Оптимізація еколого-гігієнічних умов рекреацій Криму

Доказом впливу бактеріального забруднення прибережних морських вод на захворюваність ГКІ є той факт, що достовірний кореляційний зв’язок цих показників на протязі 11 років спостерігається лише у період курортного сезону (з травня по вересень), при цьому високий рівень зв’зку виявлений під час піку сезону купання (липень-серпень), в інші місяці та сезони року кореляції між цими показниками не встановлено. Слід зазначити, що коефіціент кореляції між визначеними показниками Е. Coli у морській воді та випадками захворюваності ГКІ дуже високий по всіх курортних регіонах. Регресійна модель залежності ГКІ від Е. Coli мала наступний вигляд:

ГКІ = 18, 56 ( 4, 63) + 0, 01 ( 0, 004) lg (E. Coli).

 

Таблиця 5

Коефіціенти кореляції абсолютних показників захворюваності ГКІ у досліджених курортних регіонах та середньокримських даних за літньо-осінні періоди 1990-2000 р. р. 

Місяці року Досліджені курортні регіони

Ялта Алушта Євпаторія Чорномор-ський р-н Раздольнен-ський р-н

травень 0, 68 0, 56 0, 95 -0, 34 -0, 45

червень 0, 15 0, 59 0, 77 -0, 29 -0, 68

липень 0, 53 0, 61 0, 93 -0, 35 -0, 79

серпень 0, 89 0, 84 0, 95 -0, 63 -0, 75

вересень 0, 98 0, 99 0, 65 -0, 66 -0, 57

 

Модель достовірна (F=7, 2; p<0, 02), всі коефіціенти моделі також достовірні (p<0, 02). За допомогою цієї моделі були розраховані критичні значення E. Coli, при перевищенні яких слід очікувати достовірного підвищення рівня захворюваності ГКІ, у порівнянні з фоновим значенням (18, 56 4, 63). Цей критичний рівень становить 950 клітин на 1 літр. За допомогою дісперсійного аналізу досліджувалась залежність показників захворюваності ГКІ та якості морської води (E. Coli) курортного регіону. Рівень захворюваності ГКІ значно відрізняється по різних територіях (F=32, 25; p<0, 001). Внесок території у динаміку показників захворюваності ГКІ складає 28, 4%. Аналогічну залежність від території також має концентрація Е. Coli (F=57, 08; p<0, 001). Внесок території у значення показників Е. Coli сягає 40%. Поряд з іншим нами виконано порівняльний аналіз сезоного коливання ГКІ на курортах та у сільській місцевості за 1990-2000 р. р. Аналіз свідчить, що у курортних регіонах влітку при підвищенні рекреаційного навантаження та дефіциті питної води спостерігається високий рівень захворюваності ГКІ, а у сільських районах, де відсутне значне рекреаційне навантаження, захворюваність ГКІ нижча при такому ж дефіциті питної води. Крім того, за допомогою регресійного аналізу вивчена залежність захворюваності ГКІ від частоти виявлення у питній воді Е. Coli. Модель мала наступний вигляд:

ГКІ = -13, 47 ( 8, 19) + 16, 32 ( 3, 15) log (E. Coli).

Ця модель дозволила нам розрахувати критичні рівні забруднення питної води, яка достовірно підвищує захворюваність ГКІ. Таким рівнем у нашій моделі є колі-індекс, що дорівнює 10. Внаслідок аналізу встановлено, що при достовірному коефіціенті кореляції (p<0, 05) існує зв’язок між рівнем захворюваності ГКІ та водозабезпеченням у літній період року серед місцевого населення і рекреантів всіх груп (організованих та неорганізованих). Таким чином, можна стверджувати, що чим вищий відсоток забезпеченості питною водою населення, тим нижча захворюваність ГКІ. Отримані дані свідчать про суттєвий вплив бактеріального забруднення морської води на погіршання епідемічного стану у перевантажених рекреантами курортах, в той же час коли у малоосвоєних перспективних курортних зонах Раздольненського і Чорноморського районів бактеріальне забруднення морських вод та захворюваність населення ГКІ навіть у період сезону купання значно нижча за середньокримські показники, що пов’язано з незначним рекреаційним навантаження. Вказані райони Крима як за епідеміологічним, так і екологічним станом є вельми перспективними для курортного освоєння.

З метою покращення епідеміологічного стану на провідних курортах Криму необхідно термінове проведення комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на зниження бактеріального забруднення рекреаційних морських вод.

 

В роботі вирішена актуальна еколого-гігієнічна проблема подальшого використання та розвитку оздоровчо-рекреаційного потенціалу АР Крим. Вперше науково обгрунтована необхідність еколого-гігієнічного функціонального зонування території, встановлення округів та зон санітарної охорони курортів Криму, забезпечення інженерної інфраструктури, пріритетність розвитку закладів сімейного та короткочасного відпочинку, освоєння нових рекреаційних територій.

Встановлено, що курорти Великої Ялти, Алушти, Євпаторії характеризуються високими рівнями забруднення навколишнього середовища і курортно-оздоровчих зон у зв’язку із надмірним рекреаційним навантаженням та інтенсивною господарською діяльністю. Так, 38, 7-42, 6% від загальної кількості відпочиваючих припадає на південний берег Криму, що призвело до різкого зниження інтенсивності процесів природного самоочищення прибережних зон моря, внаслідок чого території Алушти та Великої Ялти віднесено до помірно забруднених, а м. Ялта – до забруднених.

Встановлено, що рекреаційно-оздоровчий потенціал пляжів та прибережної зони моря в районі Великої Ялти, Алушти, Євпаторії практично вичерпаний. Інтенсивне їх використання за таких умов може негативно відбитися на здоров’ї населення та рекреантів. Так, рівні забруднення прибережних морських вод цих регіонів за нафтопродуктами, детергентами, важкими металами, фенолами у 2-20 разів перевищують ГДК, рівні ЛКП багатократно перевищують допустимі.

На підставі комплексних досліджень доведено, що охорона курортів Криму від антропогеного забруднення неможлива без науково обгрунтованих округів та зон санітарної охорони курортних ресурсів. Обгрунтовано і розроблено якісно нові кількісні