Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

ТРОФИМЕНКО Анастасія Олександрівна

 

УДК 378+37. 011. 31. 001: 009

 

 

13. 00. 04 – теорія та методика професійної освіти

 

 

Тернопіль – 2008

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. 

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Чайка Володимир Мирославович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, директор Інституту педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Буряк Володимир Костянтинович, Криворізький державний педагогічний університет, ректор; кандидат педагогічних наук, доцент Янкович Олександра Іванівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій. 

Захист відбудеться 31 жовтня 2008 року о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 58. 053. 01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2. 

 

 

Актуальність і доцільність дослідження. Реформування вищої школи у контексті особистісно-розвивальної концепції освіти потребує суттєвого посилення самостійної навчальної діяльності майбутніх фахівців, розвитку їх особистісних якостей і творчих здібностей, забезпечення структурованості професійних знань, умінь, навичок, компетенцій та компетентностей, цінностей і мотивів. Одним із шляхів оновлення змісту освіти вищої педагогічної школи, узгодження його із сучасними потребами інтеграції до європейського та світового освітнього простору є реалізація компетентнісного підходу, спрямованого на особистісну самореалізацію студента. 

Такий підхід може бути зреалізований лише в умовах особистісно-зорієнтованих педагогічних технологій навчання з урахуванням єдиного освітнього простору, в якому майбутній учитель гуманітарного профілю без перешкод зможе вивчати історію різних народів, мову і літературу, спілкуватися з іноземними фахівцями, налагоджувати контакти, реалізовуючи свої цінності та пріоритети, а також обмінюватись інформацією і досвідом, удосконалювати свій фаховий рівень протягом усього життя. 

Загальний аналіз періодичних науково-методичних видань, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з досліджуваної теми свідчить про те, що сформовано валідне наукове підґрунтя, в контексті якого доцільно продовжити науковий пошук у визначеному напрямку. Це стосується насамперед: 

-досліджень філософії сучасної освіти, визначення її методологічної основи (В. Андрущенко, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, С. Кримський, М. Михальченко та ін.) ; 

-психолого-педагогічних основ професійного розвитку особистості (О. Глузман, М. Євтух, В. Луговий, С. Максименко, Н. Ничкало, І. Підласий та ін.) ; 

-теорії розвитку педагогічної освіти в Україні (А. Алексюк, Т. Завгородня, В. Кравець, О. Мороз, М. Фіцула, Б. Шиян, М. Щербань, О. Янкович та ін.) ; 

-обґрунтування кредитно-трансферної системи організації навчання у вищій школі (О. Величко, П. Гусак, Г. Терещук, В. Яблонський та ін.) ; 

-досліджень проблем забезпечення особистісно орієнтованої компетентнісної освіти (В. Буряк, О. Кондаков, В. Краєвський, І. Підласий, О. Пометун, О. Овчарук, В. Семіченко, А. Хуторской, В. Чайка, С. Шишов та ін). 

Результати аналізу науково-методичної літератури з даної проблеми свідчать про те, що є значна кількість фундаментальних теоретичних напрацювань, що обумовлюють необхідність орієнтації на компетентнісну освіту, розкривають її суть і механізми забезпечення. При цьому особлива увага приділяється дослідженням структури компетенцій, їх ієрархічній побудові (від загальних ключових до конкретних фахових). 

Водночас бракує досліджень, які б відображали цілісну систему трансформацій базових теоретичних позицій з даної проблеми в конкретну процедуру їх реалізації в межах системи професійної підготовки майбутніх педагогів за фаховою спрямованістю, наприклад для дисциплін філологічного циклу, що опікуються процесом формування комплексу комунікативних компетенцій. Особливого значення набуває означена проблема в умовах становлення кредитно-трансферної системи професійної підготовки вчителя. 

Таким чином, нові освітні орієнтири вступають в протиріччя з класичними освітніми стандартами, серед яких можна відокремити суперечності між: 

- суспільною формою здійснення навчальної діяльності, колективним характером праці і спілкування її суб’єктів та індивідуальною технологією оволодіння цією діяльністю; 

- спрямованістю змісту навчальної діяльності на вивчення минулого соціального досвіду та орієнтацію суб’єкта навчання на результативність майбутньої професійної діяльності; 

- орієнтацією професійної освіти на формування особистості студента, його фахової мобільності і компетентності та визначенням рівня засвоєних знань та вмінь як абсолютним показником якості професійної підготовки майбутнього фахівця. 

Вищезазначені позиції щодо актуальності проблеми та бачення перспектив їх вирішення обумовили вибір теми наукового дослідження «Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу». 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з планом науково-дослідних робіт ТНПУ в дослідженні проблеми “Теоретико-методичні основи професійної підготовки фахівців в умовах реалізації ідей Болонської угоди” (№ 0108U000536) і затверджена на засіданні вченої ради ТНПУ (протокол № 1 від 4. 09. 2005 р.). Тема узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 8 від 30. 10. 2007 р.). 

Мета дослідження: обґрунтувати та експериментально перевірити систему формування навчальних компетентностей майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки. 

Відповідно до визначеної мети дослідження передбачено реалізацію таких завдань: 

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та емпіричного досвіду підготовки фахівців