Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ і з’ясуванні перспектив її подальшої розробки;
перегляді існуючої практики управління в органах внутрішніх справ і обгрунтуванні потреби удосконалення її відповідно до вимог і критеріїв ефективності;
створенні ефективного правового механізму, який спонукав би суб’єктів управлінської діяльності в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ до таких дій, рішень, що повністю відповідають принципам ефективності і як найкращим чином сприятимуть досягненню соціально-правоохоронних цілей державно-організованого суспільства;
визначенні, з’ясуванні критеріїв ефективності управлінської діяльності в органах внутрішніх справ;
обгрунтуванні удосконалюючих заходів щодо подальшого розвитку нормативно-правового забезпечення ефективної управлінської діяльності в органах та структурних підрозділах внутрішніх справ.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота виконана в межах “Комплексної програми удосконалення роботи з кадрами і підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр. ”, “Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001 – 2005 рр. ”, планів роботи науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та кафедри управління в ОВС України Національного університету внутрішніх справ. Тема дисертації відповідає пріоритетним завданням учбового процесу та підготовці кваліфікованих фахівців для органів внутрішніх справ з урахуванням нового рівня вимог щодо їх організаційно-структурної побудови та функціонування.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і особливостей явища ефективності управлінської діяльності в органах та структурних підрозділах внутрішніх справ, в розробці конкретних практичних рекомендацій та наукових пропозицій щодо розвитку й удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення.
Об’єктом дослідження є управлінсько-правові відносини, які виникають у сфері функціонування органів та підрозділів внутрішніх справ.
Предмет дослідження складають теоретико-методологічні засади, нормативна основа та процедури ефективної управлінської діяльності органів внутрішніх справ України.
У роботі поставлено наступні основні завдання:
дослідити основний понятійний апарат проблематики ефективності управлінської діяльності в органах внутрішніх справ;
проаналізувати сучасний стан правового забезпечення управлінської діяльності в органах та підрозділах внутрішніх справ України;
визначити наукові, соціально-управлінські та правові чинники ефективної діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ;
з’ясувати основні критерії ефективності управлінської діяльності системи органів внутрішніх справ;
скласти пропозиції стосовно подальшого удосконалення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ;
удосконалити існуючий механізм правового забезпечення управлінської діяльності органів внутрішніх справ України.
Методологічну і теоретичну основу дослідження складають загальнотеоретичні і спеціальні праці вчених-правознавців, економістів, філософів, соціологів, психологів, а також закони, постанови Верховної Ради України, відомчі нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.
Автор керувався методом діалектики, як загальним методом пізнання закономірностей розвитку природи, суспільства та мислення. При аналізі питань, що є предметом дослідження, використовувались, зокрема, системний підхід, історичний, структурно-функціональний, формально-логічний, порівняльний, соціологічний та інші методи пізнання суспільних процесів і явищ, а також спеціальні юридичні методи граматичного розгляду та тлумачення правових норм.
Наукова новизна одержаних результатів. Явище “управлінська діяльність органів внутрішніх справ України” в ракурсі його ефективності вперше стало теоретичним об’єктом наукового дослідження. Як наслідок, проведений в роботі аналіз дозволив скласти поняття “управлінської діяльності в органах внутрішніх справ” та “ефективності управлінської діяльності органів внутрішніх справ”, виявити і пізнати взаємовплив різних чинників, що тісно з ними пов’язані. З урахуванням цього стала можливою розробка механізму правового регулювання управлінської діяльності органів, структур та підрозділів внутрішніх справ України.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає і в тому, що воно виконано на основі новітнього нормативно-правового забезпечення управлінської діяльності органів внутрішніх справ, що створило реальну можливість сформувати низку науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення відповідних нормативних приписів, основні з них:
визначенно поняття функцій управління в органах внутрішніх справ України як таку нормативно закріплену, іманентно властиву, відносно відокремлену частину управлінської діяльності держави, яка характеризується єдністю змісту, однотипністю методів і форм реалізації та просторово-часовим виразом у відповідному управлінському циклі;
визначено поняття принципів права як такі, народжені ідеями розуму і справедливості, закріплені нормативно та віддзеркалені у правосвідомості людей, основоположні нормативні начала, які виконують регулюючу, впорядковуючу, гарантозабезпечуючу роль щодо взаємовідносин учасників правовідносин у суспільстві і державі;
визначено поняття правового регулювання в органах внутрішніх справ як таке соціально-юридичне явище суспільної життєдіяльності, що означає об’єктивно необхідний, обов’язково заснований на принципах права, впорядковуючий службово-трудові відносини вплив загального і спеціального юридичного інструментарію з тим, щоб шляхом впровадження й реалізації загальнозаборонного типу правового впливу в сфері функціонування органів, структур та підрозділів забезпечити якнайповніше здійснення громадянами своїх прав, свобод та законних інтересів;
визначено поняття нормативно-правового акта як таке мовно-документальне офіційне вираження волі громадянського суспільства (уповноважених ним органів), яке приймається в установленому порядку, містить юридичні норми та інші елементи правової системи і спрямований на ефективне регулювання суспільних відносин;
визначено поняття актів державного управління в сфері функціонування і структурної побудови органів, структур та підрозділів внутрішніх справ як підзаконні, владні, що мають юридично встановлені форми прийняття і провадження, нормативні рішення органів державного управління в сфері правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України, покликані виражати волю суб’єктів громадянського суспільства щодо захисту прав, свобод та законних інтересів громадянина і людини;
окреслено, керуючись правилами логічного переходу від об’єктивного до суб’єктивного та причинно-наслідковими взаємозв’язками, механізм суспільної детермінації управління в сфері органів внутрішніх справ наступним чином: соціальна природа – цілі органів системи Міністерства внутрішніх справ