Організація і керування оплати праці Запорізької ТЕС

Організація праці повинна розглядатися з двох сторін : по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємозалежних елементів і відповідає цілям виробництва ; по-других, як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень у відповідну організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і технології [6].

Таким чином, при сформованій ситуації в країні, питання організації заробітної плати і формування рівня є найбільш актуальними і важливими.

Ціль дипломної роботи – аналіз фонду оплати праці, преміювання на підприємстві, удосконалювання оплати праці працівників Запорізької тепловій електростанції.

Задачі дипломної роботи:

1. Аналіз фонду оплати праці Запорізької тепловій електростанції (За ТЕС);

2. Аналіз фінансової діяльності підприємства;

3. Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства;

4. Планування основних техніко-економічних показників і фонду оплати праці За ТЕС.

 

 

Ефективність праці в значній мірі визначається діючою системою заробітної плати. Питання організації заробітної плати і формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, тому що включають насущні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина в значній мірі характеризує рівень матеріального благополуччя всіх членів суспільства. З іншої сторони її правильна організація зацікавить працівників підвищувати ефективність виробництва, і тому безпосередньо впливає на темпи і масштаби соціально-економічного розвитку країни. Заробітна плата – це виражена в грошовій формі частина валового національного продукту, що виплачується працівникам відповідно витраченого їм праці.

Залежність заробітку від виконаного обсягу робіт створює умови для росту продуктивності праці, матеріально зацікавлює працівників у результатах як індивідуального, так і суспільної праці.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що входять у собівартість продукції, робіт, послуг на окремому підприємстві.

Відповідно до закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно – ділових якостей працівників, результатів їхньої роботи і господарської діяльності підприємства.

Як важлива соціально – економічна категорія, заробітна плата в ринковій економіці повинна виконувати такі функції:

1) Відтворювальна функція полягає в забезпеченні працівників і членів їхніх родин необхідними життєвими благами для поновлення робочої сили. У цій функції реалізується економічний закон росту потреб. Ця функція тісно зв’язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із установленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

2) Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості і якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати діяльності підприємства. Ця залежність повинна бути такий, щоб заохочення вели до поліпшення результатів праці.

3) Регулююча функція полягає в оптимізації розміщення робочої сили по регіонах, галузях, підприємствах з урахуванням ринкової кон’юнктури. Формування ефективне функціонуючого ринку праці припускає волю кожного найнятого працівника самостійно вибирати місце роботи, а його прагнення до поліпшення життєвого рівня припускає професійні переміщення в пошуках такої роботи, що максимально задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, у ринкових умовах велика заробітна плата на ефективних робочих місцях стимулює перехід сюди працівників з неефективних робочих місць.

4) Соціальна функція заробітної плати відбиває міру живої праці при розподілі фонду споживання між найнятими працівниками і власниками засобів виробництва. Соціальне значення цієї функції лежить у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між працівниками і власниками засобів виробництва, і, по-друге, при розподілі між працівниками відповідно до їх трудового внеску.

Заробітну плату з практичної точки зору можна охарактеризувати як плату, що надається за використання праці, або як ціну витраченої праці.

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату [38].

Номінальна заробітна плата являє собою суму засобів, отриману працівником за визначений розрахунковий період (день, місяць, рік).

Реальна заробітна плата – це кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату. Іншими словами, реальна заробітна плата - це купівельна вартість номінальної заробітної плати. Природно видно, що реальна заробітна плата залежить від номінальної і від рівня цін на товари і послуги. Цю залежність можна записати так:

 

Ір.з.п. = Ін.з.п. / Іц.

де Ір.з.п. – індекс реальної заробітної плати;

Ін.з.п. – індекс номінальної заробітної плати;

Іц. – індекс цін 

 

Якщо ціни на товари ростуть швидше, ніж номінальна заробітна плата, то реальна заробітна плата зменшується.

 

 

Оплата праці – це обов’язок роботодавця по виплаті найманому робітнику зароблених ним засобів за виконання роботи, зробленій послуги відповідно до