Принципи роботи біотехнологічних фірм Японії

 

Вступ

Розділ 1. Біотехнологічні компанії розвинутих країн

Розділ 2. Принципи роботи біотехнологічних фірм Японії

2.1 Формування бази науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт

2.2 Проникнення приватних фірм в область біотехнології

2.3 Спільні дослідження, ліцензійні угоди й ринок біотехнологічної продукції

Висновки

Список використаних джерел

 

 

У класичному розумінні біотехнологія – це наука про методи і технології виробництва різних речовин і продуктів із використанням природних біологічних об'єктів і процесів. Біотехнологія є вагомим і перспективним фактором розвитку світового виробництва, застосовується практично у всіх секторах світової економіки та демонструє значні потенційні переваги. Так, біотехнологія допомагає боротися з хворобами, розвиваючи та покращуючи медицину, забезпечуючи населення планети доступними, життєво необхідними препаратами. Значний потенціал біотехнологія має у боротьбі з голодом і може вирішити проблему браку їжі для країн, що розвиваються. Біотехнологія допомагає довкіллю, дозволяючи знизити ризик токсичного забруднення ґрунтів і ґрунтових вод, підвищити ефективність сільського господарства. У промисловості багато технологій замінюються біотехнологіями, що використовують ферменти і мікроорганізми, зокрема, у харчовій галузі, у сфері переробки сільськогосподарських, промислових і побутових відходів, очищення і використання стічних вод, одержання біогазу і добрив.

Про важливу роль біотехнології у світі свідчать обсяги виробництва продукції біотехнологічного сектора, що постійно збільшуються. За даними Міжнародного консалтингового агентства Аbercade, загальний обсяг світового ринку біотехнологічної продукції на сьогодні становить майже 163 млрд. дол. США, продукції основних секторів, зокрема харчової промисловості і сільського господарства – 45 млрд. дол. США, фармацевтичної галузі – 27 млрд. дол. США, ферментів і препаратів для виробництва миючих засобів – 21 млрд. дол. США. Після 2005 року сектор біотехнології став одним із найбільш прибуткових, і за даними ОЕСР щорічне зростання обсягів виробництва біотехнологічних продуктів становить 10-15 відсотків.

Лідером у застосуванні біотехнології та проведенні біотехнологічних наукових досліджень є США. Так, за даними маркетингової фірми Burrill & Company, у 2011 році фармацевтичними та біотехнологічними компаніями Сполучених Штатів на наукові дослідження загалом спрямовано рекордну суму коштів – 65, 2 млрд. дол. (на 2 млрд. дол. більше, ніж у 2010 році), з яких 50, 3 млрд. дол. (77, 1%) – фармацевтичними, 14, 9 млрд. дол. (22, 9%) – біотехнологічними компаніями. Потужними виробниками біотехнологічних продуктів є також Японія (7 млрд. дол. США), Канада (3 млрд. дол. США), Європейський Союз (15 млрд. дол. США). На сьогодні біотехнологія з рядової галузі стала системотворчим фактором розвитку економіки окремих держав і світової економіки в цілому. З'явився спеціальний термін, що визначає цей феномен – біоекономіка та сфера біоекономіки, заснована на відповідних знаннях.

 

Сучасні темпи конкуренції у світовій фармацевтичній галузі, обтяжені проблемами ефективного використання інвестованих у науково-дослідні розробки (НДР) коштів, недосконалою дією патентів та інших захисних документів (в тому числі зростанням вартості всіх стадій НДР при зменшенні кількості вперше виведених новацій тощо), вже значно переважають можливості окремо діючих інноваційних компаній. У відповідь найбільші компанії галузі посилюють концентрацію власних науково-виробничих потужностей шляхом злиття та об’єднання з іншими інноваційними компаніями.

Однією з найбільших останніх угод про злиття була угода про об’єднання між інноваційними фармацевтичними компаніями «Санофі-Синтелабо» («Sanofi-Synthelabo», Франція) і франко-німецькою «Авентіс» («Aventis») вартістю понад 67 млрд. дол. США. У результаті подібних численних об’єднань фармацевтичних компаній у всьому світі відбулась масштабна концентрація, в першу чергу науково-виробничого потенціалу, яка, розпочавшись з укладання великих угод, продовжується за рахунок менших.

Потужною тенденцією нового століття є бурхливий розвиток ринку біотехнологічної продукції (до 2015 р. очікується перехід 25% всієї світової хімічної промисловості на біотехнологічні процеси). Враховуючи виснаження запасів нафти і газу, в зарубіжній енергетиці прогнозується значне зростання частки енергоносіїв, які виробляються на основі біотехнологічних процесів з відновлюваної органічної сировини (зокрема у 2006 р. в США було вироблено 18378 млн. літрів біоетанолу, в Бразилії – 17000, в Китаї – 3850, в ЄС – 2984, в Росії – 647, в Україні – 269 млн. літрів [1, 17]).

З розвитком біотехнологій можливості фармацевтичних досліджень значно розширились і для фармацевтичної хімії в процесі створення інноваційних лікарських препаратів важливе значення почали відігравати біологічні молекули. До сучасних біотехнологій відносяться: біообробка (використання живих клітин для виробництва таких препаратів, як, наприклад, людський інсулін) ; метод моноклональних антитіл (використання клітин імунної системи, виробляючих антитіла, для спрямованого лікування клітин) ; клонування молекул (створення генетично ідентичних ДНК) тощо [2, 56].

Найбільші світові фармацевтичні компанії, представники агропромислового комплексу активно розвивають напрям масштабного використання біотехнологій. В останнє десятиліття в США і ЄС спостерігався справжній біотехнологічний бум, за час якого були створені десятки компаній. Обсяг світового ринку біотехнологічних препаратів складає близько 40 млрд. дол. США, фінансові інвестиції у біотехнологічні НДР рахуються мільярдами доларів, а прибутки деяких біотехнологічних компаній (ринкова вартість багатьох перевищує 1 млрд. дол.) складають до 1000-1500% річних [3, 78].

Такий стрімкий розвиток ринку можна пояснити тим, що наукові досягнення виходять на принципово новий етап розвитку, акцентуючи увагу на вивченні ключових процесів, які протікають в живих організмах, а біотехнологічні розробки дозволяють впливати на організм ефективніше, ніж традиційні. Таким чином, актуальність проблеми полягає