Нормативно-правове забезпечення ефективності Управлінської діяльності ОВС України

диференційовано скорочену і розширену схематичні моделі управлінської діяльності в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ України. Скорочена модель має вигляд: “ресурсне забезпечення управлінської діяльності в органах системи МВС – витрати – результат”; розширена модель: “ресурсне забезпечення управлінської діяльності в органах системи МВС та відповідні внутрішньоорганізаційні фактори – проміжні соціальні та організаційно-психологічні фактори – витрати – результати виконання певних завдань та реалізації тих або інших функцій – кінцевий, загальний результат управлінської діяльності”;

окреслено основні завдання правотворчості в органах внутрішніх справ України, які полягають в забезпеченні: по-перше, управлінського впливу апаратів МВС, інших суб’єктів управління на систему підпорядкованих органів, структур та підрозділів, які безпосередньо реалізують процеси розкриття й розслідування злочинів, підтримання суспільної безпеки; по-друге, організації та удосконаленні процесу управління, гарантій законності в управлінській діяльності;

обгрунтовано необхідність розроблення проекту Концепції розвитку відомчого нормативно-правового забезпечення ОВС України;

аргументовано потребу створення кодифікованого акту – Кодексу правоохоронної діяльності ОВС України;

складено поняття механізму правового регулювання управлінської діяльності органів внутрішніх справ як системи правових засобів, що супроводжують, забезпечують процес управління таким чином, за якого досягнення правоохоронних цілей функціонування органів, структур та підрозділів відбувається якісно, повно і своєчасно.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані Міністерством внутрішніх справ, іншими суб’єктами влади при розробці проектів нормативно-правових актів України, призначених регулювати організаційно-структурну побудову і правоохоронну діяльність органів, служб та підрозділів внутрішніх справ.

Практична значущість дослідження також полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) в науково-дослідній роботі – для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань управлінської діяльності в органах внутрішніх справ; б) у правотворчості – при підготовці проекту Концепції розвитку відомчого нормативно-правового забезпечення ОВС України та Кодексу правоохоронної діяльності ОВС України; в) у правозастосуванні – рекомендації, які обгрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства в сфері управлінської діяльності органів внутрішніх справ; г) у навчальному процесі – положення та висновки дисертації можуть бути використані в юридичних та інших навчальних закладах при вивченні управлінських дисциплін, а також при розробці науково-практичних посібників й методичних рекомендацій.

Отримані дисертантом результати використовуються в навчальному процесі Національного університету внутрішніх справ на лекціях та практичних заняттях по теорії управління в органах внутрішніх справ, адміністративному, трудовому праву та соціально-правовому захисту працівників ОВС України.

Апробація результатів дослідження здійснювалась за допомогою видавничої, навчальної, пропагандистської роботи, шляхом розробки проектів нормативних актів та внесення пропозицій щодо змін у чинному законодавстві. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у наукових публікаціях автора, а також доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми роботи з персоналом в ОВС” (Харків, 1999), “Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології” (Харків, 2000), “Адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування” (Суми, 2000), засіданнях методологічного семінару науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України.

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у п’ятьох статтях, опублікованих в збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів‚ висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 191 сторінку. Список використаних літературних джерел складається із 125 найменувань і займає 10 сторінок.

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, об’єкт, предмет, мета, завдання і методологія дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ І “Соціально-правова характеристика управлінської діяльності в ОВС” містить три підрозділи. У першому підрозділі “Поняття та значення управлінської діяльності в ОВС України” аналізується методологічно-понятійний апарат управлінської діяльності в органах, структурах та підрозділах внутрішніх справ, визначається поняття останньої та засвідчується її важливість у справі захисту прав, свобод і законних інтересів учасників суспільних відносин.

В роботі підкреслюється, що управління в органах внутрішніх справ – це різновид державного управління і повинно забезпечувати взаємодію органів, підрозділів та служб системи Міністерства внутрішніх справ як єдиного цілого з метою виконання поставлених перед ними завдань і функцій. Безпосередньо процес управління в органах, структурах та підрозділах внутрішніх спав органічно пов’язаний з цілеспрямованим впливом на умови професійної підготовки, служби, праці, побуту й культури осіб рядового та начальницького складу. Зазначено, що органи внутрішніх справ як об’єкт управління в сфері правоохоронної діяльності держави в соціальному розуміння даного поняття являють собою комплекс діяльності людей, виокремлений із соціального середовища у вигляді ланки соціальної системи та представлений у вигляді особливої функції, реалізація якої потребує спеціального механізму управління. І елементно-структурний і функціональний аспекти об’єкта управління вимагають універсального засобу регулювання як організаційної визначеності певної сукупності людей, так і цільового функціонування даного організаційно оформленого службово-трудового колективу. Таким загальновизначеним засобом є нормативне забезпечення, що обумовлюється його сутністю як регулятора суспільних відносин, котрий має виявлятися в поєднанні загальносоціальних та суто групових інтересів шляхом формального державного закріплення міри свободи, рівності й справедливості. Обгрунтовано, що організаційна побудова системи управління в органах внутрішніх справ, визначення змісту управлінської діяльності, суб’єкта управління, функцій і завдань