Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
27
Мова:
Українська
Львівський державний університет імені Івана Франка
КАЧМАР Володимир Михайлович
УДК 947. 83 (477. 83)
ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ У ЛЬВОВІ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.:СУСПІЛЬНО – ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ
Спеціальність: 07. 00. 01 – історія України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Львів – 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Львівського державного університету імені Івана Франка Міністерства освіти України
Науковий керівник – доктор історичних наук, професор Крикун Микола Григорович, Львівський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри історії слов’янських країн.
Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор Панчук Май Іванович, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, завідувач відділу національних меншин кандидат історичних наук, доцент Качараба Степан Петрович, Львівський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історичного краєзнавства.
Провідна установа – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, відділ новітньої історії, м. Львів
Захист відбудеться 9 листопада 1999 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35. 051. 12 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290602, м. Львів, вул. Університетська, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (290005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).
Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми. Боротьба українців за освіту рідною мовою належить до найбільш яскравих сторінок суспільно-політичного життя Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Важливим її аспектом були змагання за український університет у Львові, які нерідко несли за собою скалічені долі, а інколи, як це було у випадку трагічної загибелі українського студента Адама Коцка в 1910 р., – людські жертви. На початку ХХ ст. справа заснування українського університету у Львові, поряд із проблемою сеймової виборчої реформи, належала до головних політичних постулатів галицької громадськості. Тривалий час питання про університет відігравало роль інтегруючого фактора в національному русі, посідало помітне місце в еволюції українсько-польських та українсько-австрійських взаємин. Відтак вивчення університетської справи в контексті національно-політичних реалій Галичини дає багатий матеріал для осмислення особливостей національного руху українців та поляків під владою Австро-Угорщини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розроблене згідно з науково-дослідною програмою та тематикою наукових планів кафедри новітньої історії України Львівського державного університету імені Івана Франка.
Об’єктом дослідження в дисертації є проблема заснування українського національного університету в Австрії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. на тлі суспільно-політичного життя Галичини, предметом – діяльність українських і польських суспільно-політичних та громадських сил Галичини (політичних партій, національних парламентських та сеймових представництв, студентів і викладачів, керівництва Львівського університету, наукових установ і громадських об'єднань та широких верств населення краю) щодо проблеми утворення українського університету у Львові.
Хронологічні рамки дисертації охоплюють 1899-1914 рр. Це був цілісний етап в історії українського національного руху, зміст якого визначався формуванням партійно-політичної структури, домінуванням в ньому демократичних сил, їх активною боротьбою за реалізацію конституційних прав українців Австро-Угорщини, зокрема в галузі освіти. У 1899-1914 рр. університетська справа перетворилась в одну з важливих в діяльності українських політичних структур, а головною рушійною силою, що виступала за її розв’язання, стали студенти й викладачі Львівського університету.
Мета дослідження полягає у виявленні впливу боротьби українських суспільно-політичних сил за національний університет в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. на формування ідеології національного руху, практичну діяльність політичних та громадських сил, розвиток українсько-польсько-австрійських взаємин. Для досягнення зазначеної мети дисертантові необхідно було вирішити такі завдання:
•проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження;
•з'ясувати місце університетського питання в українському галицькому русі другої половини ХІХ ст., простежити еволюцію університетської проблеми від її виникнення до початку Першої світової війни;
•охарактеризувати основні етапи та особливості боротьби українських студентів та викладачів Львівського університету за національну вищу школу в 1899-1914 рр. ;
•дослідити роль університетської справи у програмах і практичній, зокрема парламентській, діяльності українських політичних сил, ставлення до неї української суспільності краю, готовність останньої підтримати домагання національного університету;
•з'ясувати позицію польських політичних течій щодо можливості створення українського університету у Львові, показати місце університетського питання в загальній системі українсько-польських суперечностей у Галичині, а також з'ясувати його роль у міжпартійних конфліктах у польському політичному таборі;
•визначити вплив змагань за українську вищу школу в Австро-Угорщині на розвиток української національної ідеї.
Методологічну основу дисертації становлять принципи об'єктивності та історизму. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльний та описовий методи пізнання.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим в українській історіографії комплексним дослідженням проблеми українського університету в Австро-Угорській імперії, ролі згаданої проблеми у розвитку українського національного руху. Дисертація відтворює українсько-польську боротьбу навколо університетського питання та її вплив на активізацію суспільно-політичних сил обох народів. Вперше висвітлено спроби українського політичного табору скоординувати громадський рух за український університет у Галичині з діяльністю української парламентської репрезентації, переговорами з урядом і польськими політичними силами. Автор також запропонував власну періодизацію руху