Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація анімаційної діяльності

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
163
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Перерахуйте позитивні властивості аква-аеробіки.

Поясніть особливості використання води для організації занять в басейні.
 
Модуль 3. Особливості гри як освітньо-виховного засобу.
Музична і танцювальна анімація: історія, види, форми.
 
Лекція 9. Гра як ефективна форма анімаційної діяльності в туризмі.
 
9. 1. Гра у освітньо-виховному процесі.
9. 2. Класификація ігор.
9. 3. Психолого-педагогічні можливості гри.
 
9. 1. Гра у освітньо-виховному процесі.
 
У Педагогічному енциклопедичному словнику пропонується таке визначення гри: «... це форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння громадського досвіду. У грі, як особливому історично виниклому виді громадської практики, відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання і засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості».
Проаналізувавши визначення гри, ми приходимо до висновку, що гра є одним з прадавніх засобів виховання, навчання і розвитку. Гра є найважливішим способом передання накопиченого досвіду від старшого покоління молодшому. З її допомогою можна моделювати життєві і учбові проблемні ситуації. В процесі гри використовується і збагачується особистий досвід.
Акцентуючи увагу на освітньому значенні цього виду людської діяльності, фахівець в області активних методів навчання Д. Н. Кавтарадзе відмічає, що «ігри – це спосіб групового діалогічного дослідження можливої дійсності в контексті особових інтересів». Кращого освітнього середовища просто неможливо собі уявити, що вже є загальновизнаним фактом. Проте, як вважають багато фахівців, ігри бувають різні: одні відводять від реальності, інші допомагають адаптуватися до неї. Освіта має справу тільки з тими іграми, які сприяють адаптації учнів до реальних умов довкілля, в першу чергу, соціальним.
Педагогічна гра має істотні ознаки – чітко поставлену мету навчання і педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені і характеризуватися учбово-пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма зайняття створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб спонукання, стимулювання учнів до учбової діяльності.
Реалізація ігрових прийомів і ситуацій на зайнятті відбувається по наступних напрямах:
  • дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;
  • учбова діяльність підпорядковується правилам гри;
  • учбовий матеріал використовується як її засіб;
  • у учбову діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичне завдання в ігрове;
  • успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом.
Спираючись на дослідження, проведені науковцями, ми виділяємо наступні компоненти ігрової технології:
  • мотиваційний,
  • орієнтаційний,
  • цільовий,
  • змістовно-операційний,
  • цілісно-вольовий,
  • оцінний.
Мотиваційний компонент пов'язаний з відношенням учнів до змісту, процесу діяльності. Він включає мотиви, інтереси і потреби учнів в грі. Мотивація полягає в самому процесі гри. Орієнтаційний компонент пов'язаний з прийняттям такими, що вчаться цілей учбово-пізнавальної діяльності, моральних установок, цінностей. Цінності, ставши особово значимими, стають регуляторами ігрової поведінки учнів. Змістовно-операційний компонент припускає оволодіння такими, що вчаться змістом учбового матеріалу, їх здатність спиратися на наявні знання і способи діяльності. Ігрова дія характеризується свідомою метою, на яку воно спрямоване. Дія визначається не лише метою, але і реальними предметними умовами – системою орієнтирів. Ціннісно-вольовий компонент забезпечує високу міру цілеспрямованості пізнавальної активності, включає увагу, надає емоційну забарвленість грі у вигляді переживань. Цей компонент спрямований на розвиток особового орієнтування як особливого виду соціально-культурного досвіду, освоєння якого здійснюється на основі емоційно-ціннісного відношення до світу. Оцінний компонент гри забезпечує звірення результатів ігрової діяльності з метою гри. Змістом оцінного компонента є систематичне отримання інформації про хід пізнавальної діяльності. Оцінний компонент забезпечує самоврядування процесом гри. Усі розглянуті компоненти цієї структури знаходяться в тісному взаємозв'язку, їх не можна відокремити один від одного, усі вони визначають технологічну структуру гри.
 
9. 2. Класификація ігор.
 
Ігри нині виходять на новий, високий рівень, використовуються різноманітно і результативно. Не заперечуючи інших підходів до їх класифікації, за її основу пропонується узяти людську діяльність, яку ігри відбивають. З одного боку, така діяльність, її вертикальні і горизонтальні зв'язки – це дозвілля (власне гра), пізнання, праця, спілкування. З іншого боку – це інтелектуально творча і соціальна діяльність. Ці види діяльності мають свої моделі, структури, функції, елементи, результати. З цієї позиції усі ігри підрозділяються на наступні види:
Фізичні і психологічні ігри і тренінги – рухові (спортивні, рухливі, моторні), екстатичні (такі, що приводять в захват і стан екстазу), і розваги, що звільняють від комплексів, стресів, лікувальні ігри і забави.
Інтелектуально-творчі ігри – предметні забави, сюжетно-інтелектуальні, дидактичні ігри (учбово-предметні, повчальні, пізнавальні), будівельні, трудові, технічні, конструкторські електронні, комп'ютерні і інші; ігрові методи навчання.
Соціальні ігри – творчі, сюжетно-ролеві (наслідувальні режисерські, ігри-драматизації, ігри-марення), ділові ігри (організаційно-діяльнісні, організаційно-комунікативні ролеві, імітаційні).
Комплексні ігри – колективно-творча дозвіллєва діяльність.
Шоу-ігри – конкурси, вікторини, лотерея, аукціони.
Розглядаючи їх з точки зору жанрової і тематичної, можна виділити музичні, спортивні, інтелектуальні, професійні і т. д.
Ігри можна класифікувати за зовнішніми ознаками: змістом, формою, місцю проведення, складу і кількості учасників, міри регулювання і управління, наявності аксесуарів.
За змістом. Це визначальна сторона гри, вона представляє єдність усіх складових елементів: її властивостей, внутрішніх процесів, основної ідеї гри, її сенсу як соціального явища. Зміст включає фабулу, тему, інтригу, завдання гри. За змістом гри з готовими правилами підрозділяються на спортивні, рухливі, інтелектуальні (дидактичні), будівельні і
Фото Капча