політики чи фінансової стратегії неможливо. Кожне підприємство повинне самостійно визначати, які чинники і яким чином впливатимуть на його діяльність, та формувати таку фінансову стратегію, яка б мінімізувала ризики і сприяла збільшенню його прибутковості, підвищенню конкурентоспроможності та фінансової стійкості на ринку.
Успішне функціонування підприємства в ринкових умовах можливе за рахунок формування і реалізації виваженої маркетингової, фінансової та інвестиційної політики. Фінансова стратегія поєднує в собі ці складові і за допомогою реалізації оперативних й поточних планів дає змогу досягнути запланованих цілей. Фінансова стратегія повинна бути чіткою, логічною, збалансованою та обґрунтованою.
У процесі управління діяльністю підприємства доволі часто виникають непередбачувані проблеми виробничого чи фінансового характеру. Нерідко вони призводять до кризового стану, а то й банкрутства підприємства.
Щоб запобігти цьому, фінансові менеджери чи працівники фінансової служби повинні ретельно стежити за процесом реалізації стратегії і, в разі виявлення відхилень, здійснювати її коригування. Якщо ж уникнути кризи не вдалося, то фінансова стратегія приймає антикризовий характер, і фінансисти розробляють комплекс санаційних заходів, щоб повернути підприємство до стабільного фінансового стану. Як бачимо, фінансова стратегія повинна відповідати ще двом вимогам: гнучкість і мобільність, тобто зміна формулювання стратегії в зв'язку з певними обставинами не має призвести до збоїв у діяльності підприємства.
Підсумовуючи все викладене вище, можна зробити висновок, що фінансова стратегія є напрямним вектором управління фінансами підприємства, і без її належного формування суб'єкту господарювання дуже важко оминати фінансові проблеми під час здійснення виробничо-господарської діяльності у сучасному глобалізованому, динамічному і конкурентному ринковому середовищі.
1. 2. Організаційна структура фінансового менеджменту
Фінансовий менеджмент як економічний орган управління суб'єкта господарювання являє собою частину апарату управління.
Організаційна структура фінансового менеджменту, а також кадровий склад можуть бути побудовані різними способами залежно від розміру, виду діяльності, забезпеченості фінансовими ресурсами та умов функціонування суб'єкта господарювання. Фінансова служба не обов'язково виділяється як окремий підрозділ (у цьому разі оперативну фінансову діяльність здійснює бухгалтер), але для великих промислових підприємств характерне відособлення фінансової служби.
Служба фінансового менеджменту на промисловому підприємстві повинна керуватися чітко визначеними цілями, які мають бути сформульовані й закріплені внутрішніми документами, а також доведені до персоналу підприємства. Це сприятиме вирішенню поставлених завдань у належний термін і на необхідному організаційному рівні.
За умов ринку фінансовий менеджер стає однією з провідних фігур на підприємстві. Він відповідає за постановку фінансової проблеми на підприємстві й ухвалює найприйнятніший варіант її розв'язання. Фінансовий менеджер здійснює оперативну фінансову діяльність. Його обов'язки полягають у контролі за грошовими витратами на підприємстві. Найчастіше фінансовий менеджер входить до складу найвищого керівного персоналу, оскільки бере участь у вирішенні всіх основних питань, пов'язаних з управлінням підприємством.
Будь-яка організація відпрацьовує для себе взаємодію наявних рівнів управління й функціональних сфер у такій формі, щоб успішно досягти мети організації. Фінанси мають для підприємства виняткове значення, адже будь-яке підприємство потребує засобів для діяльності й розвитку. Тому створенню раціональної структури управління фінансами слід приділяти велику увагу.
Структура фінансових служб підприємства ПАТ «Волинь-Цемент» будується за лінійно-функціональним принципом, тобто має чітко означені функції кожного підрозділу і працівника. Очолює фінансову службу фінансовий директор на великих підприємствах.
Рис. 1. 1. Структура фінансових служб ПАТ «Волинь-Цемент»
Враховуючи необхідність виконання завдань, які стоять перед фінансовими службами, їхні структури значно різняться залежно від розмірів підприємств.
На середніх підприємствах, таких як ВАТ «Рокитнівський скляний завод» функції рахівництва виокремлюються й виконуються бухгалтерією. Фінансовий менеджер зосереджується на завданнях планування і прогнозування, аналізу, контролю, пошуку джерел фінансування тощо. При цьому працює в тісному зв'язку з головним бухгалтером.
1. 3. Функції фінансового менеджера
У керівництві фінансовою діяльністю ПАТ «Волинь-Цемент» головна дійова особа – фінансовий менеджер. Його функціональні обов'язки полягають в наступному:
- організація фінансової роботи на підприємстві;
- розробка прогнозів, проектів і планів укладання капіталу (пряме й венчурне укладання, укладання в цінні папери);
- оцінка різних варіантів укладень капіталу з урахуванням міри ризику й розміру отриманого доходу, добір оптимального варіанта;
- розробка перспективних і поточних фінансових планів, планів надходження й використання іноземної валюти;
- участь у розробці бізнес-плану суб'єкта господарювання в частині фінансових показників, а також фінансових нормативів;
- проведення валютної і кредитної політики;
- аналіз фінансового стану суб'єкта господарювання;
- контроль за виконанням планових показників.
Функції фінансового менеджера узагальнені в зразковій посадовій інструкції. Відповідно до функцій, які виконують фінансові менеджери, сформовані основні положення їхньої кваліфікаційної характеристики.
Кваліфікаційна характеристика фінансового менеджера висуває до нього вимоги у сфері його теоретичної підготовки і практичних навичок роботи. Вона складається з двох розділів «повинен знати» і «повинен уміти».
Повинен знати:
- теорію менеджменту;
- теорію фінансів, кредиту і грошового обігу;
- теорію фінансового менеджменту;
- бухгалтерський облік;
- економічну статистику, чинну статистичну звітність;
- чинне законодавство України в галузі фінансової, кредитної, валютної, банківської і біржової діяльності;
- основні нормативно-правові акти з міжнародних розрахунків і зовнішньоекономічної діяльності;
- види цінних паперів і порядок їх обігу;
- правила і порядок проведення операцій на внутрішньому фінансовому ринку України;
- основи здійснення операцій на міжнародному фінансовому ринку;
- основи економіки господарського суб'єкта;
- методологію й методику економічного аналізу;
- діловодство й кореспонденцію.
Повинен уміти:
- читати бухгалтерський баланс;
- розумітися на статистичній, бухгалтерській і оперативній звітності суб'єкта господарювання;
- розбиратися у фінансовій інформації, у тому числі закордонній;
- аналізувати результати виробничо-торговельної