Організація дільниці з виробництва темброблоків

Вступ

 

В умовах становлення ринкових відносин вивчення економіки підприємства набуває особливої актуальності, оскільки саме підприємство є основним суб’єктом господарської діяльності країни. Підприємства як самостійні ланки економіки виробляють продукцію, надають різноманітні послуги як з метою задоволення потреб населення, так і для власного виробництва. Сучасне підприємство – це складна система, що об’єднує і використовує різноманітні ресурси: людські, матеріальні, фінансові, інформаційні тощо. Ефективне управління підприємствами неможливе без вивчення їх сутності та взаємозв’язків. Від того, як підприємства використовують власні ресурси, наскільки якісною та конкурентоспроможною є вироблена ними продукція, як вони здійснюють інноваційні перетворення, значною мірою залежать добробут населення й економічна могутність держави загалом.

 Термін "електроніка" виник середині ХХ століття, він відобразив інтенсивність розвитку радіоелектроніки, її засобів і методів, як і розробку й застосування нових електронних приладів, з урахуванням яких будується радіоапаратура. Нині до радіоелектроніки відноситься радіотехніка і електроніка. З ним з нею пов'язані автоматика і обчислювальна техніка. Сучасна радіоапаратура дозволяє передавати звуку і зображення, визначати відстань між двома точками, як на землі та і в космосі. З допомогою радіоапаратури, здійснюють запуски штучних супутників, ведеться наукове дослідження. Важко назвати область народного господарства, де не застосовують електроніку. Її застосовують у медицині, у виробництві, сільському господарстві й у побуті. 

 Настав час, коли рівень виробництва радіоелектронної апаратури стає одним із чинників, який визначає рівень технічного розвитку. Багато проблем радіотехніки сприяли винаходу нових й вдосконаленню існуючих електроприладів. Ці прилади застосовують у радіозв'язку, телебаченні, під час запису і відтворення звуку, в радіолокації, радіоуправлінні та інших областях радіоелектроніки. Застосування електронних приладів дає змогу проводити різноманітні дослідження та застосування, зокрема такі, які не мають нічого спільного з електронікою. Електронні прилади та інші пристрої стали потужними коштами наукових досліджень, автоматизації, функціях контролю виробничих процесів. 

 Я пропоную організувати дільницю по виготовленню темброблоків на мікросхемі КР174ХА53. Їх застосування досить поширене у звуковій техніці. Перевага цього темброблоку – мікросхема є цифровою, регулювання гучності, тембру низьких і високих частот здійснюється кнопками, а не резисторами, що в свою чергу зменшує вартість. 

 Об’єктом дослідження є організація дільниці з виробництва темброблоків.

 Основні завдання:

1) визначення типу виробництва,

2) розрахунок кількості робочих місць, виробничої площі та чисельності промислово-виробничого персоналу;

3) організація праці на дільниці;

4) розрахунок витрат і ціни;

5) визначення доцільності виробництва.

 

 

Особливості діяльності підприємства, специфіка конкретних технічних та організаційних рішень істотно залежать від типу виробництва. 

Тип виробництва – це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне й масове.

 Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається. 

 Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним. 

 Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного й тривалого виготовлення однакових виробів.

 Робочі місця одиничного виробництва характеризуються виконанням різноманітних операцій над різними деталями в межах технологічних можливостей устаткування. Через часту зміну предметів праці багато часу витрачається на переналагоджування устаткування.

 Виконання різноманітних операцій за умов недостатньо опрацьованих унаслідок частої зміни об'єктів виробництва технологічних процесів потребує висококваліфікованих робітників.

 На робочих місцях серійного виробництва виконуються операції над обмеженою номенклатурою деталей, які обробляються періодично партіями. Застосовується універсальне та спеціальне устаткування, що розміщується як технологічними групами, так і за предметним принципом. Кваліфікація робітників у цілому може бути середньою, за винятком тих висококваліфікованих спеціалістів, які працюватимуть на машинах з ЧПК та на гнучких автоматизованих лініях.

 Залежно від широти номенклатури, величини партій, періодичності їхньої обробки серійне виробництво поділяється на дрібносерійне, середньосерійне і великосерійне. Робочі місця дрібносерійного виробництва за своїми характеристиками близькі до робочих місць одиничного виробництва з дещо меншою кількістю операцій, які на них виконуються, оскільки предмети обробляються малими партіями. Для робочих місць середньосерійного виробництва характерне ще більше обмеження кількості виконуваних операцій, оскільки партії виробів стабільно повторюються. Устаткування має більш високий рівень спеціалізації. На робочих місцях велико серійного виробництва предмети обробляються великими партіями, устаткування спеціалізоване.

 Робочі місця масового виробництва характеризуються постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці. Устаткування є вузько спеціалізованим, застосовується спеціальне оснащення. Принцип розміщення устаткування — предметний. Виконання елементарних операцій на потокових лініях не потребує високої кваліфікації робітників, але на автоматизованих системах їхня кваліфікація має бути на рівні техніка чи навіть інженера.

 Підприємства одиничного виробництва виготовляють продукцію в одиничних екземплярах, що не повторюються взагалі або повторюються нерегулярно. На дільницях і в цехах переважають одиничні процеси, але є робочі місця та цілі підрозділи із серійним виробництвом уніфікованих деталей і вузлів для різних виробів (шестерні, валики, кріпильні деталі, ручки, контрольні прилади тощо). До підприємств одиничного виробництва належать заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування та ін.

 Підприємства серійного виробництва випускають серії виробів обмеженої номенклатури, які періодично повторюються. Серія – це певна кількість виробів одного типорозміру, що виготовляється за незмінною технічною документацією. На серійних підприємствах робочі місця переважно