Вплив осушувальних меліорацій на ґрунтовий покрив

 

Вступ

Критерії оцінки ефективності водорегулювання осушуваних земель

Зміна ресурсо- і екологовідтворних функцій гідроморфних грунтів під впливом осушення та використання

Практичні дослідження врожайності культур на меліорованих землях

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Потреба поєднаня інтенсифікації землеробства з охороною навколишнього середовища за масштабних розмірів меліорованих територiй потребує переосмислення сучасного спрямування гідромелiорацій і підходів до обгрунтування їх складу. Це зумовило розробку й прийняття для реалізації на практицi сучасної концепції розвитку меліорацій у зоні достатнього й нестійкого зволоження України, що полягає в оптимізації загального природно-меліоративного режиму осушуваних земель.

За визначенням деяких авторів, мелiоративний режим – це сукупність по- казників, які можна виразити у виглядi вимог до регульованих факторів грунтоутворення і розвитку рослин. Завдання оптимiзації меліоративного режиму зумовлене необхідністю узгодження таких двох діаметрально протилежних завдань, як посилення біологiчного та уповiльнення всiма можливими засобами геологічного круговороту на меліорованих землях (за В. Р. Вільямсом і О. М. Костяковим). Мелiоративний режим може бути сприятливим, коли при реалiзації агротехнічних і мелiоративних заходів спостерігається зростання врожайностi й родючості грунту, підтримується екологічно безпечна обстановка на меліорованих і прилеглих до них територіях, і несприятливим – при посиленому розкладанні і втрачанні органічної речовини грунту, погіршенні гідрологiчної й гiдрогеологiчної обстановки тощо.

У той же час водний режим осушуваних земель є найбільш керованим за допомогою інженерних та агромелiоративних прийомiв показником родючості грунтів і значною мірою найважливішим фактором продуктивностi мелiорованих сiльськогосподарських угідь. Отже, він є визначальною складовою загального природно-меліоративного режиму осушуваних земель. Звiдси оптимізація водного режиму на водорегулювання осушуваних земель виступає як необхідна умова оптимiзації їх загального природно-меліоративного режиму.

 

 

Оскільки на сьогодні практично немає можливостi визначити прямі вартiснi показники екологічної доцільності гідромелiоративних заходів, економіко-математичні моделi, що розробляються за прийнятими на практиці критеріями та умовами оптимiзації (мінімізацiя приведених витрат, максиізацiя чистого доходу тощо) характеризують насамперед економічну ефективнiсть технічних рішень при проектуваннi та експлуатацiї мелiоративних систем. Цi критерії є необхідними, але недостатніми для оцінки загальної еколого-економiчної ефективності їх реалізації. Тому такі моделi слід доповнити додатковими умовами чи обмеженнями за визначеною, обгрунтованою і прийнятною для розгляду сукупністю фізичних показників (критеріїв) оцінки водного й загального природно-меліоративного режиму осушуваних земель: за режимом рівня грунтових вод (РГВ) або вологостi грунту; величиною, інтенсивністю й напрямом вологообмiну; індексом радiацiйного балансу та ін. За ними можна передбачити спрямованiсть процесів, що відбуваються на мелiорованих землях під дією природних і мелiоративних факторів, і тим самим об'єктивно оцiнити екологiчний ефект від реалізації гiдромелiоративних заходів.

Дослідженням різних аспектів умов формування водного режиму й водорегулювання осушуваних земель у рiзних природно-клiматичних зонах протягом досить тривалого часу плiдно займались багато вiтчизняних і зарубіжних вчених. Однак і досi ще немає систематизованих даних, які б дали змогу дати комплексну порiвняльну характеристику умов його формування за різних способів водорегулювання в неоднаковi щодо зволоженостi періоди вегетації за репрезентативних умов.

Будучи складним об'єктом дослiдження та управління, водний режим осушуваних земель характеризується сукупнiстю діючих у часі процесів використання, нагромадження, розподiлу й перетворення грунтової вологи, її взаємодiї з іншими природними тілами під дією зовнішнiх природних (переважно метеорологiчних) і мелiоративних (способи водорегулювання) факторiв. При цьому значущiсть окремих процесів, що відбуваються, часто визначити важко. Цим і пояснюються існуючi розбіжності в деяких авторів щодо показників або критеріїв, за допомогою яких доцільно виконувати оцінку стану водного режиму осушуваних земель при реалізації гiдромеліоративних заходів. Тому не просто обрати набір показників, що характеризують водний і загальний природно-меліоративний режим осушуваних земель в усій різноманiтностi їх виявлення. Це повинні бути такi показники, які піддаються регулюванню доступними за усталеної технології мелiорації і землеробства прийомами. При цьому важливо, щоб був добре вивчений вплив цих прийомів на грунтоутворюючі процеси, умови розвитку вирощуваних сiльськогосподарських культур тощо.

Аналіз лiтератури й результатів багаторiчних польових досліджень показує, що існуючі на цей час показники й методи оцінки водного режиму осушуваних земель не відповідають повною мiрою тим вимогам, якi сьогоднi ставляться при обгрунтуваннi необхідності та еколого-економічної доцiльностi реалізації гідромеліоративних заходів і, в кiнцевому підсумку, вибору оптимальних (рацiональних) типу, конструкції, параметрів, схем і режимів роботи мелiоративних систем. Адже для такої оцiнки використовуються, як правило, середньобагаторiчнi дані, якi дають змогу отримати занадто узагальнену картину без урахування існуючих зв'язків між окремими складовими процесів біологічного й геологічного круговоротів на меліорованих землях, наслiдкiв зміни домiнуючих протягом вегетації факторів грунтоутворюючого процесу і умов розвитку вирощуваних культур, адаптивних та інерцiйних властивостей системи грунт-рослина-приземний шар повітря тощо. Тому необхідно мати визначену сукупність проміжних оцінок умов формування водного режиму осушуваних земель пiд дією природних і мелiоративних факторів як в рiзнi щодо вологозабезпеченостi періоди вегетації за різних способів його регулювання, так і загальну оцінку за багато років у межах проектного строку функцiонування мелiоративної системи або терміну використання осушуваних земель.

Крім того, оскiльки на осушуваних землях метеорологiчні фактори (опади й випаровування), які істотно впливають на динаміку змiни РГВ і вологостi активного кореневмісного шару грунту (h=0, 4-0, 6 м) протягом періоду вегетації, мають виражений стохастичний, тобто невизначений характер. Оцінку умов формування водного режиму осушуваних