Організація і методика аудиту поточних зобов’язань

У ході здійснення господарських операцій підприємства вступають з іншими господарюючими суб'єктами в певні економічні взаємовідносини, наслідком яких є виникнення зобов'язань. Зобов'язання є основним джерелом формування засобів для більшості сучасних підприємств і тому виступають суттєвою складовою частиною господарських операцій економічних суб'єктів з точки зору їх фінансової стабільності. Через це актуальними стають питання аудиту зобов'язань з метою надання повної і правдивої інформації для прийняття управлінських рішень щодо визначення фінансового стану підприємства, результатів його діяльності та розвитку у подальшому майбутньому.

Характерною ознакою зобов'язань є часові межі. Так, в залежності від строку виконання зобов'язання поділяють на:

• поточні, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців;
• довгострокові – це всі зобов'язання, які не є поточними; - забезпечення, тобто зобов'язання з невизначеною сумою або часом погашення;
• непередбачені зобов'язання, що можуть виникнути внаслідок минулих подій та існування якого може буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій.

За часом виникнення зобов'язань їх можна поділити на реальні (що виникли і не припинили своєї дії) і майбутні (умовою виникнення яких є обставини, відносно яких невідомо, стануться вони чи не стануться).

В умовах ринкової економіки, коли ризики для суб'єктів господарювання досить високі, повинна зрости роль аудиту.

Проведення аудиту полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами.

Зобов'язання виникають через існуючі обов'язки підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Як правило, підприємство має кілька видів зобов'язань і значну кількість кредиторів. Отже, користувачам фінансової звітності необхідно мати можливість визначати величини і типи заборгованостей із фінансових звітів. Перевірка фінансових звітів аудиторами є достатнім для того, щоб користувачі були впевнені у тому, що всі зобов'язання належним чином визначені, оцінені та включені до фінансових звітів відповідно до вимог чинного законодавства та П (С) БО. Щоб задовольняти ці вимоги, кредиторська заборгованості повинна бути визначена та класифікована належним чином.

В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин актуальним є створення ефективного внутрішнього аудиту та вдосконалення його структури.

Сьогодні на підприємствах майже відсутні спеціальні служби внутрішнього аудиту, що дало б змогу запропонувати комплекс заходів, направлених на створення, постійне впорядкування та удосконалення системи внутрішнього аудиту з метою забезпечення інформацією керівництва про стан розрахунків для прийняття управлінських рішень та складання звітності.

При створенні цієї служби слід враховувати: економічну ефективність від її діяльності, способи відшкодування витрат на аудит; величину підприємства і його фінансові можливості. На підприємстві доцільно розробити і затвердити «Положення про організацію системи внутрішнього аудиту», що дозволило б регламентувати діяльність служби внутрішнього аудиту. В посадових інструкціях внутрішніх аудиторів повинні чітко визначатися їх функціональні обов'язки, а внутрішнім аудиторам повинні надані можливості доступу до будь-якої необхідної їм інформації.

У процесі планування внутрішнього аудиту важливим етапом є розробка програми проведення перевірки операцій з обліку кредиторської заборгованості, що визначає характер, терміни і обсяги запланованих прийомів і способів аудиту. Також доцільною є розробка класифікатора можливих порушень і помилок, ймовірність виникнення яких на конкретному підприємстві є значною. Програма може бути значно деталізована відповідно до кожного виду дебіторської та кредиторської заборгованості. Так, в програму аудиту кредиторської заборгованості можуть бути включені питання: перевірка критеріїв оцінки кредиторської заборгованості; перевірка правильності відображення кредиторської заборгованості; перевірка правильності кореспонденції і відображення операцій з обліку кредиторською заборгованості; відображення результатів операцій з кредиторською заборгованістю в регістрах обліку і формах звітності та ін. [18].

При проведенні перевірки в умовах комп'ютерної обробки даних потрібно застосувати програмний «конструктор» на базі інтеграції функціонального модуля з підсистемами, що пов'язані з фінансовими та виробничими аспектами управління. Це дозволить скоординувати планову послідовність закупок і видачу дозволу, надасть свободу маневру у виборі способів платежу. Дозволити також своєчасно виявляти недопустимі види кредиторської заборгованості, зокрема, безнадійну заборгованість та правильне і своєчасне її списання, що дасть змогу отримати достовірну інформацію, необхідну при формуванні та відображенні фінансових результатів; створити якісну інформаційну базу по кредиторській заборгованості для учасників розрахунків, яка необхідна для попередження ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, що дасть змогу підвищити якість управління розрахунками підприємства [23].

Таким чином, запропоновані методи удосконалення внутрішнього аудиту дозволяють постійно контролювати та моніторити ситуацію з кредиторською заборгованістю, вчасно і вірно приймати управлінські рішення, уникати складних і суперечних ситуацій з кредиторами.

 

 

У ході виконання курсової роботи були розглянуті питання проведення аудиту операцій, пов’язаних із основними поточними зобов’язання суб’єктів господарювання.

Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Підходи до визначення зобов’язань різні. Їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

Отже, під зобов'язаннями розуміють заборгованість підприємства, котра виникає внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, викличе скорочення (зменшення) ресурсів підприємства, що втілюють