Нормативно-правове забезпечення ефективності Управлінської діяльності ОВС України

У другому підрозділі “Критерії ефективності управлінської діяльності в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ” досліджено сутність показників функціонування органів системи МВС України, їх динаміку і взаємовплив, показано напрямки удосконалення останніх на сучасному етапі реформування органів внутрішніх справ.

З’ясовано, що ефективне використання ресурсного забезпечення управлінської діяльності в органах системи Міністерства внутрішніх справ і внутрішньоорганізаційних факторів відповідно до нормативно заданих цілей, запланованих заходів багато в чому залежить від проміжних факторів соціального та організаційно-психологічного характеру, тобто від темпераменту, активності й ініціативності виконавців поставлених правоохоронних завдань, їх мотивації і стимулювання, методів, способів та форм управління, психологічного клімату в тому чи іншому службово-трудовому колективі, соціального захисту осіб рядового і начальницького складу, міри врахування їх інтересів та індивідуальних особливостей. Розгляд зовнішньої і внутрішньої об’єктивації управлінської діяльності в ОВС як ключового моменту перетворення правоохоронних цілей і завдань в реальну дійсність суспільного життя дозволило дисертанту зробити наступний висновок: управлінська діяльність в органах системи Міністерства внутрішніх справ кінцевою своєю метою має такий соціальний стан, коли максимальною мірою будуть захищеними правоохоронні інтереси людини і громадянина, а також їх найрізноманітніших за формою і характером об’єднань. Такий соціальний ефект виникає лише внаслідок раціональної побудови системи управління в цих органах, правильного узгодження їх цілей, функцій, завдань, форм і методів діяльності із закономірностями, потребами й інтересами суспільства. Сутність даного соціального ефекту полягає також в тому, що він повинен бути сталим, прогресуючим, обіймати не тільки “знятий” результат вже здійсненої діяльності, але й бути джерелом наступного розвитку, виступати постійною і необхідною ланкою в ланцюгу безперервного відтворення суспільного життя.

Розділ ІІІ “Основні напрямки удосконалення нормативно-правового забезпечення ефективності управлінської діяльності в ОВС України” має три підрозділи. У першому підрозділі “Системний підхід до удосконалення нормативного забезпечення управління в органах внутрішніх справ” аналізуються існуючи нині методологічні підходи до визначення системи нормативно-правового забезпечення організаційно-структурної побудови та функціонування органів, структур та підрозділів внутрішніх справ, позначаються основні недоліки відповідного нормативно-правового забезпечення.

Доведено: з огляду на системність побудови і функціонування органів внутрішніх справ, системного характеру управління в цій сфері, системним повинно бути і нормативно-правове забезпечення ефективності управлінської діяльності в ОВС України. Підвищити ефективність управлінської діяльності в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ здатне лише таке нормативно-правове забезпечення, невід’ємними ознаками якого є системність, багатогранність, оптимальність та своєчасність. Показано: практика функціонування органів системи МВС України, управлінська діяльність в цій сфері та її нормативно-правове забезпечення не позбавлені низки недоліків, таких негативних рис, як неузгодженість їх поміж собою, фрагментарність правового регулювання важливих аспектів управлінської діяльності, відсутність системного підходу до врегулювання відповідного процесу управління.

У другому підрозділі “Розвиток нормативної бази діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ” окреслено й проаналізовано основні напрямки подальшого удосконалення нормативно-правового забезпечення організаційно-структурної побудови і функціонування ОВС України.

Обгрунтовано, що зміна політичних, соціально-економічних умов розвитку державності і громадянського суспільства в Україні призвела до необхідності перегляду цілей, завдань, форм і методів функціонування органів внутрішніх справ. Це з необхідністю призвело дану систему органів до кризового стану, коли існуюче нормативно-правове забезпечення органів системи МВС перестало відповідати нагальним вимогам суспільного життя. Значна кількість нормативних актів, їх нормативних приписів перетворилась у гальмуючі розвиток органів, структур та підрозділів внутрішніх справ елементи. Водночас, у більш тривалому історичному періоді такий кризовий стан не слід розглядати лише як негативний. Кризові явища – закономірні чинники розвитку будь-якої системи. Саме в цей період повинно відбуватись істинне переосмислення ролі і функцій ОВС, закладатися умови і передумови їх реформування відповідно до принципів побудови правової, демократичної, соціальної держави. Особливо підкреслюється у цьому аспекті роль відомчої науки, яка має своїм завданням вчасно дослідити ці зміни, дати їм відповідну оцінку і зробити обгрунтовані висновки щодо подальших напрямків удосконалення органів системи Міністерства внутрішніх справ України.

У третьому підрозділі “Удосконалення механізму правового регулювання управлінської діяльності ОВС України” на підставі попереднього розгляду основних елементів, складових нормативно-правового забезпечення управлінської діяльності в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ розроблено механізм правового регулювання діяльності означеної системи органів щодо захисту прав, свобод та законних інтересів учасників суспільних відносин.

Визначено, що механізм правового регулювання управлінської діяльності ОВС України – це насамперед система правових засобів, покликаних зробити управління в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ дієвим, оптимальним, ефективним. Даний механізм правового регулювання розглянуто з трьох найважливіших сторін: інструментальної, психологічної, соціальної. Інструментальний чи спеціально-юридичний аспект механізма правового регулювання управління в органах системи МВС охоплює увесь комплекс засобів, увесь юридичний інструментарій, задіяний в процесі правового регулювання організаційної побудови і функціонування органів, структур та підрозділів внутрішніх прав України, проходження служби їх особовим складом. Психологічний аспект механізму правового регулювання управління в ОВС характеризує формування і дію мотивів поведінки осіб рядового і начальницького складу в процесі здійснення відповідної управлінської діяльності. Це, по суті, свого роду проекція способів правового регулювання