Оптимізація еколого-гігієнічних умов рекреацій Криму

Показано, що рівень та якість водозабезпечення та водовідведення на курортах у період курортного сезону є лімітуючими санітарно-епідеміологічними критеріями для подальшого розвитку санаторно-курортної справи у Криму. Встановлено, що дефіцит забезпечення питною водою під час оздоровчого сезону в Ялті становить до 37%, в Алушті – до 44%, в Євпаторії – до 18%.

Доведено, що недостатне водопостачання питної води та високі рівні бактеріального забруднення прибережних морських вод (перевищення епідемічно безпечного граничного рівня колі-індексу у 3, 4-42, 3% зразках морської води пляжів) у літньо-осінній період у Ялті, Алушті, Євпаторії призводить до підвищення захворюваності гострими кишковими інфекціями населення та рекреантів (коефіціент кореляції понад 0, 7).

Розроблена система оціночних показників пляжів (11 показників) дозволяє об’єктивно оцінити санітарно-гігієнічний стан курортів та пляжів, які можуть розглядатися як інтегральний показник оцінки функціонуючої інфраструктури морських курортів на їх відповідність розробленим гігієнічним критеріям за IV категоріями якості.

На підставі порівняльного аналізу стану прибережної зони моря, пляжів, якості водопостачання, рівнів захворюваності ГКІ до початку курортного сезону та у літній період при максимальному рекреаційному навантаженні доказаний негативний вплив існуючих рекреаційних навантажень на санітарно-гігієнічний стан Ялти, Алушти, Євпаторії та обгрунтована необхідність роззосередження потоку відпочиваючих на перспективних мало освоєних територіях Чорноморського узбережжя Криму.

На підставі комплексного аналізу санітарно-гігієнічного та екологічного стану різних курортних територій АР Крим розроблено практичні рекомендації, спрямовані на більш раціональне використання рекреаційного потенціалу Криму. Рекомендовано прискорити освоєння за розробленими підходами нових перспективних курортних зон. В основу рекомендацій покладені принципи формування інфраструктури курортів з максимальною централізацією водопостачання та широкомасштабного впровадження локальних систем очищення стічних вод з їх подальшим використанням для санітарно-технічних потреб та зрошування зелених насаджень, що виключають скид стічних вод у прибережну зону моря.

 

 

Для АР Крим заходи спрямовані на збереження унікальних рекреаційних ресурсів, оптимальне і раціональне їх використання є пріоритетними для існування та подальшого розвитку курортно-оздоровчої справи. Вважаємо за доцільне рекомендувати:

1. На державному рівні (Кабінети Міністрів України та АР Крим) сприяти розвитку санаторно-курортної та комунальної інфраструктури нових мало освоєних перспективних курортних зон Криму, особливо територій західного та південно-східного узбережжя. Для цього необхідно розробити комплексну програму першочергових заходів пов’язаних з питаннями централізованого водопостачання, включно з освоєнням нових джерел, та вдосконалення водовідведення за рахунок впровадження локальних систем очищення.

2. На територіальному рівні (Кабінет Міністрів та МОЗ АР Крим) необхідно

з метою оздоровлення довкілля на традиційних курортах ПБК та підвищення їх статуса здійснити корегування Генплану (1975 р.) Великої Ялти на основі концептуальних еколого-гігієнічних вимог з функціонального зонування територій;

розробити нормативний документ щодо встановлення меж округів та зон санітарної охорони курортів Криму;

створити науково-обгрунтовану міжвідомчу стратегію щодо усунення та попередження забруднення курортного середовища, що сприятиме кардинальному покращенню еколого-гігієнічного стану курортів.

3. На галузевому рівні (МОЗ АР Крим) для подальшого розвитку існуючих курортних зон здійснити корегування раніше розробленої документації з планування курортів, в якій слід переглянути ємність та структуру курортних закладів, переорієнтувавши їх на будівництво кемпінгів, мотелів, турготелів, а також закладів для короткочасного відпочинку населення.

Все це дозволить використовувати наявний курортний потенціал Криму не лише у найближчі роки, а й у перспективі.

 

 

Шибанов С. Э., Михайлов В. В., Кровякова М. Т. Анализ экологической ситуации в Крыму // Таврический медико-биологический вестник. – 1999. – №1-2. – С. 126-132.

Кровякова М. Т. Некоторые вопросы экологии курортных регионов АР Крым // Гигиена населенных мест. – Киев, 2001. – Вып. 38. – Т. 1. – С. 100-104.

Кровякова М. Т., Шибанов С. Э. Влияние рекреационной нагрузки на бактериальное загрязнение прибрежных морских вод куроров Крыма // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2001. – №4. – С. 75-78.

Кровякова М. Т., Шибанов С. Э., Савотин В. Е. Влияние микробного загрязнения прибрежных морских вод курортов Крыма на эпидемиологическую ситуацию // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. – №1. – С. 98-100.

Кровякова М. Т. Анализ работы и проблемные вопросы санэпидслужбы Автономной Республики Крым // Довкілля та здоров’я. – Київ, 2002. – №3 (22). – С. 46-48.

Кровякова М. Т., Станкевич В. В., Антомонов М. Ю. Интегральная оценка пляжей в зонах водных рекреаций Крыма // Гігієна населених місць. – Київ, 2002. – Вип. 39. – С. 19-24.

 

 

Кровякова М. Т. Оптимізація еколого-гігієничних умов рекреацій Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 02. 01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеева АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню комплексу санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і екологічних заходів з оздоровлення зон рекреацій для планування подальшого розвитку санаторно-курортної справи у Криму на підставі оцінки еколого-гігієничного стану різних рекреаційних зон Криму – Великої Ялти, Алушти, Євпаторії, Раздольненського та Чорноморського районів. Встановлено, що рекреаційні резерви традиційних курортів практично вичерпані, що вимагає розвитку більш екологічно придатних для цього нових перспективних курортних зон, таких як західні