Облік розрахунків зі соціального страхування на прикладі підприємства «Форум»

Внески до Пенсійного фонду сплачуються щоквартально – не пізніше 20-го квітня, 20-го липня, 20-го жовтня і 1-го лютого за звітний рік. Своєчасно несплачена сума внесків вважається простроченою заборгованістю, на яку нараховується пеня по день оплати включно з розрахунку 120% річних від облікової ставки Національного банку, яка діяла у період несплати.

Відрахування у Пенсійний фонд оформляються спеціальним розрахунком, у якому вказується дані про диференціацію фонду оплати за категоріями працівників та ставками, що застосовуються до них, а також сумою нарахувань.

На основі такого розрахунку складаються проводки:

• Д 23 «Виробництво» (основна заробітна плата робітників) ;
• Д 91 «Загальновиробничі витрати» (додаткова заробітна плата робітників та загальновиробничого персоналу) ;
• Д 92 «Адміністративні витрати» (заробітна плата персоналу управління) ;
• Д 93 «Витрати на збут» (заробітна плата робітників служби збуту і маркетингу) ;
• Д 94 «Інші витрати операційної діяльності» (заробітна плата невиробничого персоналу і матеріальна допомога всім категоріям працівників) ;
• Д 15 «Капітальні інвестиції» (заробітна плата працівників, зайнятих у будівництві, ремонті, випробувані основних засобів, виготовленні необоротних активів) ;
• Д 24 «Брак у виробництві» (заробітна плата робітників, зайнятих на виправленні браку) ;
• Д 99 «Надзвичайні витрати» (заробітна плата працівників, що зайняті ліквідацією наслідків стихійних лих на підприємстві) ;
• Д 39 «Витрати майбутніх періодів» (заробітна плата робітників та інших категорій працівників, які зайняті освоєнням нових видів продукції і виробництв) ;
• К 651 «Витрати за страхуванням» (з пенсійного забезпечення) на загальну суму нарахувань.

Утримання внесків у Пенсійний фонд із працівників підприємства здійснюється на підставі визначених тарифів (1% або 2%) і лише із фонду оплати працівників за трудовими угодами і договорами цивільно-правового характеру. При цьому складається запис:

• Д 66 «Розрахунки з оплати праці»;
• К 651 «Витрати за страхуванням» (субрахунок із пенсійного забезпечення).
• Перерахування внесків у пенсійний фонд оформляється записом:
• Д 651 «Витрати за страхуванням» (з пенсійного забезпечення) ;
• К 311 «Рахунки в банках» [12].

Законом «Про оподаткування прибутку» передбачене також добровільне страхування шляхом внесення коштів на пенсійний рахунок працівника. Такі внески формуються за рахунок заробітної плати працівника, а також коштів підприємства в розмірі не більшому 15% сумарного доходу працівника за звітний період.
При цьому складаються записи:

• Д 661 «Розрахунки з оплати праці» (за рахунок працівника) ;
• Д 23 «Виробництво» (91, 92, 93 та інші) (за рахунок підприємства) ;
• К 472 «Додаткове пенсійне забезпечення».

Перерахування коштів у додатковий пенсійний фонд (на спеціальний рахунок у банках для зарахування коштів на пенсійне забезпечення) здійснюється на основі платіжних доручень і оформляється записом:

• Д 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»;
• К 311 «Рахунки в банках».

Відрахування на державне обов'язкове соціальне страхування встановлено ЗУ «Про збори на обов'язкове соціальне страхування» від 26. 06. 97 р. № 402. Цей збір зобов'язані сплачувати всі юридичні та фізичні особи, які використовують працю найманого персоналу. До вказаного закону внесено зміни, тому з 22 лютого 2001 р. ставки внесків становлять:

для роботодавців – 2, 9% від суми фактичних витрат на оплату праці найманого персоналу в частині основної та додаткової оплати та інших виплат, які підлягають обкладанню прибутковим податком;

для найманих працівників – від суми оплати їх праці, котра включає всі види заробітної плати, яка підлягає обкладанню прибутковим податком з громадян:

• 0, 25% – для працівників, які мають заробітну плату до 150 грн. ;
• 0, 5% – для працівників, які мають заробітну плату понад 150 грн. ;
• 3, 4% – для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні та забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб, які виконують роботи за трудовими угодами і договорами цивільно-правового характеру.

Внески на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначаються розрахунком, на основі якого складаються проводки:

• Д 23 «Виробництво»;
• Д 91 «Загальновиробничі витрати»;
• Д 92 «Адміністративні витрати»;
• Д 93 «Витрати на збут»;
• Д 94 «Інші витрати операційної діяльності»;
• Д 99 «Надзвичайні витрати»;
• Д 15 «Капітальні інвестиції»;
• Д 24 «Брак у виробництві»;
• Д 39 «Витрати майбутніх періодів»;
• К 652 «Витрати за страхуванням» (з соціального страхування).

Для визначення рахунка, який дебетується, необхідно згрупувати загальний фонд оплати праці за категоріями працівників та виконуваними функціями.

З найманих працівників утримання внесків на соціальне страхування оформляється записом:

• Д 661 «Розрахунки з оплати праці»;
• К 652 «Витрати за страхуванням» (з соціального страхування).

Допомога з тимчасової непрацездатності нараховується відповідно до постанови КМУ від 27. 04. 1998 р. залежно від трудового стажу роботи в таких розмірах:

• до 5 років – 60% заробітку;
• від 5 до 8 років – 80% заробітку;
• понад 8 років – 100% заробітку.

Не залежно від стажу допомога в розмірі 100% середнього заробітку нараховується таким категоріям:

• працівникам, які мають дітей до 16-ти років (учнів до 18-ти років) ;
• ветеранам війни;
• працівникам 1-4 категорій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• допомога з вагітності та пологів;
• жінкам (чоловікам) військовослужбовців не строкової служби;
• працівникам – колишнім сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки.

Допомога визначається виходячи із середнього заробітку, в підрахунок якого береться оплата праці за 6 попередніх місяців. Для розрахунку приймаються всі види заробітної плати