Облік грошових коштів на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик"

Інкасове доручення Інкасове доручення – це документ за допомого якого стягується у безспірному порядку сума недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями. [14]

 

Усі зазначені платіжні інструменти (крім платіжних вимог) можуть використовуватися (за вибором) учасниками безготівкових розрахунків за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, а в нетоварному платіжному обороті – лише платіжні доручення і векселі.

Між готівковим і безготівковим оборотом існує тісна і взаємна залежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, змінюючи форму наявних грошових знаків на депозит у банках і навпаки.

Безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки й складає разом з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші одного найменування.

Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність (експорт, імпорт товарів, спільну діяльність, орендні операції тощо), підприємства України-резиденти використовують іноземну валюту як засіб платежу з іноземними партнерами (нерезидентами).

Операції в іноземній валюті – це господарські операції, вартість яких виражена в іноземних грошових одиницях або господарські операції що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Для переведення іноземної валюти в національну використовується валютний курс.

Валютний курс – це встановлений Національним банком курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. [5, с. 55, 57]

Операції в іноземній валюті слід відображати у валюті звітності, тобто перераховуючи суму в іноземній валюті у гривні із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операцій. Якщо на дату балансу або на дату здійснення розрахунків валютний курс змінився, виникають курсові різниці. [18, с. 66]

Величина зміни балансової вартості валютних цінностей є курсовою різницею. Курсова різниця – різниця між гривневою оцінкою відповідного майна або зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті, обчисленої за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку або на дату складання бухгалтерської звітності за звітний період, та гривневою оцінкою майна і зобов'язань, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату складання бухгалтерської звітності за минулий період, або на дату виникнення відкритої валютної позиції.

Для правильного ведення обліку курсових різниць необхідно визначити:

природу їх виникнення;

об'єкт обліку;

розмір балансової вартості іноземної валюти;

звітний період, в якому були здійснені операції, пов'язані з рухом валютних коштів.

Відповідно до П (С) БО 21 „Вплив змін валютних курсів» проводиться розмежування усіх валютних об'єктів обліку на монетарні та немонетарні статті.

Монетарні статті – це статті грошових коштів у Балансі, а також такі активи і зобов'язання, що будуть отримані або оплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Тобто, монетарні статті (активи і пасиви) передбачають одержання в майбутньому грошових коштів (або їх еквівалентів) – це власне гроші, їх еквіваленти, дебіторська заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) за договорами, що передбачають грошову компенсацію, а також нетоварна заборгованість, яка передбачає погашення (повернення) суми боргу грошовими коштами. Монетарні пасиви – аналогічна заборгованість, що буде погашатися і ротовими коштами.

Немонетарні статті – це статті, відмінні від монетарних. До них можна віднести заборгованості щодо отриманих (перерахованих) авансів, які відповідно будуть погашатися одержанням (поставкою) товарів. Отже, якщо спочатку за товарними операціями надійшли гроші, то передбачається погашення заборгованості зустрічним рухом товарів (робіт, послуг). Формальне визначення немонетарного активу наведено в Положенні. (стандарті) бухгалтерського обліку 19 „Об'єднання підприємств», згідно з яким немонетарні активи – це всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів і дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Курсові різниці підлягають визначенню лише за монетарними статтями балансу на дату здійснення розрахунків (ліквідації відкритої валютної позиції) та на дату звітності. [5, с. 60]

У ТзОВ «РЗВА-Електрик» є готівкові та безготівкові грошові кошти в національній та іноземних валютах (євро, долари, російські рублі) та грошові кошти в дорозі в національній та іноземній валюті.

 

 

Документальне оформлення господарських операцій здійснюється відповідно до наказу про облікову політику (додаток 1), однак даний наказ не розкриває питання про документальне оформлення операцій з грошовими коштами, що є суттєвим недоліком і потребує вдосконалення.

Технологічно бухгалтерський облік як процес розпочинається з виявлення, вимірювання і реєстрації фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції. Суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями на підприємстві здійснюється за допомогою документування.

Документування є важливою ланкою в ланцюгу функціонування бухгалтерського обліку. Це початок і основа бухгалтерського обліку. Без належно оформленого документа не може бути бухгалтерського запису, від нього залежать повнота і достовірність облікової інформації для користувачів. [19]

Документ – це письмове свідоцтво, яке підтверджує факт здійснення господарської операції, або права на її здійснення. [20, ст. 70]

Спосіб оформлення господарських операцій документами називається документацією. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку, оскільки служить для первинного спостереження за господарськими операціями, і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку. [19]

Первинний документ – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджуєть господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника)