особистості офіцера-керівника формується на всіх етапах його становлення під впливом об’єктивних та суб’єктивних чинників. Важливу роль у формуванні відповідальності майбутніх офіцерів повинні виконувати військові інститути Міністерства оборони України (далі МО України).

Досвід навчально-виховної роботи у вищих військових закладах освіти (далі ВВЗО) свідчить про те, що цій проблемі приділено недостатньо уваги, а великі потенційні можливості значною мірою не використовуються. Це зумовило необхідність проведення досліджень з формування відповідальності в курсантів військових інститутів як з погляду теорії* так і практики. Отже, проблема набула особливого значення в навчально-виховному процесі* і тому потребує її всебічного дослідження з метою забезпечення наукової організації формування відповідальності.

Стан наукової розробки. Проблема відповідальності та її формування має загальнонауковий характер. У науковій літературі відповідальність трактують переважно з позицій соціального детермінізму, де переважає інтерес до підзвітності та підконтрольності індивіда, колективу, акцентовано увагу на виконавчій сумлінності та регулятивній функції цього явища. З погляду методології, тут панує аналіз відповідальності крізь призму свободи та необхідності.

Соціальна природа відповідальності та її взаємозв’язок з внутрішнім світом особистості розглянуті в працях К. О. Альбуханової-Славської, С. Ф. Анісімова, В. С. Бакирова, Д. О. Волкогонова, Г. Г. Гаєвої, І. С. Кона, Є. В. Левченко, О. Ф. Плахотного, В. Ф. Сафіна, В. І. Слободчікова.

У працях Л. І. Грядунової, Н. П. Дубініна, М. Я. Іванова, Н. І. Карпеця, В. М. Кудряшова, К. Муздибаєва, М. М. Самуйліна аналізується проблеми суспільної цінності відповідальності як якості особистості.

Взаємозв’язок моралі й відповідальності досліджували А. М. Архангельський, Т. Є. Василевська, Г. Д. Бандзеладзе, З. А. Барбешкіна, О. Г. Дробницький, А. П. Скрипник, Н. П. Соколов, Є. М. Терехов.

Впровадження категорії відповідальності в дослідження смисложиттєвих питань розглянуто поряд з питаннями покликання долі, смерті, вчинку (М. М. Бахтін, Л. Н. Коган, Г. Л. Тульчинський, О. К. Шевченко).

Взаємозалежність відповідальності й мотивації досліджували О. К. Агапонов, В. Г. Асеєв, Б. І. Додонов, В. І. Ковальов.

У межах комплексного дослідження виховних відносин проблему формування відповідальності висвітлено в роботах А. М. Бойко, М. О. Вейта, О. Ю. Гордіна, С. В. Кондратьєвої, Б. Т. Лихачова, Н. Є. Шуркової.

Низка досліджень з питань підготовки вихователів, їх педагогічної майстерності присвячена аналізу окремих аспектів проблеми формування відповідальності (Ю. П. Азаров, І. А. Зязюн, В. І. Писаренко, Л. І. Рувінський).

80-90 роки минулого століття ознаменувалися новим виявом інтересу до проблеми відповідальності, зумовленого не тільки реаліями сучасного життя, але й осмисленням у вітчизняній науці кардинальних ідей західних учених, чиї праці або зовсім не публікувалися в нас раніше, або доходили до нас частково. Західна психологія характеризує відповідальність як одне з основних явищ у житті індивіда, що сприяє пошуку ним свого місця в світі, наповненості життя сенсом. Особливу увагу темі відповідальності приділяли М. Бубер, Г. Йонас, Ж. -П. Сартр, А. Швейцер, Ж. Піаже, В. Франкл, Е. Фромм.

Окремі аспекти проблеми