Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ПАТ «Волинь-Цемент»

Коефіцієнт «якості» чистого грошового потоку надає узагальнюючу характеристику структури джерел формування чистого грошового потоку. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням частки чистого прибутку в його формуванні за рахунок зростання обсягів операційної діяльності. Він має нестабільний характер, а в 2009 році взагалі від’ємне значення, що свідчить про зменшення частки прибутку у чистому грошовому потоці. Що негативно характеризує ситуацію на підприємстві. 

Таблиця 2. 2

Показники управління грошовими потоками ПАТ «Волинь-Цемент» за 2008-2010 рр. 

№ п/пПоказники200820092010Відхилення, тис. грн. Відхилення, % 

2009-20082010-20092009/20082010/2009

123456789

Вихідні дані для розрахунку коефіцієнтів

1. Чистий прибуток від реалізації продукції, Прч183354144178-6655-39176-150833-21-105

2. Виплати за позички та кредити підприємства, К6076457277461139-3487403862-6705

3. Зміна запасів ТМЦ, що входять до складу активів4283, 39216, 7-76384933-16855115-183

Розрахунок коефіцієнтів

1Позитивні грошові потоки, ПГП2503862637154993213330-2137835-81

2Негативні грошові потоки, НГП38499, 23456424236013071437795979823

3Чисті грошові потоки, ЧГП211886-81927-373669-293813-291742-139356

4Якість формування грошових потоків, ГПя0, 87-1, 760, 02-2, 61, 8-303-101

5Коефіцієнт достатності грошового потоку, Кд3, 26-1, 23-0, 82-4, 50, 4-138-33

6Коефіцієнт ліквідності грошового потоку, Кл6, 500, 760, 12-5, 7-0, 6-88-85

7Коефіцієнт ефективності грошових потоків, Ке5, 50-0, 24-0, 88-5, 7-0, 6-104272

 

Висновок. Загалом показники управління грошовими потоками свідчать про дефіцит готівки на підприємстві у 2009 – 2010 р. р., що неминуче призведе до негативних наслідків:

• затримок у виплаті заробітної плати;
• зростання кредиторської заборгованості перед постачальниками та бюджетом;
• зростання частки простроченої заборгованості по кредитах банків;
• зниження ліквідності активів підприємства;
• зростання тривалості виробничого циклу через несвоєчасні поставки сировини і комплектуючих.

 

 

Головною метою управління прибутком є забезпечення збільшення добробуту власників підприємств на цей момент і у перспективі. Ця мета повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави і персоналу підприємства. Виходячи з головної мети, система управління прибутком дає змогу вирішувати такі завдання:

• забезпечення максимізації розміру прибутку, що формується відповідно до ресурсного потенціалу підприємства;
• забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку і допустимим рівнем ризику;
• забезпечення високої якості прибутку, що формується;
• забезпечення виплат необхідного рівня доходу на інвестований капітал власникам підприємства;
• забезпечення формування відповідного обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до завдань розвитку підприємства на майбутній період;
• забезпечення постійного зростання ринкової вартості підприємства;
• забезпечення ефективності програм участі персоналу щодо прибутку.

Для забезпечення чіткої дії механізму управління прибутком підприємства необхідно проаналізувати чинники впливу на прибуток підприємства.

Валова маржа (ВМ) :

  (2. 5)

де ПВ – постійні витрати;

Пр – прибуток.

Коефіцієнт валової маржі (КВМ) – це співвідношення суми валової маржі і суми виручки від реалізації

  (2. 6)

де В – виручка від реалізації

Виручка від реалізації, при якій забезпечується беззбиткова діяльність підприємства за умови неотримання прибутку, називається порогом рентабельності (ПР) і визначається таким чином

  (2. 7)

де ПР – поріг рентабельності;

У натуральному вимірі поріг рентабельності визначається так

  (2. 8)

де ПРнат – порогова кількість товару;

Ц – ціна одиниці товару;

ЗВод – змінні витрати на одиницю товару.

Запас фінансової міцності (ЗФМ) – це величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації без ризику покрити затрати.

Визначення запасу фінансової міцності підприємства

  (2. 9)

Якщо розрахувати отриманий обсяг запасу фінансової міцності у процентах до виручки від реалізації, то оптимальним значенням даного показника є 10% і більше.

Метод операційного левериджу побудований на зіставленні виручки від реалізації із загальними витратами, а також змінними та постійними витратами. Його зміст полягає в наступному. Будь-яка зміна виручки від реалізації продукції породжує ще значнішу зміну прибутку. Даний феномен має назву операційного важеля (ОВ), сила дії якого визначається за формулою

  (2. 10)

Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів.

 

Ступінь такої зміни залежить від співвідношення між постійними та змінними витратами підприємства, що називається коефіцієнтом операційного левериджу (Кол)

  (2. 11)

Співвідношення приросту суми валового прибутку та суми обсягу реалізації, що досягається за при певному коефіцієнті операційного левериджу, називають ефектом операційного левериджу (Еол) :

  (2. 12)

В табл. 2. 3. проаналізуємо показники управління прибутком підприємства ПАТ «Волинь-Цемент».

З даних табл. 2. 3 видно, що постійні витрати зростають значно вищими темпами ніж змінні, що свідчить про розподіл коштів підприємства нераціональним способом, що призведе до необґрунтованого підвищення собівартості продукції. Причому вже змінні витрати на 1 грн. продукції зростають. Підприємству доцільно переглянути такий розподіл коштів.

Дія операційного (виробничого, господарського) важеля проявляється у тому, що будь-яка зміна виторгу від реалізації завжди приводить до більшої зміни величини прибутку. Операційний важіль показує, у скільки разів