Проблема українського університету у Львові в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.: суспільно – політичний аспект

Львівський державний університет імені Івана Франка

 

КАЧМАР Володимир Михайлович

 

УДК 947. 83 (477. 83)

 

 

Спеціальність: 07. 00. 01 – історія України

 

 

Львів – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Львівського державного університету імені Івана Франка Міністерства освіти України

Науковий керівник – доктор історичних наук, професор Крикун Микола Григорович, Львівський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри історії слов’янських країн.

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор Панчук Май Іванович, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України,  завідувач відділу національних меншин кандидат історичних наук, доцент Качараба Степан Петрович, Львівський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історичного краєзнавства. 

Провідна установа – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, відділ новітньої історії, м. Львів

Захист відбудеться 9 листопада 1999 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35. 051. 12 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290602, м. Львів, вул. Університетська, 1). 

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (290005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5). 

 

 

Актуальність проблеми. Боротьба українців за освіту рідною мовою належить до найбільш яскравих сторінок суспільно-політичного життя Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Важливим її аспектом були змагання за український університет у Львові, які нерідко несли за собою скалічені долі, а інколи, як це було у випадку трагічної загибелі українського студента Адама Коцка в 1910 р., – людські жертви. На початку ХХ ст. справа заснування українського університету у Львові, поряд із проблемою сеймової виборчої реформи, належала до головних політичних постулатів галицької громадськості. Тривалий час питання про університет відігравало роль інтегруючого фактора в національному русі, посідало помітне місце в еволюції українсько-польських та українсько-австрійських взаємин. Відтак вивчення університетської справи в контексті національно-політичних реалій Галичини дає багатий матеріал для осмислення особливостей національного руху українців та поляків під владою Австро-Угорщини. 

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розроблене згідно з науково-дослідною програмою та тематикою наукових планів кафедри новітньої історії України Львівського державного університету імені Івана Франка. 

Об’єктом дослідження в дисертації є проблема заснування українського національного університету в Австрії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. на тлі суспільно-політичного життя Галичини, предметом – діяльність українських і польських суспільно-політичних та громадських сил Галичини (політичних партій, національних парламентських та сеймових представництв, студентів і викладачів, керівництва Львівського університету, наукових установ і громадських об'єднань та широких верств населення краю) щодо проблеми утворення українського університету у Львові. 

Хронологічні рамки дисертації охоплюють 1899-1914 рр. Це був цілісний етап в історії українського національного руху, зміст якого визначався формуванням партійно-політичної структури, домінуванням в ньому демократичних сил, їх активною боротьбою за реалізацію конституційних прав українців Австро-Угорщини, зокрема в галузі освіти. У 1899-1914 рр. університетська справа перетворилась в одну з важливих в діяльності українських політичних структур, а головною рушійною силою, що виступала за її розв’язання, стали студенти й викладачі Львівського університету.

Мета дослідження полягає у виявленні впливу боротьби українських суспільно-політичних сил за національний університет в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. на формування ідеології національного руху, практичну діяльність політичних та громадських сил, розвиток українсько-польсько-австрійських взаємин. Для досягнення зазначеної мети дисертантові необхідно було вирішити такі завдання: 

•проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження; 

•з'ясувати місце університетського питання в українському галицькому русі другої половини ХІХ ст., простежити еволюцію університетської проблеми від її виникнення до початку Першої світової війни; 

•охарактеризувати основні етапи та особливості боротьби українських студентів та викладачів Львівського університету за національну вищу школу в 1899-1914 рр. ; 

•дослідити роль університетської справи у програмах і практичній, зокрема парламентській, діяльності українських політичних сил, ставлення до неї української суспільності краю, готовність останньої підтримати домагання національного університету; 

•з'ясувати позицію польських політичних течій щодо можливості створення українського університету у Львові, показати місце університетського питання в загальній системі українсько-польських суперечностей у Галичині, а також з'ясувати його роль у міжпартійних конфліктах у польському політичному таборі; 

•визначити вплив змагань за українську вищу школу в Австро-Угорщині на розвиток української національної ідеї. 

Методологічну основу дисертації становлять принципи об'єктивності та історизму. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльний та описовий методи пізнання. 

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим в українській історіографії комплексним дослідженням проблеми українського університету в Австро-Угорській імперії, ролі згаданої проблеми у розвитку українського національного руху. Дисертація відтворює українсько-польську боротьбу навколо університетського питання та її вплив на активізацію суспільно-політичних сил обох народів. Вперше висвітлено спроби українського політичного табору скоординувати громадський рух за український університет у Галичині з діяльністю української парламентської репрезентації, переговорами з урядом і польськими політичними силами. Автор також запропонував власну періодизацію руху