Облік розрахунків зі соціального страхування на прикладі підприємства «Форум»

Шляхом ділення суми заробітку за два календарні місяці на кількість робочих днів у цьому періоді визначається середній денний заробіток. Він не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки чи подвійного окладу.

Допомога за час непрацездатності нараховується шляхом множення середньої денної оплати на число робочих днів за час непрацездатності і розмір оплати залежно від стажу.

Наприклад, працівник хворів у листопаді 10 робочих днів, стаж роботи 7 років 2 місяці. При цьому за шість попередніх календарних місяців його заробітна плата склала 2 054 грн., а відпрацьовано було 145 робочих днів.

Тарифна ставка становить 14 грн. за день, а тому середньоденний заробіток не повинен перевищувати 28 грн. (14х2).

Середньоденний заробіток дорівнює:

2 054 – 145 = 14 грн. 17 коп.

Отже, для визначення допомоги за час непрацездатності треба взяти 14 грн. 17 коп.

(14 грн. 17 коп. × 10 днів × 80%) / 100 = 113 грн. 36 коп.

Використання коштів спеціального страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється лише в тому випадку, якщо захворювання або травма не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Перші п'ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи, а починаючи з шостого дня непрацездатності до дня її відновлення або встановлення особі інвалідності, оплата здійснюється за рахунок коштів соціального страхування.

За рахунок коштів соціального страхування у 2001 р. допомога при народженні, похованні, по догляду за дитиною до 3-річного віку не здійснюється, а порядок її надання визначається Верховною Радою.

Допомога з тимчасової непрацездатності видається із першого дня за рахунок коштів страхування за таких обставин:

• догляд за хворою дитиною;
• догляд за хворим членом сім'ї;
• догляд за дитиною до 3-х років або дитиною-інвалідом віком до 16-ти років, у випадку хвороби матері або іншої особи, що доглядає дитину;
• при карантині, накладеному органами санітарно-епідеміологічної служби;
• при тимчасовому переведенні особи на легшу, нижчеоплачувану роботу;
• при протезуванні хворого у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;
• при санаторно-курортному лікуванні.
• Використання коштів на соціальне страхування за час непрацездатності здійснюється записом:
• Д 652 «Витрати за страхуванням»;
• К 30 «Каса» (виплати готівкою) ;
• К 31 «Рахунки в банках» (вартість придбання путівок в оздоровчі заклади) ;
• К 661 «Розрахунки з оплати праці» (оплата тимчасової непрацездатності).

Різниця між нарахованими внесками на соціальне страхування та використанням за призначенням сум повинна перераховуватися керівній організації профспілки записом:

• Д 652 «Розрахунки за страхуванням»;
• К 31 «Рахунки в банках».

Відрахування до фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття становлять:

• для роботодавців – 2, 1%;
• для працівників (крім працюючих пенсіонерів) – 0, 5%.

Працівники, що виконують роботи згідно з цивільно-правовими і трудовими угодами, не беруть участі у страхуванні на випадок безробіття. Фізичні особи, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах, сплачують внески на соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 3%, починаючи з серпня 2001 р.

Страхування на випадок безробіття передбачає: погашення виплат із безробіття; витрат, пов'язаних із професійною підготов-299

кою, перепідготовкою та профорієнтацією; допомогу безробітному та членам його сім'ї; дотацію роботодавцям для створення робочих місць, витрат на поховання безробітного.

Для одержання допомоги із безробіття потрібно дотримуватись певних правил. Працівник, з яким розірвано трудовий договір з ініціативи власника, повинен зареєструватися в службі зайнятості протягом 7-ми календарних днів після звільнення й отримати статус безробітного. Починаючи з 8-го дня після реєстрації нараховується допомога, яка відкладається до закінчення тримісячного терміну зберігання середньої заробітної плати за останнім місцем роботи в розмірі 75% та 50% – протягом наступних 6-ти місяців.

Працівникам, зареєстрованим у службі зайнятості і працевлаштування, допомога із безробіття виплачується не більше 360-ти календарних днів протягом двох років. Вона призначається в розмірі не меншому 50% від середньої заробітної плати за останнім місцем роботи з обмеженням не більшим 50% заробітної плати, яка складається в галузі за минулий місяць, та не нижчим мінімальної заробітної плати.

Нарахування у фонд соціального страхування на випадок безробіття оформляється записами:

• Д 23 «Виробництво»;
• Д 91 «Загальновиробничі витрати»;
• Д 92 «Адміністративні витрати»;
• Д 93 «Витрати на збут»;
• Д 94 «Інші витрати операційної діяльності»;
• Д 99 «Надзвичайні витрати»;
• Д 15 «Капітальні інвестиції»;
• Д 24 «Брак у виробництві»;
• Д 39 «Витрати майбутніх періодів»;
• К 653 «Розрахунки за страхуванням» (страхування на випадок безробіття).

Вся нарахована сума у фонд страхування на випадок безробіття повинна перераховуватись органами державної служби зайнятості та працевлаштування записом:

• Д 653 «Розрахунки за страхуванням» (на випадок безробіття) ;
• К 31 «Рахунки в банках» [15].

У «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, що викликало втрату працездатності», прийнятим Верховною Радою України від 23. 09. 1999 р. № 1105-XIV, передбачено страхування життя, здоров'я та працездатності персоналу підприємств, установ і організацій. Внески до цього фонду повинні сплачувати юридичні особи, починаючи з 1 жовтня 2001 р., в розмірі від 0, 2% до 13, 8% залежно від класу професійного ризику виробництва (охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення – 0, 2%, редакції та видавництва, освіта, культура і мистецтво, фінанси, кредит, страхування, пенсійне